Справа № 22-10317-2006 p. О.В. Категорія 19

Головуючий 1 інстанції Мелешак Доповідач Бабакова Г.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2006 року                                                       Апеляційний суд Донецької області

у складі: головуючого Бабакової Г.А. суддів : Азевича В.Б., Єлгазиної Л.П. при секретарі Тума О.В.

розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Авдієвського міського суду від 3 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Відповідачка оскаржує в апеляційному порядку рішення Авдієвського міського суду віз 3 жовтня 2006 року, яким частково задоволено вказаний позов, з відповідачки на користь позивача стягнуто борг 6817 грн. 50 коп., відсотки 700 грн. 50 коп., та відмовлено у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

Апелянт посилається на те, що суд, ухвалюючи рішення, не врахував, що строк виконання ним зобов"язання про повернення боргу позивачеві договором позики не встановлено ,що позивачем вимоги про поверненя боргу не заявлені в письмовій формі. Просить скасувати рішення суду, закрити провадження у справі.

У судове засіданні апеляційного суду відповідачка не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, позивач просив рішення суду залишити без зміни.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення та стягуючи з відповідачки на користь позивача суму боргу 6817 грн.50 коп. та відсотки від суми позики 700 грн. 50 коп. , виходив із того, що згідно договору позики 21 квітня 2005 року відповідачка отримала від позивача в борг 1350 доларів США, що складає 6817 грн. 50 коп., і зобов'язалась повернути борг до 1 серпня без зазначення року. Сторони не заперечували, що позивач з усною вимогою про повернення боргу звернувся до відповідачки на початку 2006 року, але відповідачка борг не повернула. Суд виходив також із вимог ст. 1048 ЦПК України про те, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики у розмірі облікової ставки НБУ, оскільки договором позики розмір процентів не встановлено.

Відмовляючи у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку, що ці вимоги не грунтуються на законі.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи частково позов, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального права.

Зокрема суд обґрунтовано виходив із того, що між сторонами склались правовідносини , які випливають із договору позики. З розписки, яку відповідачка не оспорює, видно, що 21 квітня 2005 року вона отримала від позивачки в борг 1350 доларів США, що складає 6817 грн.50 коп., і зобов'язалась повернути борг до 1 серпня . В розписці не зазначений рік дати повернення боргу. Але відповідачка не оспорює, що позивач на початку 2006 року звернувся до неї з вимогою про повернення боргу, а потім 15 червня 2006 року заявив письмові вимоги до відповідача - позов до суду. При таких обставинах суд обґрунтовано виходив із того, що позивач заявив вимоги про повернення боргу, а відповідач своє зобов'язання не виконав і борг не повернув, що згідно із ст. 1046 ЦК України він зобов"язаний повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів. Суд дійшов також правильного висновку, що згідно із ст. 1048 ЦК України позивач має право на одержання від відповідача процентів від суми позики на рівні облікової ставки Національного банку України, яка становить 9,5 % річних.

Доводи про те, що позивач не заявив відповідачу письмових вимог про повернення боргу і що з цих підстав позов не підлягає задоволенню , при вказаних обставинах є необгрунтованими.

Рішення суду відповідає встановленим у справі обставинам, вимогам матеріального і процесуального закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст., ст.307, 308, 314 ЦПК України. Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Авдієвського міського суду від 3 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: