10.12.2014           

                                                             Справа № 469/1753/13-к

           1-кп/469/26/14

У Х В А Л А

10 грудня 2014 року Березанський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді- ОСОБА_1

при секретарі:- ОСОБА_2

за участю:

прокурора- ОСОБА_3

обвинувачених- ОСОБА_4

- ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013000000000278 від 07.08.2013 р. обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 в, кв.26,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4. ст.368 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України,

в с т а н о в и в :

          В Березанському районному суді Миколаївської області перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013000000000278 від 07.08.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4. ст.368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.

          В судовому засіданні 10.12.2014 року захисником обвинуваченої ОСОБА_4 – ОСОБА_6 заявлено письмове клопотання, підтримане обвинуваченою, про визнання доказів (вилучених 350 доларів США у ОСОБА_7 в ході обшуку 30.08.2013 року) – недопустимими.

          Заявлене клопотання обґрунтоване тим, що проведення обшуку у помешканні ОСОБА_4, яке було проведене 29.08.2013 року – 30.08.2013 року, захистом вважається цілком законним, але грошові кошти, які вилучені в ході його проведення у громадянки ОСОБА_7 (доньки ОСОБА_4 І.), на думку захисту, не можуть бути визнані такими, які вилучені з дотриманням норм КПК та не можуть бути визнані судом у якості доказів, оскільки у протоколі обшуку зазначено, що у ОСОБА_7 був проведений обшук, а не добровільне вилучення предметів та цінностей. Разом з тим, згідно зі ч.5 ст.236 КПК України – обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі, а слідчий який проводив обшук та поняті не є однієї статті з обшуканою ОСОБА_7

          Посилаючись на наведене, вважає, що зазначені обставини є такими, що принижують гідність особи та згідно зі ст.3 Конституції України та п.2 ч.2 та ч.3 ст.87 КПК України мають бути визнані недопустимими.

          В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 підтримав. Вважає його таким, що підлягає задоволенню.

          Прокурор проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 заперечив, вважаючи його необґрунтованим, оскільки особистого обшуку ОСОБА_7 під час обшуку домоволодіння ОСОБА_4, на його думку, фактично не було, а мала місце добровільна видача зазначених цінностей.

          Ознайомившись зі змістом клопотання захисника ОСОБА_6, з’ясувавши думку прокурора та заслухавши доводи інших учасників кримінального провадження, суд дійшов до висновку, що у задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 про визнання доказів недопустимими, слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.2. ст.89 КК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Захисник ОСОБА_6 оспорює законність вилучення 300 доларів США у ОСОБА_7 в ході обшуку домоволодіння ОСОБА_4 30.08.2013 року, з чим не погоджується прокурор, оскільки на його думку, фактичного особистого обшуку ОСОБА_7 не було, так як ОСОБА_7 сама добровільно видала зазначені цінності.

З оглянутих в судовому засіданні 20.11.2014 року відеоматеріалів (касета Verbatim №8082DS4AR 2807028) вбачається, що фізичного обшуку ОСОБА_7 слідчим Генеральної прокуратури України не проводилося, так як ОСОБА_7 добровільно їх сама видала на вимогу слідчого.

За таких обставин, враховуючи позицію захисника ОСОБА_6, який не оспорює законність проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_4 29.08.2013 року – 30.08.2013 року, очевидної недопустимості вилучення 300 доларів США у ОСОБА_7 в ході даного обшуку, на думку суду не вбачається, що, однак, не перешкоджає суду визнати вказані грошові цінності недопустимим доказом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення відповідно до положень ч.1 ст.89 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.89, 370, ч.3 ст.371, ст.372 КПК України, –

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 – ОСОБА_6 про визнання доказів (вилучених 350 доларів США у ОСОБА_7 в ході обшуку 30.08.2013 року) недопустимими – відмовити.

          Ухвала оскарженню не підлягає.

                    Суддя: