ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.06 Справа № 7/141/06
Суддя Кутищева Н.С.
Позивач Комунальне підприємство “Підприємство комунальної власності”, м.Енергодар,
Запорізька область
Відповідач Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Енергодар,
Запорізька область.
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Позивача Фоменко Н.О., юрисконсульт, довіреність №20 від 22.11.2005 р.
Відповідача не з'явився
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1237 грн.03 коп. заборгованості за надані комунальні послуги по договору №НОМЕР_1, що складається з: 990 грн.33 коп. основного боргу та 246 грн.70 коп. пені.
Позивач свої вимоги обґрунтовує обставинами, що викладені в позовній заяві, посилається на ст.ст. 901, 902 ЦК України, ст. ст. 20, 193, 198, 216, 217, 230, 231, 343 ГК України, ст.ст. 6, 161, 179 УК УРСР (а редакції 1963 р.).
Ухвалою суду від 06.05.2006 р. позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 14.06.2006 р., про що сторони були повідомлені належним чином. Ухвала від 06.05.2006 р. на адресу сторін була відправлена вчасно та до суду поштовим відділенням не поверталась, що свідчить про те, що сторони її отримали та мали змогу належним чином виконати викладені в ній вимоги.
Згідно з “Нормативами частоти обліку перевезення, доставки пошти, вилучення кореспонденції з поштових ящиків і основні контрольні строки опрацювання і доставлення поштових відправлень, періодичних видань”, затверджених наказом Міністерства зв'язку України № 115 від 05.08.1994р. зареєстрованим в МЮУ 29.08.1994р., за № 205/415, контрольний строк проходження кореспонденції, що пересилається по мережі пошти, при її здачі відправником до 12 години не повинно перевищувати - між районними центрами області - три дні.
При здачі кореспонденції після 12 годин термін проходження поштового відправлення збільшується на один день.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Представник позивача, в судовому засіданні 14.06.2006 р, надав суду заяву про збільшення позовних вимог (вх.№НОМЕР_2) в якій просить стягнути з відповідача 1093 грн.89 коп. основного боргу та 246 грн.70 коп. пені. Також, представник позивача надав суду акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.06.2006 р., в якому відповідач визнає за собою суму основного боргу в розмірі 1093 грн.89 коп. Заява подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.
Відповідач ухвалу суду від 06.05.2006 р. не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Сторони по справі № 7/141/06 є юридичними особами, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємств зобов'язаний направити компетентного представника в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.
В зв'язку з необхідністю долучення до матеріалів справи додаткових документальних доказів та пояснень сторін розгляд справи було відкладено до 03.07.2006 р.
03.07.2006 р. в продовженому судовому засіданні, представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, вих.№НОМЕР_3, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 1108 грн.73 коп., що складається з 1093 грн.89 коп. основного боргу та 14 грн.84 коп. пені. Крім того, надав письмові пояснення письмові пояснення стосовно предмету спору. Заява подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду. Спір розглядається в сумі 1108 грн.73 коп.
Відповідач повторно не виконав вимоги суду викладені в ухвалах від 06.05.2006 р. та 14.06.2006 р., відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого представника в судове засідання без поважних причин не направив.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надано, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.
По клопотанню представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розгляд справи закінчено 03.07.2006 р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
22.10.2002 р. між Комунальним підприємством “Підприємство комунальної власності” (позивач) та ПП ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір про надання комунальних послуг НОМЕР_1, у відповідності до умов якого, позивач зобов'язався надавати комунальні послуги по: водопостачанню, каналізації, теплопостачанню, експлуатаційні витрати, вивозу та захорони мукора, а відповідач зобв'язався своєчасно оплачувати надані комунальні послуги, у відповідності до умов договору.
Розрахунок об'ємів надаваємих послуг був затверджений сторонами в додатку № 1 до договору №НОМЕР_1
Обов'язки відповідача були узгоджені сторонами в 3 розділі договору.
Так, згідно до п.3.2 договору, споживач зобов'язаний проводити оплату за надані комунальні послуги, згідно виставленого рахунку не пізніше 20-го числа місяця наступного за звітним по затвердженим тарифам.
Пунктом 4.3 договору, також передбачено, що розрахунки за надані комунальні послуги проводяться згідно до виставленого рахунку КП “ПКВ” не пізніше 20-го числа місяця наступного за звітним.
На виконання умов договору позивач надавав відповідачеві передбачені договором комунальні послуги. За період з лютого 2003 р. по травень 2006 р. позивач надав відповідачеві комунальні послуги на загальну суму 1311 грн.63 коп., що підтверджується виставленими до сплати рахунками-фактурами (копії долучені до матеріалів справи).
Відповідач частково сплатив за надані комунальні послуги на суму 217 грн.74 коп.
На час укладання договору № НОМЕР_1 діяли норми Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963р.
Відповідно до п.4 Прикінцевих положень ЦК України в редакції 2003р., Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно до п.6.5 договору, даний договір укладено на строк з 22.10.2002 р. по 31.12.2003 р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не було заяви однієї з сторін про відмову від договору або його перегляд.
Даних заяв від сторін не надходило (докази іншого в матеріалах справи відсутні) тому договір слід вважати діючим і до правовідносин які виникають з даного договору слід застосовувати положення ЦК України, що вступив в дію 01.01.2004р.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином, згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, та інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таким умов та вимог -згідно з звичаями ділового обороту та або інших вимог, які звичайно ставляться.
Аналогічну норму містить ст. 193 ГК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач свої зобов'язання по договору неналежним чином не виконав, доказів повної оплати за надані послуги суду не надав. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1093 грн.89 коп. основного боргу є обґрунтованою, підтверджується матеріалами по справі, в тому числі двостороннім актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.06.2006 р., та підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов'язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань.
Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.96 р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (ст.3)
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. (п.6 ст.232 ГК України).
Пунктом 5.3 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного розрахунку за надані послуги відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі 1% від суми прострочених платежів за кожен день прострочки.
Згідно уточненого розрахунку позивача в заяві про уточнення позовних вимог, сума пені, за період прострочення, складає 14 грн.84 коп. Розрахунок виконаний у відповідності до вимог п.6 ст.232 ГК України та ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” і був перевірений судом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 грн.84 коп. пені обґрунтовані, підтверджуються матеріалами по справі та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 526, 629 ЦК України, ст. 174, 193, 230 - 233 ГК України; Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”; ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ІНН НОМЕР_4) на користь Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності”, 71500, Запорізька область, м. Енергодар, промзона, а/с 160 (п/р 26005001000206 в ВАТ Банк “БІГ-Енергія”, МФО 313764, ЄДРПОУ 32166551): 1093 (одна тисяча дев'яносто три) грн. 89 коп. основного боргу; 14 (чотирнадцять) грн. 84 коп. пені; 102 (сто дві) грн.00 коп. державного мита; 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Видати наказ.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева