Справа № 2-а- 200/2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2009р. Каховський міськрайонний суд Херсонської обл. в складі:
головуючого судді Тіміргазіна Е.Р.,
при секретарі Боруль А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Каховка адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Каховської райдержадміністрації про стягнення недоотриманої соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
у с т а н о в и в:
05.02.2009р. позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Каховської райдержадміністрації 5352грн. соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років та судові витрати.
Вимоги мотивовано тим, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народила сина ОСОБА_2 і звернулась до відповідача за нарахуванням і отриманням соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідачем зазначена допомога нараховувалась і сплачувалась у розмірі 103,72грн. на місяць у 2007р., по 130грн. щомісяця у 2008р. Однак, на думку позивача, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має виплачуватись у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, що передбачено чинним законодавством. Просить стягнути з відповідача 5352,28грн за період з 01.12.2007р. по 01.01.2009р. недоотриманої суми допомоги та відшкодувати судові витрати.
В судовому засіданні позивач змінила вимоги, просить зобов’язати відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, стягнути недоотриману допомогу і відшкодувати судові витрати.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги не визнала, пояснила, що нарахування і виплата сум у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці проведені відповідно до вимог чинного законодавства, в межах бюджетних асигнувань на 2007р., 2008р.
Позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_2 його матір’ю є ОСОБА_1 (аркуш справи 5).
20.09.2007р. ОСОБА_1 як особа, яка звернулась за призначенням соціальної допомоги подала до Управління праці та соціального захисту населення Каховської райдержадміністрації декларацію про доходи та майновий стан, при цьому не зазначала відомості про розміри доходів членів сім’ї, в розділі ІІ вказала прохання призначити допомогу без урахування цих доходів ( аркуші справи 11-12).
В цей же день позивач подала Управлінню заяву ( аркуші справи 9-10) про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку також без урахування доходів членів сім’ї.
Відповідно до довідки №05/2440 від 25.12.2008р. Каховського РУСЗН ОСОБА_1 у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку сплачено ( аркуш справи 4) у :
• грудні 2007р. – 103,72грн.,
• січні-грудні 2008р. по 130грн.
Проти задоволення вимог позивача відповідач заперечує (аркуш справи 8), вважає, що нарахування і виплата сум у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проведені відповідно до вимог чинного законодавства, в межах бюджетних асигнувань на 2007р., 2008р. , позов не визнала.
При подачі позову позивачкою сплачено 53,60грн. судового збору ( аркуш справи 2), понесено 100грн. витрат на правову допомогу ( аркуш справи 6).
Відповідно до Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (ст.1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави (ст. 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (ст. 22).
Згідно ст. 46 Конституції України види соціальних виплат та допомога, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк (ст. ст. 22, 64 Конституції України, Рішення КСУ №6-рп/2007 від 09.07.2007р.).
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов’язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.
У частині другій статті 8 Конституції України встановлено вимогу щодо законів України — усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Конституційний Суд України в Рішенні від 09.07.2007р. №6-рп/2007 у справі №1-29/2007 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, ч.2ст.56, ч.2ст.62, ч.1ст.66, п.7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 ст.71, ст.98, 101, 103, 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадін) зазначає:
Зі змісту положень ст.ст. 95, 96, 97, 98 Конституції України та ст. 38 Бюджетного кодексу вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України — він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Кодексу.
Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Ст. 5 ч.2 КАС України передбачає, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Коснтитуцією та законами України (ст.9 ч.1 КАС України).
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (ч.2 ст.9 КАС України).
Ч.4 ст.9 КАСУ встановлює, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
1. Стосовно розміру у 2007 р. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку суд виходить з наступного.
Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (ст. 15 ч.1 в редакції Закону України №2811-ХІІ від 21.11.1992р.) передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2007рік” (ст.56 ч.2 абз.3 ) установлено, що на 2007р. допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Законів України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що відповідачем і виконано.
Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007рік” зупинено дію ст.15 ч.1 і п.3 розділу VІІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (п.14).
Згідно Рішення КСУ від 09.07.2007р. (п.1 абз.3) вищенаведені положення абз.3 ч.2 ст. 56, п.14 ст.71 визнані неконституційними; вони втрачають силу з дня ухвалення цього Рішення (п.3) і Рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними (п.5).
Таким чином, при вирішенні питання щодо розміру суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку суд має керуватись нормами ст.15 ч.1 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, які відновили свою дію з дня ухвалення рішення КСУ, і обчислювати цей розмір, виходячи з встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
1. Стосовно розміру у 2008р. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( п.23 розділу ІІ) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Питання щодо конституційності вказаної норми в установленому порядку не вирішувалося, вона є чинною, тому обов'язковою для застосування та виконання.
Як визначено у п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).
Покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів, як передбачено ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Таким чином, у 2008р. допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідачем призначена і виплачена у відповідності до норм чинного на момент виплат законодавства, а позивач з власної ініціативи обрала встановлений законом мінімальний розмір такої допомоги, не подавши необхідної інформації про доходи членів сім'ї.
Обов’язок по здійсненню перерахунку належних до виплати сум позивача законом покладено на Управління праці та соціального захисту населення Каховської райдержадміністрації, у зв’язку із чим суд не може виконувати обов’язки суб’єктів владних повноважень, покладених на них законом.
У зв'язку із тим, що кошти, призначені для виплати соціальної допомоги, не є власністю Управління, стягнення їх з відповідача не можливе.
Позов в частині відшкодування судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України підлягає частковому задоволенню..
Керуючись ст.ст.1,2,3,6,8,19,21,22,46,55,64,68,95,96,97,98,124,129 Конституції України,
ст.ст.27,38 Бюджетного кодексу України,
ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”,
ст.56,71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007рік”,
п.23 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України",
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р.,
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22.05.2008р.,
ст.ст. 2,5,7-12,69-72, 94,104,159-164, 254, п.5 Прикінцевих та перехідних положень КАС України,
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Каховської райдержадміністрації про зобов’язання провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення недоотриманих сум – задовольнити частково.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Каховської райдержадміністрації Херсонської обл. провести перерахунок належних до виплати ОСОБА_1 сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з моменту отримання права на виплати по 31.12.2007р. (в межах бюджетного року) з урахуванням розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років та виплачених сум.
Повернути з Державного бюджету ОСОБА_1 100 грн. витрат на правову допомогу.
В задоволенні решти позову – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: Тіміргазін Е.Р.