АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5028/15 Справа № 201/501/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року м. Дніпропетровськ

6 липня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Болтунової Л.М., Козлова С.П.

при секретарі: Порубай М.Л.,

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 27 березня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міста", Приватного підприємства "Візит - Дніпро", ОСОБА_3, ОСОБА_4 і Товариства з обмеженою відповідністю "Дельмар Арена", треті особи: Приватне підприємство "Созидатель 2000", Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції і приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності на майно та визнання майнових прав на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності на майно та визнання майнових прав на нерухоме майно, позовні вимоги доповнював та уточнював.

Позивач посилався на те, що відповідно до договору інвестування будівництва від 10 січня 2008 року йому належить приміщення технічного поверху площею 46 кв. м. новозбудованого адміністративно-комерційного комплексу, що знаходяться на 8-му поверсі будинку № 82, по вул. Набережна Перемоги м. Дніпропетровська, відповідно до умов договору ТОВ "Центр міста" повинен був надати йому у власність вказане приміщення після закінчення будівництва і оформлення документів.

Будівництво закінчено, приміщення йому в передбаченому договором порядку не передане через те, що ПП "Візит-Дніпро" незаконно зареєстрував приміщення на підставі рішенням Дніпропетровського господарського суду на себе, а потім уклав договори купівлі-продажу цих приміщень з відповідачами, які і зареєстрували нерухомість за собою, за реєстрацією вказані приміщення належать ОСОБА_3, ОСОБА_4 за договором від 10 вересня 2012 року, до цього - ТОВ "Дельмар Арена" на підставі договору від 18 серпня 2010 року.

Оскільки рішення господарського суду скасоване, нового рішення на користь відповідачів немає отже і договори купівлі-продажу є недійсними.

При зверненні до відповідачів про скасування договорів і реєстрації він отримав відмову, добровільно спір не вирішено.

Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 10 вересня 2012 року і договір від 18 серпня 2010 року, скасувати державну реєстрацію права власності відповідачів на приміщення, та визнати за позивачем майнові права на це приміщення.

Представник відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що дійсно угода купівлі-продажу мала місце, всі їх дії стосовно позивачів, відповідачів, третіх осіб відповідають діючому законодавству, порушень допущено не було, передбачених законом заборон для укладення угоди на час здійснення договору купівлі-продажу не було.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2015 року ОСОБА_2 в задоволенні вимог про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності на майно та визнання майнових прав на нерухоме майно відмовлено.

В скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення й постановити нове, яким задовольнити вимоги.

У запереченні на апеляційну скаргу представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 – ОСОБА_6 просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду І інстанції без змін (а.с.255-264).

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. 3 ЦПК України).

Згідно ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).

Судом встановлено що, заявлене позивачем спірне нежитлове приміщення технічного поверху площею 46 кв. м. новозбудованого адміністративно-комерційного комплексу, що знаходиться, зі слів позивача, на 8-му поверсі будинку № 82 Д по вул. Набережна Перемоги м. Дніпропетровська, належало на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2010 року ТОВ "Дельмар Арена", вказаний договір посвідчений нотаріально за реєстровим № 12787 та право власності зареєстровано 13 вересня 2010 року в КП ДМБТІ Дніпропетровської обласної ради.

За договором купівлі-продажу від 10 вересня 2012 року відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 придбали в рівних частинах кожна нерухоме майно- частину адміністративно-комерційного комплексу, що знаходяться в будинку № 82 Д по вул. Набережна Перемоги м. Дніпропетровська, вказаний договір посвідчений нотаріально та право власності зареєстровано в КП ДМБТІ Дніпропетровської обласної ради.

Відчужуване нерухоме майно є частиною комерційно - торгівельного комплексу літ. А - 8, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 82 Д, яке знаходиться у підвалі приміщення № 1001, Х-1Х-5, загальною площею 358.5 кв. м., вхід в підвал літ. а1; на першому поверсі приміщення № 101,1-1-1-9, загальною площею 401.8 кв. м., ганок літ. А, пандус літ. А2; на другому поверсі приміщення № 102, 11-1-11-8, загальною площею 404.5 кв. м.; на третьому поверсі приміщення №301, 111-1-111-8, загальною площею 402.4 кв. м.; на п'ятому поверсі приміщення № 501, загальною площею 536.1 кв. м.; надбудова літ.А1-1-1А3-1 приміщення № 1Х-1Х-12 загальною площею 191.9 кв. м. і належало продавцю ТОВ "Дельмар Арена" на підставі договору купівлі - продажу нежитлових приміщень, виданого 18 серпня 2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером № 12787 та зареєстровано у КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації " Дніпропетровської обласної ради 13 вересня 2010 року реєстраційний номер 2067619.

На виконання вимог ст. ст. 43, 44 Закону України "Про нотаріат" нотаріусом було встановлено особи, визначено обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, перевірено цивільну правоздатність та дієздатність юридичної особи, повноваження представників фізичної та юридичної особи.

Надане нотаріусу продавцем рішення господарського суду Дніпропетровської області 25 травня 2009 року, (справа №33/142-09) було зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 10 липня 2009 року Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради за реєстраційним номером 27757001, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23263853.

На час нотаріального посвідчення договору офіційні відомості (або відмітка) про скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області 25 травня 2009 року, справа №33/142-09 - відсутні.

Записи у Державному реєстрі прав про скасування державної реєстрації прав власності за ПП "Візит-Дніпро" також відсутні.

Нотаріусом було перевірено відсутність заборони відчуження або арешту майна (на підтвердження цього факту був виготовлений витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі приватного нотаріуса). Після підписання сторонами договору купівлі-продажу нотаріусом було нотаріально посвідчено вказаний договір.

Вимоги позивача до ПП "Візит-Дніпро", ТОВ "Центр міста", ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ТОВ "Дельмар Арена" ґрунтуються на тому, що його права порушуються, як інвестора, на отримання в майбутньому після введення вказаного об'єкту в експлуатацію.

В позові вказано підстави набуття в майбутньому майнових прав за договіром про інвестування будівництва.

Відмовляючи у задоволенні вимог, суд зазначив, що відповідно до договору про інвестування, будівля, в якій знаходиться спірне приміщення , знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 82, що не відповідає адресу в договорах які оспорює позивач.

Доказів, які підтверджують, що позивачу в майбутньому повинно бути передано приміщення саме за адресою вул. Набережна Перемоги, 82Д позивачем не надано.

Позивач зазначав, що ПП "Візит-Дніпро" незаконно зареєстрував спірне приміщення за рішенням Дніпропетровського господарського суду від 25 травня 2009 року на себе, а потім було укладено з відповідачами спірний договір купівлі-продажу цього приміщення, які і зареєстрували вказану нерухомість за собою в державній реєстрації. Вважає такі дії незаконними, оскільки рішення господарського суду скасоване, нового рішення на користь відповідачів немає, а отже і договір купівлі-продажу недійсний.

Просив визнати недійсними договір купівлі-продажу від 10 вересня 2012 року і договір від 18 серпня 2010 року, скасувати державну реєстрацію права власності відповідачів на вказане приміщення, визнати за позивачем майнові права на це приміщення.

Суд вважав вимоги не обґрунтованими, виходячи з наступного.

Вимоги позивача ґрунтуються на тому, що він у майбутньому мав придбати у власність приміщення, яке він проінвестував - будівництво нежитлового приміщення загальною площею 46 кв. м., розташоване, на його думку, на 8-му поверсі (відсутні літери, номер приміщень та будь-які інші відмінні ознаки).

Як слідує із позову, ПП "Центр міста" не передало це приміщення позивачу. Рішення господарського суду стосувалося приміщення, яке належало ПП "Візит-Дніпро," будинку літ. А-8, технічне приміщення 9-го поверху, як частини комерційно-торгівельного комплексу.

Тому суд правомірно дійшов до висновку, що позивачем не надано доказів вважати, що приміщення літ. А-8 номер приміщення - технічний поверх, площею 46 кв. м. є саме тими площами, за які він на підставі договору інвестування сплатив відповідні суми ПП "Центр-місто", так як його приміщення не має відповідного ознаку та відповідні площі.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

10 вересня 2012 року договором купівлі - продажу відповідачами ОСОБА_4 було придбано в рівних частинах- по 1/2 частині кожна нерухоме майно - частина комерційно - торгівельного комплексу літ . А-8, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 82Д, яке знаходиться у підвалі приміщення № 1001, Х-1Х-5, загальною площею 358.5 кв. м., вхід в підвал літ. а1; на першому поверсі приміщення № 101,1-1-1-9, загальною площею 401.8 кв. м., ганок літ. А, пандус літ. А2; на другому поверсі приміщення № 102, 11-1-11-8, загальною площею 404.5 кв. м.; на третьому поверсі приміщення № 301, 111-1-111-8, загальною площею 402.4 кв. м.; на п'ятому поверсі приміщення № 501, загальною площею 536.1 кв. м.; надбудова літ.А1-1-1А3-1 приміщення № 1Х-1Х-12 загальною площею 191.9 кв. м.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.Позивач зазначив підставою для визнання договору купівлі-продажу приміщень те, що цей договір суперечить ч. 1ст. 658 ЦК України (продаж вчинено не власником майна) та ч. 2ст. 331 ЦК (приміщення не введено в експлуатацію).

Судом першої інстанції встановлено, що сам позивач не є і ніколи не був власником спірного приміщення. При зверненні до суду позивач посилався на норми ЦК України, яка регулює вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину (ст. 203 ЦК).

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За ст. 11 ЦПК України в межах заявлених ними вимог, кожна особа самостійно вибирає спосіб захисту в суді своїх прав і розпоряджається предметом спору на власний розсуд.

Позивач визначив способом захисту реституцію, як наслідок недійсності оспорюваних правочинів.

Реституція (повернення сторін в первісний стан), як спосіб захисту цивільного права, застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який визнано недійсним. У зв'язку з цим, вимоги про повернення майна, що передане на виконання недійс-ного правочину, за правилами реституції можуть бути пред'явлені тільки сторонами цієї угоди.

Однак позивач не є стороною в оспорюваних договорах, тому суд обґрунтовано відмовив у позові.

Пленум Верховного Суду України у п. 10 вищевказаної постанови роз’яснив, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндікаційного позову.

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

За змістом ст. 388 ЦК України добросовісним вважається придбання майна не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, за наявності підстав, передбачених ст. 388 цього Кодексу, які дають право витребувати майно від добросовісного набувача.

Угоди про відчуження майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується( ст. 55 Закону України "Про нотаріат).

За п. 4. ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

На виконання вимог ст. ст. 19, 20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і ст. 46-1 Закону України "Про нотаріат" нотаріусом, як спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та який має печатку такого реєстратора, було здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі посвідченого договору купівлі-продажу. Посвідчений нотаріусом договір купівлі-продажу не підлягає визнанню недійсним, оскільки не має ознак, передбачених ст. ст. 203, 204, 215, 216, 227, 230, 236 ЦК України.

Стаття 334 ЦК України встановлює момент набуття права власності за договором, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Моменти припинення права власності встановлені статтями 348, 349 ЦК України, за змістом яких вбачається, що при припиненні права власності з підстав, передбачених законодавством, моментом припинення права яке підлягає державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру. Отже, до моменту, поки не скасована реєстрація права, власник цього права є відповідна особа.

Відмовляючи у задоволенні вимог відносно скасування держреєстрації- вимоги про скасування державної реєстрації, які заявлені до відповідачів (юридичних та фізичних осіб), суд також правильно виходив з того, що відсутні підстави недійсності правочину, такі вимоги повинні заявлятися у відповідності до Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року №3502/5 та до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, тобто до Державного реєстратора, який повинен бути відповідачем по справі, а не третьою особою.

Згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2013 року за позовом ТОВ "Центр міста" до ПП "Візит-Дніпро", ТОВ "Дельмар Арена", ТОВ "Земельна ініціатива" про визнання за ТОВ "Центр міста" право власності на об'єкт незавершеного будівництва - комерційно-торгівельний комплекс літ. А-8, надбудови (А1-1, А2-1, А3-1) загальною площею 4484.9 кв. м., ґанок літ. "а", вхід у підвал літ. "а1", пандус літ. "а2" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 82Д; витребування у ПП "Візит-Дніпро" на користь ТОВ "Центр міста" частини комерційно-торгівельного комплексу літ. А-8 на сьомому поверсі приміщення № 701, загальною площею 350.2 кв. м., приміщення № 702, загальною площею 183.7 кв. м. за вказаною адресою; витребування у ТОВ "Дельмар Арена" на користь ТОВ "Центр міста" частини комерційно - торгівельного комплексу літ. А-8 у підвалі приміщення № 1001, Х-1-Х-5, загальною площею 358.5 кв. м., вхід у підвал літ. "а1"; на першому поверсі приміщення № 101, 1-1 - 1-9, загальною площею 401.8 кв. м., ґанок літ. А, пандус а2}; на другому поверсі приміщення № 102, ІІ-1 - ІІ-8, загальною площею 404.5 кв. м.; на третьому поверсі приміщення 301, ІІІ-1 - ІІІ-8, загальною площею 402.4 кв. м.; на п'ятому поверсі приміщення № 501, загальною площею 536.1 кв. м. надбудови літ. А1}-1 - А3}-1 приміщення № ІХ-1 - ІХ = 12 загальною площею 191.9 кв. м., в загальному користуванні: на четвертому поверсі приміщення № ІV-1 - ІV-8 загальною площею 56.6 кв. м.; на п'ятому поверсі приміщення № V-1 - V-8 загальною площею 56.6 кв. м.; на шостому поверсі приміщення № VІ-1 - VІ-8 загальною площею 56.7 кв. м.; на сьомому поверсі приміщення № VІІ-1 - VІІ-8 загальною площею 56.8 кв. м.; на восьмому поверсі приміщення № VІІІ-1 - VІІІ-8 загальною площею 56.6 кв. м. за цією ж адресою; витребування у ТОВ "Земельна ініціатива" на користь ТОВ "Центр міста" частини вказаного комерційно-торгівельного комплексу літ. А-8 на четвертому поверсі приміщення № ІV-1 - ІV-8 загальною площею 56.6 кв. м.; на п'ятому поверсі приміщення № V-1 - V-8 загальною площею 56.6 кв. м.; на шостому поверсі приміщення № VІ-1 - VІ-8 загальною площею 56.7 кв. м.; на сьомому поверсі приміщення № VІІ-1 - VІІ-8 загальною площею 56.8 кв. м.; на восьмому поверсі приміщення № VІІІ-1 - VІІІ-8 загальною площею 56.6 кв. м. за цією ж адресою, в задоволенні позову ТОВ "Центр міста" - відмовлено повністю.

Суди, ухвалюючи вказані рішення, виходили з встановлених фактичних обставин та наданих позивачем до справи матеріалів, прийшли до висновку, що підстави для задоволення позовів про визнання права власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва та інші за наведених позивачем обставин відсутні.

Судами було встановлено, що позивач (ТОВ "Центр міста") не довів, що саме він є власником спірного майна, підстав для задоволення позовних вимог про витребування цього майна від ТОВ "Дельмар-Арена", ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та інших юридичних осіб не вбачається.

Господарськими судами було встановлено, що власником приміщень був, зокрема, ПП "Візит-Дніпро", ТОВ "Дельмар - Арена" та інші юридичні особи які мали право розпоряджатися в подальшому своєю власністю.

Тому відповідно до вказаних судових рішень, ТОВ "Центр-Міста" не було і не є власником спірного майна, що в свою чергу не дає законних підстав для задоволення вимог позивача до ТОВ "Центр міста" про визнання за позивачем майнових прав та його приватної власності.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).Отже, позивач мав обґрунтувати порушення права чи інтересів.

Оскільки суд відмовив у задоволенні вимог про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, а всі інші позовні вимоги є похідними від нього, то судом обґрунтовано відмовлено і у задоволенні інших вимог.

Судове рішення законне та обґрунтоване, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За наведених обставин, доводи, на які посилається в скарзі апелянт, не можуть бути підставою для задоволення скарги і скасування ухваленого правильного рішення суду.

Суд І інстанції в повному обсязі з'ясував обставини справи, права та обов'язки сто-рін, перевірив доводи, надав їм належну оцінку і постановив рішення, яке відповідає вимо гам Закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 27 березня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міста", Приватного підприємства "Візит - Дніпро", ОСОБА_3, ОСОБА_4 і Товариства з обмеженою відповідністю "Дельмар Арена", треті особи: Приватне підприємство "Созидатель 2000", Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції і приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності на майно та визнання майнових прав на нерухоме майно - залишити без змін

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О.

С у д д і: ОСОБА_8

ОСОБА_9