№ 2-1934/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2008 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Пшонка P.M.
при секретарі Пригаровій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи захворювання, яке пов'язане з його участю в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році. За період з 2001 р. по 2007 р. він отримав допомогу на оздоровлення в розмірі, що значно менше, ніж передбачено статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 07.12.2007 року Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва відмовило йому в перерахунку одноразової допомоги на оздоровлення за 2001-2007 pp., посилаючись на те, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення повинна здійснюватися на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12 липня 2005 року.
З цим позивач не погоджується, адже Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва йому за вказані роки виплачувало щорічну допомогу на оздоровлення в менших розмірах.
Згідно з листом-відповідь Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 15 лютого 2008 року за № 972 щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась позивачу відповідно до списків-розпоряджень Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації і за 2004 р. допомога на оздоровлення йому була виплачена 16 лютого 2005 року в сумі 26 гривень 70 копійок.
Позивачу, як інваліду другої групи - учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи повинна була виплачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги, йому Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва повинно було виплатити 1310 гривень 00 копійок (262, 00 грн. х 5).
Таким чином, недоплата йому щодо щорічної допомоги на оздоровлення за 2004 р. складає 1283 гривень 30 копійок (1310, 00 грн. - 26, 70 грн.).
За 2005 р. допомога на оздоровлення позивачу була виплачена 24.10.2005 р. в сумі 120 гривень 00 копійок.
Позивачу, як інваліду другої групи - учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи повинна була виплачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги, йому Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва повинно було виплатити 1660 гривень 00 копійок (332, 00 грн. х 5).
Таким чином, недоплата йому щодо щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 р. складає 1540 гривень 00 копійок (1660, 00 грн. - 120, 00 грн.).
За 2006 р. допомога на оздоровлення позивачу була виплачена 29 вересня 2006 року в г сумі 120 гривень 00 копійок.
Позивачу, як інваліду другої групи - учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи повинна була виплачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги, йому Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва повинно було виплатити 1875 гривень 00 копійок (375, 00 грн. х 5).
Таким чином, недоплата йому щодо щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 р. складає 1755 гривень 00 копійок (1875, 00 грн. - 120, 00 грн.).
За 2007 р. допомога на оздоровлення позивачу була виплачена 15 березня 2007 року в сумі 120 гривень 00 копійок.
Позивачу, як інваліду другої групи - учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи повинна була виплачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги, йому Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва повинно було виплатити 2000 гривень 00 копійок (400, 00 грн. х 5).
Таким чином, недоплата йому щодо щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 р. складає 1880 гривень 00 копійок (2000, 00 грн. - 120, 00 грн.).
Всього заборгованість Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва щодо щорічної допомоги на оздоровлення позивачу за період з 2004 р. по2007 р. складає 6458 гривень 30 копійок.
На підставі викладеного, просить визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва щодо відмови у перерахунку, доплати йому щорічної одноразової допомоги на оздоровлення та стягнути з відповідача недоплачених позивачу виплат одноразової грошової щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2006, 2007 роки в розмірі 6458 гривень 30 копійок.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що в зв'язку з тим, що він подав позовну заяву в кінці лютого 2008 року, а одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2004 рік отримав 16 лютого 2005 року, він пропустив трьохрічний термін позовної давності щодо права на отримання недоотриманої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2004 рік. Враховуючи це, при проведенні розрахунків про стягнення недоплачених сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення необхідно вилучити суму такої допомоги, яку позивач недоотримав в 2004 році, тобто 1283 гривень 30 копійок. Тому, просив визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва щодо відмови у перерахунку, доплати йому щорічної одноразової допомоги на оздоровлення та стягнути з відповідача недоплачених позивачу виплат одноразової грошової щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2006, 2007 роки в розмірі 5175 гривень 00 копійок
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнення підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Стаття 62 регламентує, що застосування цього закону визначається Кабінетом Міністрів України, рішення якого відповідно до Конституції України є обов'язковими до виконання. Відповідно до ст. 63 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок державного бюджету.
Згідно з ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до п.3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансовової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту.
Позивач ОСОБА_1 отримав щорічну допомогу на оздоровлення за 2004, 2005, 2006, 2007 роки відповідно до вимог постанов КМУ №836 від 26.07.1996 p., № 562 від 12 липня 2005 року.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України п. 30 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого ч. 1, ч.3, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого, ч. 4 та ч. 7 статті 48 З У «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Закон зворотньої дії не має, тому виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2006, 2007 роки у розмірі встановленими постановами Кабінету Міністрів України є такими, що не суперечать чинному законодавству.
Зазначила також й те, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Отже, позивач звернувся з позовом порушивши вимоги ст. 99 КАС України, тобто пропустивши строк позовної давності.
Також пояснила, що Головним управлінням соціального захисту населення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) направлено запит від 27.07.2007 року № 02-2780 Міністерству праці та соціальної політики України щодо порядку і механізму реалізації рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 у справі №1-29/2007 стосовно визнання неконституційним положення п. 30 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» про призупинення у 2007 році виплати компенсації і допомог відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Міністерство праці та соціальної політики України листом від 07.08.2007 року № 510/0/15-07/04 роз'яснює, що вимоги окремих управлінь державного казначейства до управлінь праці та соціального захисту населення щодо прийняття на облік зобов'язань та кредиторської заборгованості на підставі судових рішень про стягнення на користь окремих громадян компенсаційних виплат в розмірах, передбачених ст.ст. 37, 39, 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не відповідають нормам чинного законодавства; здійснення стягнення за судовими рішеннями виконується виключно з реєстраційних рахунків за відповідною бюджетною програмою.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, Міністерство праці та соціальної політики України, як і управління праці та соціального захисту населення на місцях, діють в межах повноважень, передбачених законодавством, та проводить компенсаційні виплати у розмірах, передбачених вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України.
Тому, представник відповідача просила в позові відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до посвідчення НОМЕР_1, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с 1).
Згідно з листом від 07.12.2007 року Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва відмовило йому в перерахунку одноразової допомоги на оздоровлення за 2001-2007 pp., посилаючись на те, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення повинна здійснюватися на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12 липня 2005 року (а.с. 8-9).
Відповідно до довідки № 1198 від 24.01.2008 року Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні і одержує компенсаційні виплати згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по 1 категорії з 01.09.2002 року. Щорічна допомога на оздоровлення складає: 2004р. - 26 гривень 70 копійок; 2005 р. - 120 гривень 00 копійок; 2006 р. - 120 гривень 00 копійок; 2007 р. - 120 гривень 00 копійок (а.с. 11).
Згідно з довідкою, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом другої групи з 31.08.1995 року (а.с. 14).
Відповідно до статті 48 Закону України від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах: інвалідам 1 та 2 груп - п*ять мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги.
Враховуючи те, що згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу як інваліду другої групи - учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи повинна була виплачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги, йому управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва повинно було виплатити 1310 гривень 00 копійок (262, 00 грн. х5 = 1310грн. 00коп.).
З огляду на викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 10, 60, 130, 174, 175, 197, 198, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва щодо відмови перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м. Києва недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2005, 2006 та 2007 роки в розмірі 5 175 (п*ять тисяч сто сімдесят п*ять) гривень, виплачених частково в 2005, 2006 та 2007 роках.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.