Справа № 22-10979-2006 p. Категорія 19

Головуючий 1 інстанції  Федько С.П. Доповідач Бабакова Г.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2006 року                                                      Апеляційний суд Донецької області

у складі: головуючого Бабакової Г.А. суддів : Азевича В.Б., Єлгазіної Л.П. при секретарі Тума О.В.

розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі міста Горлівка на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівка суду від 3 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі міста Горлівка про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням та виробничою травмою,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівка від 3 жовтня 2006 року, яким з нього на користь позивача у відшкодування моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням та виробничою травмою стягнуто 14000 грн.

Апелянт посилається на те, що , ухвалюючи рішення, суд не врахував, що факт моральної шкоди не підтверджено доказами, що Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" дію закону про відшкодування моральної шкоди зупинено, що суд не навів відповідних мотивів стягнення 14000 грн. Просить скасувати рішення суду , відмовити у задоволенні позову.

У засідання апеляційного суду представник відповідача Судейко Н.М. наполягала на скарзі, позивач просив рішення суду залишити без зміни.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив із того, що позивач довгий час працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах і внаслідок шкідливих умов праці отримав професійне захворювання -вибраційна хвороба, у зв"язку з чим висновком МСЕК від 24 листопада 2004 року йому вперше встановлено втрату 40% працездатності, Крім того, 8 травня 2003 року під час виконання трудових обов'язків на шахті ім.. Леніна ДП "Артемвугілл" з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав струс головного мозку та рану голови, у зв"язку з чим висновком МСЕК від 1 грудня 2005 року йому встановлено втрату 30% працездатності , а по сукупності із професійним захворюванням встановлено втрату 70% працездатності.

Суд дійшов висновку, що внаслідок професійного захворювання і травми та часткової втрати працездатності позивачеві заподіяно моральну шкоду , яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу ушкодження здоров"я , погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя і що розмір моральної шкоди становить 14000 грн.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального законодавства.

Зокрема, суд обґрунтовано виходив із того, що позивач , працюючи на підземних роботах підприємств вугільної промисловості шахті, внаслідок шкідливих умов праці, отримав професійне захворювання, у зв"язку з чим висновком МСЕК від 24 листопада 2004 року йому вперше встановлено втрату 40% працездатності, а 8 травня 2003 року під час роботи на шахті ім. Леніна з ним стався нещасний випадок, його було травмовано, у зв"язку з чим висновком МСЕК від 1 грудня 2005 року йому встановлено втрату 30% працездатності, а по сукупності Із професійним захворюванням йому встановлено втрату 70% працездатності. Суд дійшов правильного висновку , що позивачеві внаслідок професійного захворювання та травми , втрати частково працездатності заподіяна моральна шкода, оскільки він фізично та морально страждає від захворювання, ускладнене його життя , яке потребує додаткових зусиль для його організації і що розмір моральної шкоди становить 14000 грн., що відповідає ст., ст. 21,28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності."

Доводи апеляційної скарги про те , що факт спричинення позивачеві моральної шкоди не підтверджено доказами , необгрунтовані. Вказаний факт підтверджено актами розслідування виробничої травми та професійного захворювання , висновками МСЕК, медичними довідками про лікування позивача. Необгрунтовані і доводи, що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки дія положення вказаного Закону щодо відшкодування моральної шкоди зупинена Законом України " Про державний бюджет України на 2006 рік ". Зазначений Закон України " Про державний бюджет України на 2006 рік" не скасовує Закон України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким передбачено відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням чи виробничою травмою. Крім того відшкодування моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням та виробничою травмою проводиться з іншого фонду , а не з того бюджету, про який йдеться у Законі України " Про державний бюджет України на 2006рік".

Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст., ст. 307, 308 ,314 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі міста Горлівки  відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від суду від 3 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: