Справа № 22-10985- 2006 p.                                              Головуючий 1 інстанції Тарасенко С.Б.

Категорія 19                                                                                    Доповідач Бабакова Г.А.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2006 року                                                      Апеляційний суд Донецької області

у складі: головуючого Бабакової Г.А. суддів: АзевичаВ.Б.,ЄлгазіноїЛ.П. при секретарі Тума О.В.

розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача -ОСОБА_1 та відповідача -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі міста Горлівка на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівка від 20 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі міста Горлівки про відшкодування морально ї шкоди у зв'язку з професійними захворюваннями,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 та відповідач оскаржують в апеляційному порядку рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 20 липня 2006 року, яким з відповідача на користь позивача стягнуто у відшкодування моральної шкоди у зв"язку з професійними захворюваннями 8000 грн.

Представник позивача посилається на те, що суд, частково задовольняючи позов і стягуючи з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 8000 грн. , не врахував, що позивач у зв"язку з професійними захворюваннями втратив 50% працездатності, що вказана сума не відповідає розміру моральної шкоди, заподіяної позивачу, що ця шкода становить 20000 грн. Просить змінити рішення суду та стягнути з відповідача на користь позивача 20000 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що суд, ухвалюючи рішення , не врахував, що факт заподіяння позивачеві моральної шкоди не встановлено висновком МСЕК, що не надано доказів заподіяння моральної шкоди, що Законом України " Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію закону про відшкодування моральної шкоди. Просить скасувати рішення суду, відмовити у задоволенні позову.

У засіданні апеляційного суду представники позивача та відповідача наполягали на своїх апеляційних скаргах, позивач у судове засідання не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив із того, що позивач довгий час працював на підприємствах вугільної промисловості .Внаслідок шкідливих умов праці він отримав професійне захворювання , у зв"язку з чим висновком МСЕК від 11 серпня 2004 року йому вперше встановлено втрату 25% працездатності.

Суд дійшов висновку, що внаслідок професійного захворювання та часткової втрати працездатності позивачеві заподіяно моральну шкоду , яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу ушкодження здоров"я , погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя і що розмір моральної шкоди становить 8000 грн.

Апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга представника позивача підлягає частковому задоволенню , а рішення суду зміні, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд правильно встановив, що позивач , працюючи на підприємствах вугільної промисловості в шкідливих умовах, отримав професійне захворювання, у зв"язку з чим висновком МСЕК від 11 серпня 2004 року йому було встановлено втрату 25% працездатності.

З вказаного висновку МСЕК вбачається, що 25% працездатності позивач втратив у зв"язку з хронічним бронхітом. Суд стягуючи з відповідача на користь позивача 8000 грн. виходив саме з того, що позивач втратив 25% працездатності. При цьому суд не врахував, що висновком МСЕК від 13 червня 2005 року встановлено втрату позивачем 50% працездатності безстроково, в тому числі 40% у зв"язку з хронічним бронхітом і 10% у зв"язку з хронічною туговухістю. Суд не врахував, що моральна шкода позивачу заподіяна не тільки хронічним бронхітом, а і хронічною туговухістю і втратою працездатності не 25% , а 50 %. Апеляційний суд вважає, що маральна шкода, яка заподіяна позивачеві, становить 15000 грн., оскільки він фізично та морально страждає від захворювань, ускладнене його життя , яке потребує додаткових зусиль для його організації і що розмір моральної шкоди становить 13000 грн., що відповідає ст., ст. 21,28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності." Тому рішення суду слід змінити, стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 13000 грн.

Доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що моральна шкода становить 20000 грн. необгрунтовані.

Необгрунтовані і доводи апеляційної скарги відповідача. Факт заподіяння позивачеві моральної шкоди підтверджено актами розслідування професійних захворювань , висновками МСЕК, медичними довідками про лікування позивача у зв"язку з професійними захворюваннями. Доводи про необхідність встановлення моральної шкоди висновком МСЕК не ґрунтуються на законі. Необгрунтовані і доводи, що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки дія положення вказаного Закону щодо відшкодування моральної шкоди зупинена Законом України " Про державний бюджет України на 2006 рік ".Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло до 2006 року і зазначений Закон України " Про державний бюджет України на 2006 рік" не скасовує Закон України " Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким передбачено відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням чи виробничою травмою. Крім того відшкодування моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням проводиться з іншого фонду , а не з того бюджету, про який йдеться у Законі України " Про державний бюджет України на 2006рік".

Керуючись ст., ст. 307, 309 ,314 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача -ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівка від 20 липня 2006 року змінити. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі міста Горлівка на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 13000 грн.

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі міста Горлівка  відхилити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: