АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2008 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Гошовського Г.М. ,
суддів - Стана І.В., Дідика В.М. ,
за участю прокурора - Фрицюк В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією, яку подали засуджений ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 на вирок Тячівського районного суду від 27 листопада 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ОСОБА_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр. України, з неповною середньою освітою, не працював, не одружений, судимий Тячівським районним судом 08 лютого 2007 року за ст. 185 ч.3 КК України на чотири роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців,
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано частину не відбутого за вироком цього ж суду від 08 лютого 2007 року у вигляді одного місяця позбавлення волі й остаточно до відбуттяОСОБА_1призначено чотири роки один місяць позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою, а строк відбуття покарання йому визначено рахувати з часу взяття його під варту.
Цивільний позов по справі не заявлено, - судових витрат не має.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винуватим і засуджений за те, що 25 травня 2007 року приблизно о 15 - й годині в смт. Солотвино Тячівського району на території санаторію «Солені озера», з метою заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, умисно, повторно, відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Нокіа - 6233» вартістю 1460 гривень, - чим заподіяв йому матеріальну шкоду.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 вказують про те, що засудженомуОСОБА_1призначено занадто суворе покарання.
Справа: №98/08 ; категорія: 11
номер рядка статистичного звіту - б
Головуючий у суді першої інстанції: Решетар В.І.
доповідач: Стан І.В.
№ 11-98/08
2
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винуватим і засуджений за те, що 25 травня 2007 року приблизно о 15 - й годині в смт. Солотвино Тячівського району на території санаторію «Солені озера», з метою заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, умисно, повторно, відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Нокіа - 6233» вартістю 1460 гривень, - чим заподіяв йому матеріальну шкоду.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 вказують про те, що засудженомуОСОБА_1призначено занадто суворе покарання. Посилаються на те, що засуджений вину у вчиненні злочину визнав повністю, злочин скоїв у неповнолітньому віці, внаслідок збігу важких матеріально-побутових умов. Просять вирок змінити, пом'якшивши засудженому покарання.
Прокурором та потерпілим апеляція на вирок не подавалась.
В запереченні на апеляцію помічник прокурора, що приймав участь у розгляді справи вказує про те, що висновки суду при призначенніОСОБА_1покарання ґрунтуються на вимогах закону й узгоджуються з матеріалами справи. Засуджений ОСОБА_1 повністю визнав вину у вчиненні злочину, розкаявся, відшкодував заподіяну потерпілому матеріальну шкоду, - злочин учинив будучи неповнолітнім під час іспитового строку встановленого йому вироком Тячівського районного суду. Вищевказане враховано судом першої інстанції при призначенні засудженому покарання. Просить апеляцію залишити без задоволення, а вирок -без зміни.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляції та подані на неї заперечення, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_4, які просили вирок змінити, пом'якшивши засудженому покарання, пояснення прокурора, яка вважала вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вирок підлягає до зміни з таких підстав.
Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за встановлених судом першої інстанції обставин підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів і така учасниками процесу не оспорюється, а його дії за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно.
Доводи апеляції про те, що засудженомуОСОБА_1призначено занадто суворе покарання, колегія суддів задовольняє з таких підстав.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при призначенні засудженомуОСОБА_1покарання в достатній мірі не враховані пом'якшуючі його покарання обставини : повне визнання вини та щире каяття у вчиненому, злочин скоїв будучи неповнолітнім, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, а також дані про його особу -позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність матеріальних претензій до нього зі сторони потерпілого, ріс та виховувався однією матір'ю в сім'ї з трьох дітей за відсутності батька, який помер у 1996 році, а також враховує те, що з часу вчинення злочину сплив значний проміжок часу.
Всі ці обставини в сукупності, на переконання, колегії суддів свідчать про те, що ОСОБА_1 може бути виправлений та перевихований без відбування ним покарання й застосовує до нього вимоги ст. ст. 104, 75 КК України, встановлює йому іспитовий строк терміном два роки й покладає на нього обов'язки передбачені ст. 76 цього кодексу.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
3
ухвалила :
апеляцію, яку подали засуджений ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Тячівського районного суду від 27 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити. На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, а на підставі ст. 76 КК України зобов'язати його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_1 негайно звільнити з - під варти.