Справа № 761/11256/15-к

Провадження №1-кп/761/646/2015

В И Р О К

іменем України

06 липня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Радуцької Л.В.

секретаря Цуцкірідзе К.С.

за участю прокурора Дєєва О.В., Фаєнко Г.О.

потерпілих ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 120 141 001 000 131 23 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який одружений, не працює, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1, раніше судимий: 24 лютого 2009 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; 19 березня 2010 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; 06 березня 2015 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Розкішна Ставищенського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, який одружений, має малолітню дитину 2015 року народження, працює дизайнером ФОП «ОСОБА_6», зареєстрований по АДРЕСА_2, проживає по АДРЕСА_3, раніше судимий: 30 січня 2015 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

24 листопада 2014 року, близько 11 години, мешканці м. Києва ОСОБА_3 та ОСОБА_2, перебуваючи по АДРЕСА_1, вступили між собою в попередню змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна з камер схову, що розташовані в приміщенні супермаркету «Велика Кишеня» по пл. Перемоги, 3 в м. Києві.

Того ж дня, близько 11 години 30 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою між собою групою осіб, прибули до приміщення супермаркету «Велика кишеня» по пл. Перемоги, 3 в м. Києві. Зайшовши до приміщення вищевказаного супермаркету, ОСОБА_3 взяв ключ від комірки № 47 камери схову, а ОСОБА_2 в свою чергу взяв ключ від комірки № 3 камери схову та направились до торгової зали. Придбавши спиртне, вони умисно не залишили ключі від комірок камер схову, а залишили приміщення супермаркету та разом попрямували до вул. Пестеля в м. Києві, де в кіоску по виготовленню ключів виготовили дублікати вищевказаних ключів. Після цього, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 повернулися до приміщення магазину «Велика кишеня», що на пл. Перемоги, 3 в м. Києві та по черзі залишили оригінали ключів в замках комірок № 47 та № 3 камер схову даного магазину. Після цього, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 вийшли з приміщення супермаркету та періодично заходили для перевірки наповнення комірок, маючи при собі дублікати ключів.

Цього ж дня, близько 12 години, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 зайшли до приміщення вищевказаного супермаркету та виявили, що в комірці № 3 камери схову знаходяться чужі речі та вийшли на вулицю. Після цього, ОСОБА_2 повернувся до приміщення супермаркету та впевнившись, що за його діями ніхто не стежить та вони несуть таємний характер, підійшов до комірки № 3 і раніше виготовленим дублікатом ключа відкрив дану комірку та, діставши з неї матерчату сумку зеленого кольору, вартістю 280 гривень, яка належить ОСОБА_1, в якій знаходились ключі в кількості 20 штук, вартістю 300 гривень, флешка об'ємом 8 Гб, вартістю 96 гривень, ліхтарик вартістю 500 гривень, швейцарський перочинний ніж, вартістю 300 гривень, парасолька коричневого кольору, вартістю 50 гривень, зарядний пристрій «Соні еріксон», для телефону, вартістю 60 гривень, шкіряний гаманець коричневого кольору, вартістю 100 гривень та документи, а саме: паспорт громадянина України та посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «АЗЛК 2140», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «АЗЛК 2141», довіреності на вказані автомобілі на ім'я ОСОБА_1, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють, вийшов на вулицю, де зустрівся з ОСОБА_3

Таким чином, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_1, завдавши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1 686 гривень, після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Окрім того, 24 листопада 2014 року, близько 15 години, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 зайшли до приміщення вищевказаного супермаркету та виявили, що в комірці № 47 камери схову знаходяться чужі речі та вийшли на вулицю. Після цього, ОСОБА_3 повернувся до приміщення супермаркету та впевнившись, що за його діями ніхто не стежить та вони несуть таємний характер, підійшов до комірки № 47 і раніше виготовленим дублікатом ключа, який мав при собі, відкрив дану комірку та діставши з неї шкіряну жіночу сумку, вартістю 500 гривень, в якій знаходились: паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_7 в чорній шкіряній обгортці «Давідоф», вартістю 80 гривень, зарядний пристрій до мобільного телефону, вартістю 100 гривень, рукавички чорні жіночі шерстяні, вартістю 80 гривень, туш, вартістю 90 гривень, підводка для очей, вартістю 30 гривень, зошит, вартістю 40 гривень та ручка вартістю 2 гривні, ключі від квартири з брелоком «Турція ключ для домофона» з металу, загальною вартістю 300 гривень, парфуми вартістю 650 гривень, пакет з написом «Київ. Поділ», вартістю 15 гривень, в якому перебували: медичний білий халат, вартістю 150 гривень, тапочки, вартістю 200 гривень, сушка для взуття, вартістю 40 гривень, шапка біла медична, вартістю 40 гривень, гольфи, вартістю 50 гривень 10 копійок, ремінь жіночий, вартістю 25 гривень 10 копійок, шкарпетки, вартістю 7 гривень 60 копійок, вийшов на вулицю, де зустрівся з ОСОБА_2

Таким чином, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_7 на загальну суму 2 399 гривень 80 копійок, після чого з місця скоєння злочину зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, завдавши останній матеріальної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, суду надав показання, що дійсно він разом із ОСОБА_3 з магазину «Велика кишеня» взяли два ключі від комірок, зробили їх дублікати та перевіряли наповненість цих комірок. Близько 12 години 24 листопада 2014 року вони разом з ОСОБА_3 зайшли до приміщення супермаркету та побачили, що в комірці № 3 знаходяться чужі речі та вийшли. Потім він зайшов назад в приміщення та скориставшись дублікатом ключа викрав речі з комірки № 3. А близько 15 години того ж дня, вони ще раз зайшли до магазину і побачили, що заповнена комірка під номером 47 і вийшли з магазину. ОСОБА_3 повернувся до супермаркету та викрав речі, що знаходились в цій комірці.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, суду надав показання, що дійсно він разом із ОСОБА_2 з магазину «Велика кишеня» взяли два ключі від комірок, зробили їх дублікати та перевіряли наповненість цих комірок. Близько 12 години 24 листопада 2014 року вони разом з ОСОБА_2 зайшли до приміщення супермаркету та побачили, що в комірці № 3 знаходяться чужі речі та вийшли. ОСОБА_2 зайшов назад в приміщення та скориставшись дублікатом ключа викрав речі з комірки № 3. Потім близько 15 години того ж дня, вони ще раз зайшли до магазину і побачили, що заповнена комірка під номером 47 і вийшли з магазину, а він повернувся до супермаркету та викрав речі, що знаходились в цій комірці.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні надав показання, що 24 листопада 2014 року він зайшов до магазину «Велика кишеня» та залишив свою сумку з речами в камері схову, які були звідти викрадені.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у сховище.

Обираючи обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію злочину, дані про їх особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують їм покарання.

Зокрема, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, за місцем реєстрації характеризується задовільно, суспільно-корисною працею не займається.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 до вчинення вказаного кримінального правопорушення не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо, за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Так, при призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує конкретні обставини скоєння злочину, його особу, вік, ставлення до вчиненого, який надав показання, що викривають його у вчиненні ним злочину, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин, а також мету покарання згідно зі ст. 50 КК України, та вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції закону, за яким визнав його винуватим, яке у даному випадку є необхідним і достатнім покаранням для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім цього, оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин до постановлення вироку Шевченківським районним судом м. Києва від 06 березня 2015 року, суд вважає необхідним призначити йому остаточне покарання відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує конкретні обставини скоєння злочину, його особу, вік, ставлення до вчиненого, який надав показання, що викривають його у вчиненні ним злочину, вибачився перед потерпілим, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин, наявність постійного місця проживання та роботи, а також мету покарання згідно зі ст. 50 КК України, та вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Крім цього, оскільки ОСОБА_3 вчинив злочин до постановлення вироку Шевченківським районним судом м. Києва від 30 січня 2015 року, суд вважає необхідним призначити йому остаточне покарання відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 09 січня 2015 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, поклавши на нього обов'язки у відповідності до п.2,3,4 ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речові докази - 2 СD-R диски без написів з камер відеоспостереження, розміщених в ТЦ «Універмаг Україна» по пл. Перемоги, 3 в м. Києві, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: