АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 січня 2007 року                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Качана   В.Я.,   Вовченка   В.М.,   Мороз   Л.Л., Білич   І.М., Слободенюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 8 червня 2006 року та ухвалу суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення компенсації втраченої частини щомісячних сум на відшкодування шкоди завданої здоров»ю у зв'язку із несвоєчасною виплатою, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 23 088,46 коп. компенсації втраченої частини сум, у зв'язку із несвоєчасною виплатою коштів на відшкодування шкоди завданої його здоров»ю шкоди в період роботи на шахті «Комсомолець». За рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки від 5.03.2004 року на його користь стягнуто 31011,46 грн. недоплаченої суми по відшкодуванню шкоди здоров»ю за період з 15.01.1995 року по 01.04.2001 року, а тому ця сума підлягає коригуванню та компенсації.

Рішенням Центрально-міського районного суду м.Горлівки Донецької області відмовлено у задоволенні позову, у зв'язку із пропуском строку позовної давності, передбаченого ст.233 КЗпП України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області зазначене рішення залишене без змін. Вказано, що судом першої інстанції невірно зазначено про пропуск позивачем строку позовної давності, однак у задоволенні позову необхідно відмовити, у зв'язку із відсутністю підстав для задоволення його задоволення, оскільки    в рішенні

Справа № 5041

Микитівського районного суду міста Горлівки від 05.03.2004 року невірно застосований коефіцієнт 2.38 при нарахуванні заборгованості по відшкодуванні шкоди здоров»ю, а тому немає підстав для стягнення компенсації.

В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі рішення та постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 23 088,46 грн. компенсації втрати частини заробітку у зв'язку із несвоєчасною виплатою.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а саме в частині скасування ухвали апеляційного суду.

Залишаючи без зміни рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд вірно зазначив, що при розгляді справ про порушення законодавства про оплату праці позивач не обмежується строком позовної давності, а тому висновок суду першої інстанції у цій частині невірний. Однак, колегією суддів змінені підстави для відмови у задоволенні позову. В ухвалі апеляційної інстанції зазначено, що ОСОБА_1 необхідно відмовити у задоволенні позову не у зв»язку із пропуском строку позовної давності, а у зв'язку із тим, що у рішенні Микитівського районного суду міста Горлівки від 05.03.2004 року, яке не переглядалося при даному апеляційному розгляді невірно застосований коефіцієнт, а тому не було підстав для стягнення суми заборгованості 31011,46 грн. і тим більше компенсації у зв'язку із несвоєчасною виплатою вказаної суми. Вказаний висновок апеляційної інстанції не відповідає вимогам ЦПК України.

Відповідної статті 61 ЦПК України обставини, що встановлені у рішенні по цивільній справі, яке набрало законної сили є приюдицією, а тому не підлягають доказуванню та не можуть оспорюватися у іншій цивільній справі. Таким чином, суд апеляційної інстанції неправомірно переоцінив обставини встановлені у рішенні Микитівського районного суду міста Горлівки від 5 березня 2004 року щодо невірного застосування судом коефіцієнту 2,38 при нарахуванні заробітної плати, частину якої втратив позивач у зв'язку із професійним захворюванням та залишив рішення районного суду з цих підстав без змін. Отже, апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ч.2 ст.338 ЦПК України є підставою для скасування ухваленого рішення та передачі справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. 336, ст.338, ст.344 ЦПК України та Законом України «Про внесенням змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення розгляду цивільних справ» від 22.02.2007 року, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області від 26  вересня     2006 року у праві за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення компенсації втраченої частини щомісячних сум на відшкодування шкоди завданої здоров'ю у зв'язку із несвоєчасною виплатою скасувати, а справу направити до Апеляційного суду Донецької області на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.