УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа№11-412 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гулак Н.А.
Категорія ст. 309 ч.1
КК України Доповідач Михайловський В.І.
УХВАЛА
Іменем України
24 червня 2008 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючої - судді Мельничук Н.М.
суддів: Михайловського В.І.,
Шеніна П.О.
з участю: прокурора Воронухи Д.С.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Богунського району м.Житомира на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 6 травня 2008 року,-
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, громадянин України, не судимий,
звільнений від кримінальної відповідальності згідно ч.4 ст. 309 КК України, у зв'язку з добровільним лікуванням від наркотичної залежності, а провадження по справі за ст. 309 ч.1 КК України - закрито.
Згідно змісту постанови суду, ОСОБА_1 20.02.2008 року біля будинку №12 по провулку Вокзальному у м. Житомирі у невстановленої слідством особи та невстановлений час, шляхом купівлі за 200 грн. незаконно, без мети збуту, придбав наркотичний засіб- макову солому, у АДРЕСА_1 за місцем проживання своєї матері незаконно зберігав без мети збуту, після чого 21.02. 2008 року незаконно виготовив шляхом екстрагування опій ацетильований вагою сухої речовини 0,36 грама, частину якого вжив особисто шляхом ін'єкції, а частину -0,252 грама незаконно зберігав та переносив опій ацетильований до АДРЕСА_1, де був затриманий працівниками міліції, а вказаний наркотичний засіб у нього було вилучено.
В апеляції прокурор просить скасувати постанову Богунського районного суду м.Житомира від 6.05.2008 року щодо ОСОБА_1, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.
В обґрунтування апеляції посилається на ті обставини, що звільнення від кримінальної відповідальності є правом, а не обов'язком суду. Оскільки ОСОБА_1 двічи зазсуджувався за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а у 2002 році, під час другого засудження, проходив курс добровільного лікування від наркоманії, то його повторне звернення до лікувального закладу свідчить про ухилення від кримінальної відповідальності, не маючи на меті вилікуватись від наркоманії.
Заслухавши доповідача по справі, висновок прокурора, який підтримав подану апеляцію, засудженого ОСОБА_4, який заперечував проти задоволення апеляції, обговоривши її доводи та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
Згідно змісту ст.309 ч.4 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується за вчинення злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України, вину визнав та розкаявся за вчинений злочин, добровільно пройшов курс стаціонарного лікування в обласному наркологічному диспансері ( а.с. 95), у даний час знаходиться в обласному центрі ресолізації наркозалежної молоді „Твоя перемога" , який діє на підставі постанови Кабінету Міністрів України №809 від 13.06.2002 року.
Як особа ОСОБА_1 раніше не судимий у відповідності до вимог ст. 89 КК України, характеризується з позитивної сторони, після смерті своєї дружини проживає з донькою у своєї матері, страждає на особливо-небезпечну хворобу.
Апеляційний суд не погоджується з доводами апелянта про те, що ОСОБА_1 умисно звернувся до обласного лікувального закладу, маючи на меті ухилитися від кримінальної відповідальності , а не вилікуватися від наркоманії, оскільки такі твердження спростовуються здобутими та дослідженими у судовому засіданні доказами .
У матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинений злочин, який, згідно вимог ст. 12 КК України , є злочином середньої тяжкості.
Минулі судимості, які у даний час погашені відповідно до вимог ст. 89 КК України, у даному випадку, не можуть враховуватися та ОСОБА_1 не може вважатися двічи судимою особою.
Суд першої інстанції обґрунтовано, з належним та ретельним дослідженням всіх обставин справи, прийшов до вірного висновку щодо можливості звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст. 309 ч.4 КК України, у зв'язку з чим будь-які підстави
щодо необхідності скасування постанови суду від 6 травня 2008 року - відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляцію старшого помічника прокурора Богунського району м. Житомира залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 6 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.