ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015Справа №910/11757/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-строй»

до Приватного підприємства «Едельвейс-2000»

про стягнення 326 565, 99 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Рак Т.С.;

від відповідача: Ніколаєнко Б.В., Тузова В.О.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-строй» (далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Едельвейс-2000» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 326 565, 99 грн., з якої: 208 772, 41 грн. - основний борг, 6 779, 74 грн. - 3 % річних, 44 547, 52 грн. - пеня, 66 466, 32 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт за договором № 13-11-13 підряду на реконструкцію від 13.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.06.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

11.06.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що у позивача відсутні підстави для звернення з даною позовною заявою про стягнення заборгованості, оскільки відповідач не перевірив фактичний об'єм, вартість та якість виконаних робіт.

У судовому засіданні 11.06.2015 р. оголошувалась перерва до 02.07.2015 р.

01.07.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-строй» документи, які необхідні для розгляду справи, а саме:

- оригінали акту виконаних робіт № 1 за грудень 2013 р.;

- оригінал підсумкової відомості за грудень 2014 р. до акту виконаних робіт № 1 за грудень 2013 р.;

- оригінал розрахунку загальновиробничих витрат акту виконаних робіт № 1 за грудень 2013 р.;

- оригінал акту виконаних робіт № 2 за грудень 2013 р.;

- оригінал підсумкової відомості за грудень 2014 р. до акту виконаних робіт № 2 за грудень 2013 р.;

- оригінал розрахунку загальновиробничих витрат акту виконаних робіт № 2 за грудень 2013 р.;

- документи, які обґрунтовують відношення заявлених клопотанням від 11.06.2015 р. документів до справи № 910/11757/15.

02.07.2015 р. представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав письмові пояснення, в яких повідомляє, що головний інженер Приватного підприємства «Едельвейс-2000» Баренцев С.С., який згідно п. 12.6. договору № 13-11-13 від 13.11.2013 р. уповноважений на прийняття виконаних робіт, у присутності виконавця робіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-строй» Свістухіна М.В., оглянув виконані роботи та прийняв їх, зауважень щодо якості та кількості виконаних робіт не було.

02.07.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких підтримує заявлені позовні вимоги.

Також, 02.07.2015 р. представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав письмові пояснення, в яких зазначає, що жодного разу від представників Приватного підприємства «Едельвейс-2000» не надходило зауважень щодо якості та об'ємів виконаних робіт.

02.07.2015 р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва представник позивача подав письмові пояснення, пояснюючи, що відповідач не здійснив повну оплату виконаних робіт по актам прийняття виконаних будівельних робіт, а 08.01.2014 р. оплатив лише виконані роботи за актом виконаних робіт № 1 від 16.12.2013 р. на суму 70 368, 01 грн.

Крім того, 02.07.2015 р. представники позивача через загальний відділ діловодства суду подали заяви про відвід судді Бондарчук В.В. у справі № 910/11757/15.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та подані заяви про відвід судді Бондарчук В.В. у справі № 910/11757/15.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2015 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-строй» про відвід судді Бондарчук В.В. відхилено.

Представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог та підтримали подане клопотання про витребування доказів.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про витребування доказів, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: - який доказ витребовується; - обставини, що перешкоджають його наданню; - підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; - обставини, які може підтвердити цей доказ.

Оскільки відповідач не зазначив, які обставини можуть підтвердити вказані у клопотанні документи, відповідно суд відмовляє у задоволенні поданого клопотання про витребування доказів.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.07.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-строй» та Приватним підприємством «Едельвейс-2000» укладено договір № 13-11-13 підряду на реконструкцію, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач забезпечує відповідно до кошторисної документації та умов договору виконання робіт з «демонтажу цегельних перегородок і цементно-піщаного стягування», а відповідач приймає та оплачує належним чином виконані роботи.

Об'єкт підрядних робіт: «Рекреаційний комплекс з пляжними спорудами в смт. Гурзуф» (п. 1.2. договору).

Адреса розташування об'єкта: АР Крим, смт. Гурзуф, Набережна ім. О.С. Пушкіна, буд. 17 (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною договору, і становить 345 000,00 грн., в тому числі 57 500,00 грн.

При складанні і узгодженні договірної ціни сторони керуються ДБН Д.1.1-1-2000.

Договірна ціна є твердою і перегляду не підлягає протягом строку дії даного договору.

Згідно п. 2.2. договору, розрахунки за даним договором будуть здійснюватися шляхом проміжних платежів та остаточного розрахунку:

Відповідно до пункту 2.2.1. договору, проміжні платежі за виконані роботи здійснюються відповідачем щомісячно на підставі наступних документів, поданих позивачем:

- акту приймання виконаних робіт, оформленого за формою № КБ-2в;

- довідки про вартість виконаних підрядних робіт, оформленої за формою № КБ-3;

- оформленого позивачем рахунку на отримання проміжного платежу.

Умовами п. 2.2.3. договору передбачено, що відповідач протягом 5 (п'яти) робочих днів, зобов'язаний розглянути надані документи, та у разі відсутності зауважень до виконаних робіт та/або до оформлення поданих документів, прийняти виконані належним чином роботи, підписати акти форми КБ-2В та довідки форми КБ-3 і повернути позивачу один примірник підписаних актів форми КБ-2В та довідки форми КБ-3.

Відповідач здійснює проміжні платежі протягом 20 календарних днів з моменту прийняття на умовах даного договору виконаних підрядних робіт (п. 2.2.4. договору).

Пунктом 2.4. договору визначено, що у разі виявлення відповідачем недоліків у виконаних роботах та/або в виконавчої документації сторонами складається дефектний акт з переліком та обсягом недоліків, а також строків їх усунення.

Відповідні роботи вважаються переданими позивачем та прийнятими відповідачем з дати підписання обома сторонами актів Ф КБ-2В та довідки Ф КБ-3, з урахуванням умов п. 2.2.4. даного договору.

У відповідності до п. 12.3. договору, відповідач несе відповідальність за порушення грошових зобов'язань за договором, а саме сплачує неустойку в розмірі облікової ставки в розмірі облікової ставки Національного банку України від договірної ціни робіт за кожний день прострочення.

Згідно п. 12.6. договору, сторони прийшли до згоди встановити персональну відповідальність для своїх посадових осіб по даному договору, визначивши для кожного зону їх відповідальності.

Зі сторони відповідача: за своєчасне приймання виконаних робіт та підписання актів, а також за перевірку якості виконуваних робіт відповідає головний інженер - Баренцев С.О.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 р., але у всякому разі до завершення всіх розрахунків між сторонами (п. 16.1. договору).

Так, позивачем були виконані підрядні роботи згідно договору на загальну суму 279 140,42 грн., зокрема згідно акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року від 16.12.2013 р. на суму 70 368,01 грн., що був підписаний відповідачем, згідно акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року від 26.12.2013 р. на суму 116 285,96 грн., що був підписаний відповідачем, згідно акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року від 03.02.2014 р. на суму 51 751,99 грн., що не був підписаний відповідачем, згідно акту №4 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014 року від 30.05.2014 р. на суму 23 896,06 грн., що також не був підписаний відповідачем, згідно акту №5 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014 року від 30.05.2014 р. на суму 16 838,40 грн., що також не був підписаний відповідачем.

Разом з тим, позивачем було складено відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

При цьому, відповідач за виконані підрядні роботи розрахувався частково на суму 70 368,01 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 208 772,41 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлялися 24.02.2014 р. листом №45/14 на адресу відповідача для підписання акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року від 03.02.2014 р. на суму 51 751,99 грн. та довідку про вартість робіт за лютий 2014 року, які були отримані відповідачем 25.02.2015 р., що підтверджується накладною №23360227.

Крім того, 12.06.2014 р. позивачем було направлено відповідачу лист №133/14 від 11.06.2014 р. разом із актом №4 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014 року від 30.05.2014 р. на суму 23 896,06 грн. та довідкою про вартість робіт за травень 2014 року, актом №5 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014 року від 30.05.2014 р. та довідкою про вартість робіт за травень 2014 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком.

Отже, враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року N 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» відповідач вважається таким, що отримав акт №4 та акт №5 - 17.06.2014 р. (враховуючи вихідні дні).

У свою чергу, відповідач на звернення позивача надав відповідь листом №03/04 від 03.04.2014 р., повідомляючи про недостатність оборотних коштів та ускладнення у проведенні розрахунків по договірним зобов'язанням відповідача, а також запропонував позивачу знизити договірну ціну на 20% по неоплаченим роботам на загальну суму 208 772,41 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт на суму 208 772,41 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6 779,74 грн. - 3 % річних, 44 547,52 грн. - пені та 66 466,32 грн. - інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №13-11-13 підряду на реконструкцію від 13.11.2013 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем згідно договору було виконано підрядні роботи, а також оформлено акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року від 16.12.2013 р. на суму 70 368,01 грн., що був підписаний відповідачем, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року від 26.12.2013 р. на суму 116 285,96 грн., що також був підписаний відповідачем, акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року від 03.02.2014 р. на суму 51 751,99 грн., акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014 року від 30.05.2014 р. на суму 23 896,06 грн., акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014 року від 30.50.2014 р. на суму 16 838,40 грн., які не було підписано відповідачем та не повернуто позивачеві у передбачені п. 2.2.3. договору строки.

Крім того, відповідачем не надано мотивованої відмови від підписання вказаних актів у порядку, визначеному п. 2.4. договору, зокрема, не складено дефектного акту, не складено переліку та обсягу недоліків, а також строків для їх усунення.

Таким чином, оскільки відповідачем жодних вимог щодо якості робіт у передбачені п. п. 2.4. договору строки позивачеві не заявлялось, доказів направлення листів позивачеві із зауваженнями щодо якості та повноти виконаних робіт відповідачем суду не надано, а тому обов'язок прийняти такі роботи є безумовним, а передані позивачем акти за лютий та травень 2014 року вважаються підписаними відповідачем в день отримання листа позивача 25.02.2014 р. та 26.03.2015 р. відповідно.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи, що строки оплати, встановлені п. 2.2.4. договору настали з моменту отримання актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2013 р., лютий та травень 2014 року, відповідно останні повинні бути виконані на протязі 20 днів, а саме, на суму 116 285,96 грн. за актом №2 не пізніше 15.01.2014 р., на суму 51 751,99 грн. за актом №3 не пізніше 17.03.2014 р., на суму 40 734,46 грн. за актом №4 та №5 не пізніше 07.07.2014 р.,

Проте, станом на день прийняття рішення у справі, відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався частково у сумі 70 368,01 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача, внаслідок чого за відповідачем існує заборгованість у сумі 208 772,41 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт у повному обсязі, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №13-11-13 підряду на реконструкцію від 13.11.2013 р., та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 208 772,41 грн. основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6 779,74 грн. - 3 % річних за період з 16.01.2014 р. по 06.04.2015 р., 44 547,52 грн. - пені за відповідний період прострочення не більше 6 місяців, починаючи з 11.07.2014 р. та 66 466,32 грн. - інфляційних втрат за період прострочення, починаючи з 16.01.2014 р. по 28.02.2015 р.

Так, згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2.8. постанови пленум Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», пеня за порушення грошового зобов'язання обчислюється лише у відсотках до суми простроченого платежу. Установлення розміру пені у твердій грошовій сумі законом не передбачено і суперечить змістові цього поняття; відтак позовні вимоги, пов'язані із стягненням пені, обчисленої виходячи з такого розміру, не можуть бути задоволені.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Тому, встановлення у пункті п. 12.3 договору відповідальності відповідача за порушення грошових зобов'язань за договором у вигляді неустойки (пені) в розмірі облікової ставки Національного банку України від договірної ціни робіт за кожний день прострочення суперечить вимогам законодавства, так як нарахування пені проводиться на суму простроченого платежу, а не на суму договірної ціни робіт.

Таким чином, під час розрахунку розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, судом взято розмір простроченого платежу, розмір облікової ставки НБУ та період відповідного прострочення.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку пені і встановлено, що в останньому допущено помилку у визначенні розміру її нарахування.

За розрахунком суду, обґрунтованою визнається позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 13 478,69 грн.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних і встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні розміру нарахування інфляції.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума інфляційних втрат у розмірі 66 151,67 грн. та 3 % річних у розмірі 6 779,74 грн. (розрахунок здійснений у правовому порталі України Ліга Закон), які розраховано з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-строй» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Едельвейс-2000» (03680, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 4, ідентифікаційний код - 31068069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-строй» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, буд. 39/41, кв. 61, ідентифікаційний код - 35484249) 208 772 (двісті вісім тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 41 коп. - заборгованості, 13 478 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 69 коп. - пені, 6 779 (шість тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 74 коп. - 3 % річних, 66 151 (шістдесят шість тисяч сто п'ятдесят одну) грн. 67 коп. - інфляційних втрат та 5 903 (п'ять тисяч дев'ятсот три) грн. 65 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 07.07.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.