ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

"01" листопада 2012 р.Справа № 5023/8376/11 вх. № 8376/11

Суддя господарського суду Усатий В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

За участю:

представника ініціюючого кредитора - ОСОБА_1,

представника боржника - ОСОБА_2, дов. від 01.12.2011 р.,

розпорядника майна - ОСОБА_3, ліц. серія АВ № 547863 від 09.11.2010 р.

Розглянувши справу за заявою

ПАТ "Банк Таврика", м. Київ

до ТОВ "Магазин Качанівський", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 12.06.2012 року затверджений реєстр вимог кредиторів, призначені збори кредиторів. Розпорядник майна боржника, кредитори боржника, відповідно до ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон) були зобов’язані провести збори кредиторів, на яких вирішити питання, що передбачені вказаною статтею Закону, у тому числі, утворити комітет кредиторів і прийняти обґрунтоване рішення про відкриття процедури санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури, чи по підписанню мирової угоди з посиланням на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення. Прийняте комітетом кредиторів обґрунтоване рішення, разом з протоколом загальних зборів кредиторів і протоколом засідання комітету кредиторів, в триденний строк після прийняття рішення, розпоряднику майна боржника необхідно було надати суду для подальшого прийняття судом відповідного рішення.

Через канцелярію суду 12.07.2012 р. розпорядник майна надав суду докази скликання та проведення зборів кредиторів (протокол №1 від 12.07.2012 р.) та засідання комітету кредиторів (протокол №1 від 12.07.2012 р.), на якому прийнято рішення про ліквідацію боржника та звернення до суду з клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ТОВ "Магазин Качанівський" - арбітражного керуючого ОСОБА_3, який виконував повноваження розпорядника майна боржника.

01.08.2012 р. від кредитора - ФОП ОСОБА_2 надійшло клопотання (вх. № 11188 від 01.08.2012 р.) про усунення розпорядника майна від виконання покладених на нього обов"язків.

ФОП ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав своє клопотання та зазначив, що розпорядником майна до цього часу не зроблено аналізу фінансово-господарської діяльності боржника та не здійснено інвентаризацію його активів, що свідчить про неналежне виконання ним своїх обов"язків та затягування процедури.

Також, в своєму клопотанні ФОП ОСОБА_2 зазначено, що при виборі кандидатури розпорядника майна необхідно враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов"язки розпорядника майна та інші обставини.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 зазначив про відсутність взаємодії розпорядника майна та керівника боржника, що свідчить на його думку про неналежне виконання розпорядником майна його обов"язків.

Розпорядник майна в судовому засіданні заперечував проти наданого клопотання та повідомив, що інвентаризацію майна боржника провести не вдалося у зв"язку з відсутністю боржника за його місцезнаходженням та відмовою керівника боржника в її проведенні, докази чого надав суду.

В судовому засіданні 01.11.2012 р. розпорядник майна надав докази ще одного запрошення керівника боржника для проведення інвентаризації 30.10.2012 р. о 11 годині та акт відсутності керівника боржника у вказаній годині за адресою боржника.

Розглянувши надане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.8 ст.13 Закону, розпорядник майна має право: скликати збори кредиторів і брати в них участь з правом дорадчого голосу; аналізувати фінансове становище боржника та рекомендувати зборам кредиторів заходи щодо фінансового оздоровлення боржника; звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; одержувати винагороду у розмірі та порядку, передбачених цим Законом; залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності з коштів боржника, якщо інше не передбачено цим Законом або рішенням комітету кредиторів; подавати в господарський суд заяву про дострокове припинення своїх обов'язків; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно п.9 ст.13 Закону, розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Відповідно до п.10 ст.13 Закону, при здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів.

Відповідно до пунктів 10,11 ст.3-1 Закону, невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Суд зазначає, що наведені автором скарги факти щодо складностей у встановленні взаємодії між керівником боржника та розпорядником майна не свідчать про неналежне виконання розпорядником майна його обов"язків.

Розпорядником майна надано до суду аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, а також докази неможливості здійснення інвентаризації його активів.

Щодо зауваження автора клопотання про правильність вибору кандидатури арбітражного керуючого, то суд зазначає, що кандидатура арбітражного керуючого ОСОБА_3 затверджена ухвалою суду від 09.02.2012 р. за результатами підготовчого засідання, яка є чинною та до цього часу ніким не оскарженою та не скасованою.

Суд констатує, що ФОП ОСОБА_2 не наведено жодного доказу в обґрунтування та підтвердження викладених у клопотанні доводів.

Відповідно ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України,іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши надані докази, враховуючи недоведеність автора скарги неналежного виконання розпорядником майна покладених на нього обов"язків, суд відмовляє ФОП ОСОБА_2 в задоволенні його клопотання про усунення розпорядника майна від покладених на нього обов"язків.

Керуючись ст.ст.3-1, 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , ст.ст.32.33.43,86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити ФОП ОСОБА_2 в задоволенні його клопотання про усунення розпорядника майна від покладених на нього обов"язків.

Ухвалу направити ФОП ОСОБА_2, розпоряднику майна.

Суддя Усатий В.О.