У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2968/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

          Суддя-доповідач: ОСОБА_1

02 липня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Лозінської Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський молокозавод" до Управління Укртрансінспекції у Одеській області, дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" про визнання протиправними дій та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Одеській області, Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» про визнання протиправним дій та скасування рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.09.2014 року визнано протиправними дії Управління Укртрансінспекції у Одеській області, Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор Відкритого           акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", що полягали у проведенні 26 липня 2014 року габаритно-вагового контролю автомобіля «RENAULT PREMIUM», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ "Гайсинський молокозавод". Визнано протиправним та скасовано розрахунок №83 плати за проїзд, складений Управлінням Укртрансінспекції у Одеській області 26 липня 2014 року. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ДП "Одеський облавтодор ВАТ "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.09.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Відповідач (апелянт) в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 26 липня 2014 року за результатами здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу «RENAULT PREMIUM», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Гайсинський молокозавод», працівниками ДП «Одеський облавтодор» складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Цього ж дня працівником Управління Укртрансінспекції у Одеській області разом із працівником ДП «Одеський облавтодор» складено акт №26/7/1 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

26 липня 2014 року працівником Управління Укртрансінспекції у Одеській області на підставі виявлених перевищень маси автомобіля складено розрахунок №83 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким Товариству визначено до сплати 1683 евро.

Не погоджуючись із вказаними діями та рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про автомобільний транспорт" та Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879, прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з п.п.4 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою КМУ №879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок), габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України №385 від 20.05.2013 року, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху (п.3 Порядку).

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку (п.4 Порядку).

Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль (п.16 Порядку).

У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль (п.17 Порядку).

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати (п.18 Порядку).

За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансінспекції або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (п.20 Порядку).

Пунктом 21 Порядку передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

З огляду на викладені норми вбачається, що габаритно-ваговий контроль (контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух) здійснюють спільно територіальні органи Укртрансінспекції з підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху. І саме за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансінспекції або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних шляхом складення довідки.

Проте, як слідує з матеріалів справи, 26.07.2014 року габаритно-ваговий контроль транспортного засобу «RENAULT PREMIUM», реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснювали працівники ДП «Одеський облавтодор».

Пункт 5 Порядку визначає, що Укравтодор здійснює фінансування робіт з утримання, обслуговування та забезпечення функціонування пунктів габаритно-вагового контролю на підставі кошторису, який щороку складається та затверджується Укравтодором, за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, передбачених для будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування.

Повноважень щодо складання працівниками Укравтодору довідки або акта за результатами проведеного зважування нормативними актами не передбачено, оскільки на час здійснення відповідачем оскаржуваних дій втратили чинність Положення про Державну службу автомобільних доріг України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №628 від 16.04.2007 року та Технологічний регламент здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин механізмів на автомобільних дорогах загального користування, які надавали право здійснення габаритно-вагового контролю працівникам Укравтодору, а тому здійснення такого контролю працівниками ДП "Одеський облавтодор" є порушенням вимог законодавства.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що органами Управління Укртрансінспекції у Одеській області при виконанні покладених на них обов'язків не були дотримані вимоги чинного законодавства, які регулюють відносини у сфері руху великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 3 ст.2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з встановлених обставин справи та вищенаведених норм законодавства України, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що в ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірність прийнятих спірних рішень, в той час, як позивачем доведено наявність обставин, що обґрунтовують заявлені вимоги.

Відповідно до ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно з ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав наведеного вище, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

          Головуючий                                                   /підпис/           ОСОБА_1

          Судді                                                            /підпис/           ОСОБА_3

                                                                      /підпис/           ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

секретар