Справа №22-10939/07 Головуючий у 1-й інстанції - Волкова С.Я.
Доповідач - Качан В.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Качана В.Я.
суддів Коротуна В.М. Горелкіної Н.А.
при секретарі Сирбул О.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції м. Києва, про усунення від права на спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове
майно, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в якій просить усунути, відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від права на спадкування майна спадкодавця ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свої вимоги мотивував тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1його батька ОСОБА_4 спадкоємцями за законом є дружина померлого ОСОБА_2, дочка померлого ОСОБА_3 і він. Причиною смерті батька була серцево-судинна недостатність, він переніс два інфаркти, часто звертався за медичною допомогою до лікарів, перебував на стаціонарному і амбулаторному лікуванні, а тому через тяжку хворобу тривалий час був у безпорадному стані й потребував постійного догляду. Дружина і дочка спадкодавця ухилялись від надання такої допомоги ОСОБА_4, не піклувались про нього, не надавали матеріальну допомогу, а позивач був єдиною особою, яка підтримувала батька, турбувалась про нього і допомагала йому.
У червні 2007 року відповідачки пред'явили зустрічний позов про визнання права власності на спадкове майно.
Свої вимоги мотивували тим, що ОСОБА_2 із ОСОБА_4 з 08.08.1960 року перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох
повнолітніх дітей: ОСОБА_1 і ОСОБА_3 Остання протягом вересня 1993 p.- травня 1998 р. перебувала у зареєстровану шлюбі із ОСОБА_5, у зв'язку з чим змінила своє прізвище на ОСОБА_3 та від цього шлюбу має сина ОСОБА_6, 13.12.1993 р. народження. 23.12.1998 року ОСОБА_3 уклала шлюб із громадянином США та разом із сином виїхали до США. Від пропозиції ОСОБА_3 поїхати разом за кордон батьки відмовились, оскільки ОСОБА_2 працювала, а ОСОБА_4, успадкувавши від батьків земельну ділянку в с Стави Кагарлицького району Київської області, фактично поселився в селі і за спільні кошти подружжя став будувати будинок на цій земельній ділянці. Зазначили, що вони й померлий є співвласниками квартири АДРЕСА_1, а також ОСОБА_3 є власницею квартири АДРЕСА_2. Оскільки ОСОБА_4 фактично проживав в селі, ОСОБА_3 поселила та прописала у вказану квартиру матір ОСОБА_2 з метою отримання батьками прибутку від оренди квартири по вул. Прорізній для забезпечення їх життєвих потреб. Тому, починаючи з 1999 p., вказана вище квартира по вул. Прорізній здавалась в оренду, а отримані кошти батьки витрачали на їх розсуд. В другому шлюбі у ОСОБА_3 народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. В 2004 p. ОСОБА_2 у зв'язку з ліквідацією підприємства була звільнена із роботи, тому з метою надання допомоги у вихованні онуків та догляді за ними виїжджала до США, де перебувала протягом квітня 2004 p.- травня 2005 p., липня 2006 р. - січня 2007 р. і з травня 2007 р. На неодноразові пропозиції ОСОБА_3 поїхати до неї за кордон, ОСОБА_4 відмовлявся, пояснюючи, що є сільською людиною і бажає жити на батьківщині, тобто в. с Стави, де і проживав у побудованому за спільні кошти подружжя будинку. Також позивачі за зустрічним позовом зазначили, що, дійсно, ОСОБА_4, мав серцево-судинні захворювання, вони ж надавали йому матеріальну допомогу. При цьому ОСОБА_4, проживаючи переважно у селі, сам вів господарство, в тому числі і підсобне, час від часу утримував тварин, мав пасіку та постійно займався бджільництвом, за собою доглядав сам, готував їжу, ходив на рибалку, ніколи не потребував догляду та не був у безпорадному стані, а ІНФОРМАЦІЯ_1помер раптово, знаходячись в с. Стави Кагарлицького району Київської області. Після смерті ОСОБА_4 вони у встановленому законом порядку звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, а тому просять визнати за кожною з них право власності на 1/3 частку спадкового майна.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1, про усунення ОСОБА_2, ОСОБА_3 від прав на спадкування майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 та за ОСОБА_3, за кожною з них, право власності на 53/600 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.
Визнано за ОСОБА_2 та за ОСОБА_3, за кожною з них, право власності на 1/3 частку:
- земельної ділянки площею 0,0794 га, розташованої АДРЕСА_3, в порядку спадкування за законом після смерті 25 жовтня 2006 р. ОСОБА_4, яка належала йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 17 липня 2003 р. Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації;
· житлового будинку з прилеглими до нього надвірними будівлями та спорудами, які знаходяться АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, який належав йому на підставі договору дарування від 13 червня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левченко В.М., зареєстрованого в реєстрі за №3379, 19 травня 2003 року КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» за реєстровим №39592-9;
· земельної ділянки площею 0,5450 га, розташованої на території с Стави Ставівської сільської ради у Кагарлицькому районі Київської області, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, яка належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 30 березня 1999 року головою Ставівської сільської ради народних депутатів на підставі рішенням V сесії XXIII скликання Ставівської сільської ради народних депутатів;
· простих іменних акцій Відкритого акціонерного - товариства «Агентство Союз друк» від загальної кількості 131 штука, загальною номінальною вартістю 32,75 грн., в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, які належала йому на підставі сертифікату іменних акцій серії А №5415, виданого 20 січня 2003 року Товариством «Міжгалузевий реєстраційний Центр», та відповідну частку дивідендів;
- грошових вкладів, які зберігаються в Печерському відділенні Ощадбанку №3715/025
м. Києва на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, з відповідними процентами та грошовою компенсацією, в порядку спадкування за законом після смерті
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, які належало йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВАЕ №885273, посвідченого 17 квітня 2003 року державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Прокопенко Н.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 2с-603.
Стягнуто з ОСОБА_1 на Користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати в сумі 1730 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2007 року у справі № 2-1459/2007 і постановити нове рішення, яким задовольнити його позов до відповідачок, про усунення від спадкування та відмовити у задоволенні зустрічного позову відповідачок до нього, про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що районним судом порушена норма матеріального права, тобто безпідставно не застосована ч. 5 ст. 1224 ЦК України і висновки рішення не відповідають дійсним обставинам справи.
ОСОБА_1 направив на адресу Апеляційного суду м. Києва заяву в якій вказує, що у зв'язку з від'їздом до Німеччини він не може з'явитись в судове засідання і просить відкласти розгляд справи. До цієї заяви приєднано лист з текстом на іноземній мові, начебто авіаквитків. Ці квітки не засвідчені. З їх тексту вбачається, що вони придбані 24.01.2008 року в той час, коли апелянт отримав повідомлення про дату та час слухання справи 10.01.2008 року, тобто придбані через два тижні після отримання ним повідомлення суду. Доказів його відсутності у судовому засіданні з поважних причин, апелянт суду не надав. Сам факт придбання ним авіаційних квитків, не є доказом поважності його відсутності у судовому засіданні. За таких обставин судова колегія вважає за можливим заслухати справу у відсутності апелянта, оскільки ним не доведено поважність причин його відсутності і в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в апеляційну інстанцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справ, ОСОБА_2 з 08.08.1960 р. є дружиною ОСОБА_4 1936 року народження. ОСОБА_1, 1962 р. народження є його сином, а ОСОБА_3, 1968 р. народження - дочкою . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Після його смерті залишилося майно: - земельна ділянка площею 0,0794 га АДРЕСА_3 що належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 17.07.2003 року Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської держадміністрації;
-житловий будинок з прилеглими до нього надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_3, належний спадкодавцеві на підставі договору дарування від 13.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левченко В.М., зареєстрований в реєстрі за № 3379, 19.06.2003 року Київськими міським БТІ;
-земельна ділянка, площею 0,5450 га, розташована на території с Стави Ставівської сільської ради у Кагарлицькому районі Київської області, належна спадкодавцеві на підставі Державного акту про право приватної власності на землю, виданого 30.03.1999 року головою Ставівською сільською ради народних депутатів на підставі рішення V сесії XXIII скликання Ставівської сільської ради народних депутатів;
-131 шт. простих іменних акцій ВАТ «Агентство Союздрук», загальною вартістю 32,75 грн., належні спадкодавцеві на підставі сертифікату іменних акцій НОМЕР_3, виданого 20.01.2003 року Товариством «Міжгалузевий реєстраційний Центр»;
-грошові вклади в Печерському відділенні Ощадбанку №3715/025 м. Києва на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2 з відповідними відсотками та грошовою компенсацією, належні спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВАЕ № 885273,, посвідченого 17.04.2003 року державним нотаріусом Шостої Київської державної нотконтори Прокопенко Н.Ф.;
-частина майна, належна спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності із ОСОБА_2, як подружжя, а саме: 1/2 частка від 57/100 часток квартири АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду із вимогами про усунення, відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України, від права на спадкування дружини померлого ОСОБА_2 та його дочки ОСОБА_3, посилався на те, що спадкоємець ОСОБА_4 переніс два інфаркти, часто звертався до лікарів за медичною допомогою та перебував на стаціонарному і амбулаторному лікуванні, а тому через тяжку хворобу тривалий час був у безпорадному стані та потребував постійного догляду.
Стаття 1224 ЦК України визначає коло осіб (негідні спадкоємці), які позбавляються суб'єктивних прав на спадкування, - незважаючи на те, що існували певні передумови для закликання їх до спадкування - наявність певного ступеня спорідненості, перебування у шлюбі зі спадкодавцем. Названа стаття ЦК України визначає підстави та порядок усунення особи від права на спадкування після конкретного спадкодавця.
Відповідно до ч.5 цієї статті за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець ОСОБА_1 за своє життя ніколи не звертався до дружини або до дочки з проханням надати йому
допомогу. А тому відсутні підстави для висновку про те що вони ухилялись від надання йому допомоги, якби він навіть її і потребував. З огляду на це, за будь яких інших обставин, відсутні підстави для застосування до досліджуваних правовідносин ч. 5 ст. 1224 ЦК України
Встановлено, що дійсно ОСОБА_4 помер у віці 70 років, що місцем його смерті є с. Стави Кагарлицького району Київської області, причина смерті - хронічна ішемічна хвороба серця.
Також районним судом обґрунтовано встановлено і наступне.
З медичної документації, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_4, починаючи з листопада 2001 p., звертався до лікарів зі скаргами на задишку, біль за грудиною, що виникають при фізичному навантаженні. Так надана виписка № 7150307 із історії хвороби стаціонарного хворого інфарктного відділення Центральної міської клінічної лікарні м. Києва свідчить, що 11.12.2001 року пенсіонер ОСОБА_4 був прийнятий до цього закладу із діагнозом: інфаркт міокарда в області задньої стінки лівого шлуночку (З.ХП.01); гіпертонічна хвороба П ст. При цьому виписка із історії хвороби свідчить, що у хворого не було ускладнень догоспітального етапу, без ускладнень й перебіг хвороби в стаціонарі, а 04.01.2002 року ОСОБА_4 був виписаний з лікарні, рекомендації лікарів при його виписці: фізична реабілітація - самообслуговування. Також надані медичні документи свідчать, що ОСОБА_4 протягом 25. 03. 2003 р. -7. 04. 2003 р. лікувався у відділенні кардіології Київської міської клінічної лікарні №12, про що свідчить виписка із історії хвороби № 4595; протягом 16. 05. 2006 p. - 31. 05. 2006 p. лікувався у Київській міській клінічній лікарні № 18, про що свідчить виписка № 678. При цьому документи ОСОБА_4 свідчить, що останній кожного разу був госпіталізований після його ж особистого звернення до сімейного лікаря за місцем його реєстрації. Крім того сімейний лікар, після огляду ОСОБА_4 в його медичній картці посилався на задовільний стан пацієнта. Наданий консультативний висновок Інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова №7792 від 01. 06. 2006 року свідчить, що ОСОБА_4
01. 06. 2006 року оглядав спеціаліст зазначеного закладу, після обстеження пацієнту встановлений діагноз: стенокардія напружена Ш-1У ф. кл. Після інфарктний (2003) кардіосклероз. Аортосклероз. Гіпертонічна хвороба III ст., тобто фахівцем був підтверджений діагноз, встановлений ОСОБА_4 сімейним лікарем, при цьому після проведених інструментальних та лабораторних досліджень, наданих ОСОБА_4 у травні 2006 році лікарями Київської міської клінічної лікарні №18, фахівець Інституту серцево-судинної
хірургії ім. М. М. Амосова рекомендував пацієнту тільки прийом ліків.
ОСОБА_4 протягом довгих років і до самої смерті жив сам у селі Стави, сам вів господарство, займався бджільництвом, сам собі готував їжу, прибирав у хаті, раз на місяць приїздив в м. Київ для отримання пенсії, сам собі міг купувати ліки і продукти, лише в зимові місяці проживав в Києві, а помер раптово в селі на городі.
За таких обставин районний суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що, дійсно, спадкодавець ОСОБА_4 протягом останніх років життя мав певні захворювання, при цьому за своїм характером такі захворювання властиві людині його віку, статі та способу життя. Жодного доказу безпорадного стану спадкодавця через його похилий вік та тяжку хворобу або каліцтво в судовому засіданні здобуто не було.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії розписки від 30.12.2005 р. ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання повернути ОСОБА_4 не пізніше 01.12.2006 року грошові кошти у розмірі 44000 доларів США. Такі обставини районний суд розцінив як доказ того, що спадкодавець був заможною людиною, тому міг дозволити собі позичити сину таку значну суму грошей. Як стверджує апелянт в своїй апеляційній скарзі, він цих грошей від батька в дійсності не отримував, а повинен був сплатити їх батьку після продажу, за дорученням останнього, земельної ділянки і будинку за адресою АДРЕСА_2. Але доказів належного роду в підтвердження цих тверджень апелянт не надав ні районному суду, ні суду апеляційної інстанції, тобто не довів цих тверджень.
Таким чином, районним судом обґрунтовано не встановлено підстав, відповідно до яких відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 слід усунути від права на спадкування майна померлого ОСОБА_4
Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні основного позову і вмотивовано задовольнив зустрічний позов.
Так, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено на повно з'ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, висновки рішення відповідають дійсним обставинам справи, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.