Справа 11195 Категорія 21
Голов. в 1 інстанц. Кольчик Ю.В
Доповідач Зубова Л.
Ухвала Іменем України
12 грудня 2006 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі головуюча суддя Зубова Л.М. судді Соломаха Л.., Осипчук О.В. секретар Андрусіншна М.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки ( далі-Фонд)
про відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою відповідача
на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 9 жовтня 2006 року.
Вислухавши доповідача, пояснення представника Фонду - Коліхової О.М., яка апеляційну скаргу підтримала, пояснення позивача, який проти скарги заперечував, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд,
встановив:
У червні 2006 року позивач звернувся до відповідача з вказаним позовом і просив відшкодувати на його користь моральну шкоду в сумі 70 000 грн. на підставах, вказаних в Законі України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», посилаючись на те, що під час виконання трудових обов'язків він отримав кілька професійних захворювань, стосовно яких маються підтверджуючі документи станом до 1.04.2001 року. Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 20.05.2002 року (а.с. 4) позивач отримав професійне захворювання-хронічний радикуліт. За висновком МСЕК від 6.02.2002 року позивачеві вперше встановлено по цьому захворюванню 30 % втрати професійної працездатності ( а.с. 50). В наступному цей висновок МСЕК підтверджено і згідно висновку МСЕК від 9.06.2005 року по сукупності професійних захворювань позивачеві встановлено безстроково втрату професійної працездатності на 60%, з яких 30% - по хронічному радикуліту та визначено інвалідність 3 групи (а.с 51).
Оскільки втрата працездатності спричинила позивачеві фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв'язків, необхідності додавати додаткові зусилля для організації життя, то йому завдано моральну шкоду, яку він просив відшкодувати на його користь за рахунок Фонду.
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 9 жовтня 2006 року позов про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, з Фонду на користь позивача стягнуто 10000 грн.
У апеляційній скарзі відповідач - Фонд - просив рішення суду скасувати і у задоволенні вимог відмовити , мотивуючи тим, що суд невірно застосував матеріальний закон, не навів переконливих мотивів прийнятому рішенню, оскільки позивач не довів факт завдання йому моральної шкоди, дію закону, яким передбачено відшкодування моральної шкоди, зупинено, у позивача частково збереглася працездатність, позивач пропустив встановлений ст.. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності та встановлений законом 3-місячний строк для звернення у суд за захистом порушеного права, що має суттєве значення, але не було враховано судом.
Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відшкодовуючи на користь позивача моральну шкоду, суд повно встановив обставини справи та дійшов висновків про те , що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди, які ґрунтуються на Законі України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд підставно врахував характер і ступінь завданої моральної шкоди, оскільки встановив, що позивач після 1.04.2001 року втратив професійну працездатність на 30 %, внаслідок чого порушено його звичні соціальні зв'язки, він змушений лікуватися, відчуває фізичній біль та моральні страждання, загалом під час трудових відносин позивач отримав кілька професійних захворювань, внаслідок чого йому встановлено втрату професійної працездатності на 60% та визначено інвалідність 3 групи, що в цілому свідчить про глибину фізичних страждань та об'єм завданої моральної шкоди.
За вказаних обставин розмір відшкодування шкоди визначено у відповідності до фактичних обставин справи та вимог закону , а доводи апелянта не мають правового значення
Оскільки рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального закону, на відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд -ухвалив :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 9 жовтня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий: