Справа № 22-10863-2006 р. Головуючий 1 інстанції Андрюшиної Л.А..
Категорія 29 Доповідач Бабакова Г.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого Бабакової Г.А. суддів : Азевича В.Б., Єлгазіної Л.П. при секретарі Тума О.В. з участью адвоката ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївка від 5 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 , діючої в своїх та неповнолітнього сина ОСОБА_4 інтересах до Макіївської міської ради, про визнання членами сім"ї померлого наймача та визнання права користування жилим приміщенням, до Управління з обліку, розподілу та приватизації житла Макіївської міської ради про визнання недійсною приватизацію квартири і визнання недійсним свідоцтва про право власності, до ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі - продажу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відсутність права користування жилим приміщенням , з участю третіх осіб - приватних нотаріусів ОСОБА_6 та ОСОБА_7
ВСТАНОВИВ: Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржують в апеляційному порядку рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївка від 5 жовтня 2006 року, яким задоволено вказаний позов ОСОБА_3 , визнано недійсною приватизацію спірної квартири на ім"я ОСОБА_5, ОСОБА_3. та її неповнолітнього сина ОСОБА_4 визнано членами сім"ї померлого наймача спірної квартири та визнано за ними право користування спірною квартирою, визнано недійсним договір дарування спірної квартири між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, який визнано договором купівлі - продажу згідно із ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Макіївка від 2 грудня 2002 року та визнано недійсним договір купівлі - продажу цієї квартири між ОСОБА_1 та ОСОБА_8. У задоволенні позову ОСОБА_8 про відсутність у ОСОБА_3 . права користування спірною квартирою відмовлено.
Апелянти посилаються на те, що , визнаючи за ОСОБА_3. та її неповнолітнім сином ОСОБА_4 право користування спірною квартирою , суд не врахував, що вони вселились в спірне жиле приміщення не в встановленому законом порядку, без прописки, що не надано безспірних доказів їх проживання з наймачем однією сім"єю, суд не врахував, що допитані свідки є зацікавленими особами, не надана оцінка відсутності позивачки в спірній квартирі після смерті наймача з лютого 2001 року до грудня 2003 року та не з"ясована причина цієї відсутності, що суд , визнаючи недійсним договір дарування квартири між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, не врахував, що ухвалою суду цей договір дарування визнано договором купівлі-продажу. Крім того суд не з"ясував , чи є набувачі квартири за угодами добросовісними набувачами. Просять скасувати рішення суду , постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову та задовольнити позов ОСОБА_2.
У судовому засіданні апеляційного суду апелянти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наполягали на скарзі , представник Управління приватизації вважала , що апеляційна скарга підлягає задоволенню, позивачка ОСОБА_3. просила рішення суду залишити без зміни. Відповідачка ОСОБА_5, представник Макіївської міської ради та треті особи - приватні нотаріуси ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання не з"явились , про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Адвокат ОСОБА_1, представляючи інтереси відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2., просив рішення суду скасувати, ОСОБА_3. відмовити у задоволенні позову
Суд першої інстанції, ухвалюючи вказане рішення, виходив із того, що позивачка ОСОБА_3. та її неповнолітній син вселились в спірну квартиру як члені сім"і наймача ОСОБА_9, проживали з ним однією сім"єю і тому набули права користування цією квартирою. В період відсутності позивачки в спірній квартирі після смерті наймача відповідачка ОСОБА_5 рішенням Центрально-Міського районного суду міста Макіївка від 11 лютого 2002 року була визнана членом сім"ї ОСОБА_9 , приватизувала спірну квартиру та подарувала її ОСОБА_1 , який продав її ОСОБА_2 Але вказане рішення суду скасоване рішенням апеляційного суду від 11 березня 2005 року і у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання її членом сім"ї ОСОБА_9 відмовлено, тому приватизація нею квартири та угоди, які уклала ОСОБА_5, а потім ОСОБА_1 є недійсними, оскільки ОСОБА_5 не мала права власності на спірну квартиру і не мала права її дарувати, а тому і ОСОБА_1 не набув права власності і не мав права її продавати.
Апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню , а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позов про визнання членами сім"ї наймача ОСОБА_9 ОСОБА_3 заявила до КП "Жилцентр -1" ( а.с. 3) та просила суд зобов"язати його укласти з нею договір найму (а.с. 219-зв.)
Згідно довідки Макіївської міської ради від 11 травня 2005 року (а.с.29) та рішення виконавчого комітету Макіївської міської ради від 16 червня 2004 року ( а.с. 30) балансоутримувачем спірного будинку за адресою АДРЕСА_1 є КП "Жилцентр-7", а не КП "Жилцентр-1". До висновку, що будинок, в якому розташована спірна квартира, знаходиться на
балансі КП "Жилцентр-7" дійшов і суд в ухвалі від 27 травня 2005 року про заміну відповідача ( а.с. 38). Між тим, суд безпідставно не притягнув до участі у справі у якості відповідача КП "Жилцентр -7". Визнавши за позивачкою та її сином право користування спірною квартирою, суд вирішив питання про права та обов"язки балансоутримувача квартири КП "Жилцентр-7", який зобов"язаний вирішувати питання про укладення договору жилого найму.
Згідно із ст. 311 ЦПК України якщо суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не брали участь у справі, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При вказаних обставинах апеляційний суд вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Крім того, визнаючи за позивачкою та її сином право користування спірною квартирою, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 213 ЦПК України не з"ясував, чи визнавав наймач спірної квартири ОСОБА_9 за ними право користування жилим приміщенням, не з"ясував ,якими безспірними доказами підтверджено їх проживання однією сім"єю з наймачем, не з"ясував обставини виселення позивачки із спірної квартири після смерті ОСОБА_9, не перевірив її доводи про те, що вона вимушена була звільнити квартиру, не з"ясував, якими доказами ці доводи підтверджуються.
Рішення суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 311 ЦПК України , апеляційний суд
УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_8 задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївка від 5 жовтня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: