Справа № 2-939/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

03 квітня 2009 року   Вознесенський  міськрайонний  суд  Миколаївської  області в складі:

головуючої – судді Вострікової Л.В.  

при секретарі – Козаченко О.І.

з участю:

позивача--         ОСОБА_1

третьої особи-- ОСОБА_2
розглянувши в відкритому попередньому судовому засіданні в приміщенні суду  м. Вознесенськ цивільну  справу за позовною заявою ОСОБА_1  до Олександрівської селищної ради про визнання права власності на самочинно  збудоване нерухоме майно

                                                          В С Т А Н О В И В :

19 .03.2009 року позивачка ОСОБА_1 , якій на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , звернулася з позовом до Олександрівської селищної ради про визнання права власності на самочинно  збудоване нерухоме майно.

 Позивачка, в обгрунтування позовних вимог зазначила, що на праві приватної власності їй належить будинок АДРЕСА_1 . Для обслуговування даного будинку та ведення підсобного господарства позивачці надана у приватну власність земельна ділянка за тією ж адресою. За час проживання у будинку позивачкою ОСОБА_1  були самочинно збудовані гараж Ж-1 площею  27,9 кв.м., сарай З-1 площею 17,9 кв.м., вбиральню И-1 площею 1,2 кв.м., вартістю 35 847 гривні.

Посилаючись на те, що при здійснені нею самочинних забудов були дотримані будівельно-архітектурні, санітарні, екологічні, протипожежні норми та правила, про що є відповідні довідки, позивачка просить винести  рішення про визнання за нею права власності на самочинно  збудовані гараж Ж -1 площею  27,9 кв.м., сарай З-1 площею 17,9 кв.м., вбиральню И-1 площею 1,2 кв.м., вартістю 35 847 гривні до будинку АДРЕСА_1 .

 В  попередньому судовому  засіданні  позивачка ОСОБА_1  позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача – Олександрівської селищної ради в   попереднє  судове   засідання  не  з`явився, надіслав на адресу суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа   ОСОБА_3   в попередньому судовому  засіданні проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа ОСОБА_4  в   попереднє  судове   засідання  не  з`явилася, надіслала на адресу суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

 Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_3 ,  дослідивши матеріали справи,  суд  приходить до такого.

ОСОБА_1   є власником будинку АДРЕСА_1 , згідно договору дарування від 04.03.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського районного  нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5 Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на земельну  ділянку НОМЕР_1  від 23.01.2009  року ОСОБА_1    передано  у  приватну  власність  земельну  ділянку

                                                              -2-

 площею 1331 кв.м. за тією ж адресою для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 .

 В порушення, встановленого законодавством України, дозвільного порядку будівництва, самочинно, позивачкою  збудувано:  гараж Ж-1 площею  27,9 кв.м., сарай З-1 площею 17,9 кв.м., вбиральню И-1 площею 1,2 кв.м., вартістю 35 847 гривні.

 На вимогу ч.3 ст. 375 ЦК України будівництво проведено з дотриманням будівельно-архітектурних, екологічних, протипожежних норм та Правил, що підтверджується відповідними довідками, з використанням земельної  ділянки за призначенням.  Відповідно до довідки санітарно-епідеміологічної станції гараж Ж-1 побудований з порушенням санітарних норм. Але сусіди позивачки ОСОБА_3 , ОСОБА_4  не заперечують проти визнання за ОСОБА_1  права власності на самочинно збудоване майно. Так як визнання права власності за позивачкою на самочинно збудовані гараж Ж-1 площею  27,9 кв.м., сарай З-1 площею 17,9 кв.м., вбиральню И-1 площею 1,2 кв.м., вартістю 35 847 гривні, не порушують прав та законних інтересів держави і інших осіб,  відповідно до вимог ч.5 ст. 376 ЦК України позивач має право на визнання права власності на самочинно збудоване майно, так як на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на  самочинно збудоване на ній нерухоме майно, якщо це не порушує прав інших осіб.

 Оскільки господарські будівлі (гараж, сарай, вбиральня) є підсобними  будівлями і складають  з будинком одне ціле,  відповідно  до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4.10.1991 р. з посл. змінами «Про практику застосування  судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», то визнаючи, що позивачка є власником вказаної прибудови, суд  не може  на  кожний об`єкт  єдиного цілого визнавати самостійне право власності.

 На підставі викладеного позовні вимоги   ОСОБА_1  підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.ст.10, 11, 209, 212, 213, 214, 215   ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

 Позовні вимоги ОСОБА_1  до Олександрівської селищної ради про визнання права власності на самочинно  збудоване нерухоме майно  – задовольнити .

 Визнати за ОСОБА_1  право  власності  на самочинно збудоване нерухоме майно до будинку АДРЕСА_1 ,  а саме -  гараж Ж-1 площею  27,9 кв.м., сарай З-1 площею 17,9 кв.м., вбиральню И-1 площею 1,2 кв.м., вартістю 35 847 гривні, що складають одне ціле з  будинком АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до  апеляційного суду Миколаївської області  через Вознесенський міськрайонний суд  шляхом подачі  заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

 Суддя :                                                                             Л.В.Вострікова