АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-1902/08                                             Головуючий у 1-й інстанції:

Седіверстов С.М. Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 червня 2008 року                                                                  м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                     Онищенка Е.А.

Суддів:                            Коваленко А.І.

Денисенко Т.С.

При секретарі:                     Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1та його представника ОСОБА_2на рішення Токманького районного суду Запорізької області від 12 березня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на житловий будинок за первісним власником та про зобов'язання органа реєстрації речових прав на нерухоме майно скасувати державну реєстрацію житлових будинків на ім'я набувача,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2007 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на житловий будинок за первісним власником та про зобов'язання органа реєстрації речових прав на нерухоме майно скасувати державну реєстрацію житлових будинків на ім'я набувача.

Позивачка зазначала, що згідно договору дарування від 06.09.1994 року вона стала власницею будинку поАДРЕСА_1 Наприкінці 2006 року вона познайомилась з відповідачем ОСОБА_3., яка запропонувала опікуватися над нею, за що вона висловила намір скласти заповіт на ім'я ОСОБА_7. та заповідати їй зазначений будинок. 26.02 2007 року між нею та ОСОБА_3., ОСОБА_4. було укладено документ, який вона вважала заповітом/Через деякий час їй стало відомо що насправді 26.02.2007 року вона підписала не заповіт, а договір купівлі-продажу будинку. Після чого ставлення до неї з боку ОСОБА_3. змінилося в гірший бік. Будинок в подальшому був проданий подружжю ОСОБА_6. Грошей за продаж будинку вона не отримувала, вважає, що її фактично ввели в оману під час оформлення документів у нотаріуса. Просила визнати договори купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 від 26.02.2007 року та від 18.10.2007 року, договір купівлі-

2

продажу земельної ділянки від 26.02.2007 року - недійсними, зобов'язати міське КП БТІ «Абріс» скасувати державну реєстрацію права власності на зазначений будинок на ім'я ОСОБА_3. та ОСОБА_5., а також поновити та визнати за нею право власності на вказаний будинок.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 12 березня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. та її представник ОСОБА_2. посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_2., заперечення відповідачів ОСОБА_3., ОСОБА_6, ОСОБА_5., представників відповідачів ОСОБА_8., ОСОБА_9., дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 26 лютого 2007 року ОСОБА_1та ОСОБА_2уклали договори купівлі-продажу, згідно яких ОСОБА_1. продала, а ОСОБА_3. купила жилий будинокАДРЕСА_1 та земельну ділянку розміром 0,10 га за цією адресою. Зазначені договори посвідчені нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори, зареєстровані в Державному реєстрі правочинів. Крім того, проведена відповідна державна реєстрація права власності на зазначені об'єкти нерухомості. (а.с. 12-14. 47). Згідно п.2 цього договору продаж вчинено за 25250 грн., які продавець отримав від покупця до підписання договору повністю.

18 жовтня 2007 року ОСОБА_1продала ОСОБА_5зазначений будинок.

Постановою Токмацького MB УМВС на підставі п.2 ст.6 КПК України відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками ст.. 190 КК України у відношенні гр. ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6. за заявою ОСОБА_1.

Доводи апелянта про те, що вона не мала намір продавати будинок та не отримала гроші спростовані дослідженими судом доказами.

Так, представник КП ,Дбріс" пояснила, що ОСОБА_1. з Величко приїздила в КП „Абріс" м. Токмак і особисто заказувала довідку для відчуження будинку та земельної ділянки. Вона була присутня при обмірі будинку працівником підприємства та розуміла що саме відбувається.

Державний нотаріусОСОБА_11пояснила, що при укладенні договору позивачка розуміла які договори укладає, підтвердила проведення розрахунку з покупцем.

Як встановлено судом і підтвердила позивачка, вона після продажу будинку звільняла його від своїх речей, віддавала майно рідним та знайомим.

Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку наданим сторонами доказам у їх сукупності з урахуванням вимог ч.2 ст. 59 ЦПК України і дійшов до правильного висновку про відмову у задоволення вимог позивачки у зв'язку з їх недоведеністю.

Рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів -

3

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1та її представника ОСОБА_2відхилити.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 12 березня 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.