АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2008 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Крегула М. М. , суддів - Стана І.В., Вотьканича Ф.А., за участю прокурора - Кураха Ю.М. , розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією, яку подав адвокат ОСОБА_5. в інтересах засудженої ОСОБА_1. на вирок Хустського районного суду від 14 грудня 2007 року. Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженка та мешканка АДРЕСА_1 українка, гр. України, з неповною середньою освітою, не працювала, не одружена, раніше неодноразово судима і, зокрема Хустським районним судом 24 травня 2007 року за ст. 185 ч.3 КК України на чотири роки один місяць позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком один рік, засуджена за ч. 1 ст. 162 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на сто двадцять годин громадських робіт.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання, що згідно ст. 72 КК України відповідає п'ятнадцяти дням позбавлення волі, повністю приєднано не відбуту частину покарання за вироком цього ж суду від 24 травня 2007 року у вигляді чотирьох років одного місяця позбавлення волі й остаточно до відбуття ОСОБА_1. призначено чотири роки один місяць п'ятнадцять днів позбавлення волі. До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_1. залишено попередній підписка про невиїзд.
Цивільний позов по справі не заявлений, судових витрат не має.
Згідно вироку, ОСОБА_1. визнана винуватою й засуджена за те, що 07 серпня 2007 року приблизно о 20 - й годині у стані алкогольного сп'яніння, з метою скоєння крадіжки індивідуального майна потерпілої ОСОБА_2, незаконно проникла у житловий будинок АДРЕСА_1, звідки таємно викрала золотий кулон, золоту сережку, 20 гривень та карту поповнення рахунку «Київстар», - всього майна на загальну суму 305 гривень, чим порушила недоторканість житла потерпілої.
справа: № 144 / 08 ; категорія: 11
номер рядка статистичного звіту - 5
головуючий у суді першої інстанції: Джуга С. Д.
доповідач: Стан І.В.
№ 11-144/08
2
В апеляції адвокат ОСОБА_5. в інтересах засудженої ОСОБА_1. вказує про те, що вирок є незаконним й підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи. Засуджена ОСОБА_1. вину у вчиненні злочину визнала частково, стверджуючи, що вчинила крадіжку чужого майна, що за вчинені дії притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП. Органом досудового слідства не приєднані до справи докази у підтвердження висновку про те, що будинок, в який проникла ОСОБА_1. належить на праві власності ОСОБА_2. Просить вирок скасувати та винести виправдувальний вирок.
Прокурором та потерпілою апеляція на вирок не подавалась.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляції, пояснення прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни вироку не має.
Винуватість засудженої ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за обставин встановлених судом першої інстанції підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів.
Доводи апеляції про те, що вирок є незаконним, оскільки викладені у ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, показаннями ОСОБА_1. підтверджено, що 07 серпня 2007 року приблизно о 20 - й годині ОСОБА_1. у стані алкогольного сп'яніння, з наміром сходити у туалет через відкриті двері у прибудові зайшла до будинку АДРЕСА_1. Знаходячись у кімнаті на столику побачила золоті кулон та сережку, а також гаманець. Виявивши у гаманці гроші та картку поповнення рахунку вирішила їх забрати, а також забрати вироби з золота й поклала їх до кишені. Вийшовши на подвір'я, побачила мікроавтобус, який відкрила. Оглянувши його, закрила двері, після чого вийшла з подвір'я й поїхала додому в смт. Буштино Тячівського району. Наступного дня вирішила повернути вилучені нею речі й тому повторно прийшла до будинку потерпілої ОСОБА_2. Під час розмови була затримана чоловіком потерпілої.
Показаннями потерпілої ОСОБА_2 підтверджено, що 07 серпня 2007 року приблизно о 20 -й годині потерпіла разом із чоловіком та дітьми, повернувшись додому, виявила відчинені ворота дворогосподарства та двері будинку АДРЕСА_1. Зайшовши до будинку виявила відсутність золотих сережки, кулона, 20 гривень та картки поповнення рахунку «Київстар» на суму 25 гривень, що знаходились у гаманці. Під час розмови з сусідкою свідком ОСОБА_3 довідалась, що на подвір'я заходила молода дівчина, яка вийшовши з подвір'я, зупинила автомашину на якій поїхала в напрямку смт. Буштино. Наступного дня приблизно о 14 -й годині на подвір'ї біля будинку побачила раніше незнайому їй дівчину, як згодом з'ясувалось ОСОБА_1.. Під час з'ясування причин появи її на подвір'ї, остання, сказала, що помилилась будинком, оскільки шукає будинок гр. ОСОБА_4 й намагалась викинути з кишені золоті вироби. Піднявши з землі золоті вироби впізнала їх як такі, що були напередодні викрадені з будинку.
З перевірених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що ввечері 07 серпня 2007 року свідок знаходячись на вулиці бачила молоду дівчину, яка виходила з подвір'я будинку сусідів Варваринець. Привітавшись з нею дівчина зупинила попутний автомобіль і поїхала в напрямку смт. Буштино. Наступного дня свідок, почувши шум, що доносився з подвір'я сусідів, направилась до них, де побачила молоду дівчину, яка напередодні виходила від них з подвір'я. Під час розмови довідалась, що остання, шляхом проникнення до будинку, викрала золоті вироби та інше майно.
З протоколу огляду місця події вбачається, що незаконне проникнення мало місце саме до будинку АДРЕСА_2 (а. с. 6 ).
Доводи апеляції про те, що до матеріалів справи не приєднані докази у підтвердження висновку про те, що будинок, в який проникла ОСОБА_1. належить на праві власності ОСОБА_2, колегія суддів вважає такими, що не впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_1., оскільки за змістом ст. 162 КК України кримінальна відповідальність
3
настає за незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незалежно від його статусу, - на праві власності, найму, піднайму і т.п.
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що, згідно заповіту, даних погосподарських книг, саме потерпіла ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_2
У матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані про те, що у потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 були підстави для обмови ОСОБА_1. у вчиненні злочину й на такі не вказує захисник ОСОБА_5. в апеляції.
Таким чином, вищенаведені докази в їх сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1. у незаконному проникненні до житла, - правильність кваліфікації вчинених нею дій за ч. 1 ст. 162 КК України.
Доводи апеляції про те, що у діях ОСОБА_1. є ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП, колегія суддів визнає такими, що не впливають на законність та обгрунтованість постановленого по справі вироку й не спростовують висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1. до житла проникла незаконно.
При призначенні ОСОБА_1. покарання судом першої інстанції враховано ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про її особу : є молодою за віком, проживає без батьків, у важких матеріально - побутових умовах, позитивно характеризується за місцем проживання, - обставини, що пом'якшують покарання : часткове визнання вини, щире розкаяння у вчиненому, скоєння злочину неповнолітньою, в силу збігу важких матеріально - побутових умов, - обставини, що обтяжують покарання : вчинення злочину повторно, рецидив злочинів, а також те, що злочин учинила під час іспитового строку, який їй встановлено 24 травня 2007 року згідно вироку Хустського районного суду за вчинений нею передбачений ст. 185 ч.3 КК України злочин. Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до переконання, що виправлення й перевиховання засудженої ОСОБА_1. повинно проходити в умовах ізоляції її від суспільства й не вбачає підстав для пом'якшення їй покарання, в тому числі для застосування щодо неї вимог ст. 75 КК України, - призначене покарання вважає справедливим, необхідним та достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляцію, яку подав адвокат ОСОБА_5. залишити без задоволення, а вирок Хустського районного суду від 14 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.