Справа № 22к-2544  

Головуючий в суді 1-ої інстанції - Кошева Е.А.

Доповідач - Дербенцева Т.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2007 року   м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Дербенцевої Т.П.,      Панченка М.М.,         Антоненко Н.О. -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24 березня 2005 року, ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 червня 2005 року, -

встановила:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, де зазначала, що їй, відповідачеві та їх неповнолітній дитині на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. Право власності виникло на підставі приватизації квартири від 17.01.1997 року. Розмір частки всіх власників однаковий, тобто по 1/3 частині. Через неприязні стосунки з відповідачем та через те, що він має іншу сім'ю, позивачка не може користуватися квартирою. Просила суд припинити з відповідачем право спільної власності шляхом стягнення на його користь з неї належної йому частки у грошовому виразі.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24 березня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 червня 2005 року вищезазначене рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи

відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положеннями ст.337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 335-337 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ від 22 лютого 2007 року № 697- V, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва , -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24 березня 2005 року, ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 червня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.