АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 15
Справа №22к-4926/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2008 м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі
головуючої Дербенцевої Т.П.,
суддів Качана В.Я., Антоненко Н.О., Панченка М.М., Білич І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 4 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Ніка», третя особа Головне Донецьке обласне управління у справах захисту споживачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила на підставі ст.ст. 16,22 Закону України «Про захист прав споживачів» стягнути з ПП «Ніка» на її користь 1412,01 грн. матеріальної шкоди та 2800 грн. моральної шкоди. Під час розгляду справи по суті збільшила розмір позовних вимог про відшкодування моральної шкоди до 19062 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 25.12.2005 о 8 годині 43 хвилини вона заправила належний їй автомобіль KIA-CERATO на АЗС, що належить ПП «Ніка» та розташована по вул. Радянській, 1-а в смт. Старобешеве Донецької області, бензином марки А-95 в кількості 42 літрів за ціною 3,85 грн. за один літр на суму 162,01 грн., після чого автомобіль, проїхавши 2 км, зупинився у зв'язку з припиненням роботи двигуна. Після доставки автомобіля евакуатором на СТО у м. Маріуполь та огляду його спеціалістами було виявлено, що зупинка двигуна була обумовлена наявністю великої кількості домішок у паливі. Зазначене підтверджене і висновком лабораторії контролю якості нафтопродуктів ЗАТ «Гефест» у м. Донецьку, зробленого за заявою позивачки.
Вважаючи, що внаслідок продажу відповідачем бензину неналежної якості, їй спричинено матеріальну шкоду, розмір якої складається з вартості придбаного неякісного палива - 162,01 грн., вартості ремонту паливної апаратури автомобіля - 439 грн., послуг евакуатора - 435 грн., вартості експертизи палива - 120 грн., вартості палива на вимушені поїздки - 256 грн., - просила стягнути з ПП «Ніка» на її користь 1412,01 грн. матеріальної шкоди. Також вважала, що, продавши їй бензин неналежної якості, відповідач спричинив їй моральні страждання, а тому просила стягнути з відповідача на її користь 19062 грн. моральної шкоди.
Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 25.04.2006 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі: з Приватного підприємства «Ніка» на її користь стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 1412,01 грн., моральну шкоду в розмірі 19062 грн., а на користь держави - 204,74 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 4 липня 2006 року рішення Амвросіївського районного суду Донецької області скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
У касаційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення Апеляційного суду Донецької області від 04.07.2006 - скасуванню, а рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 25.04.2006 - зміні з наступних підстав.
Предметом позову по даній справі є захист порушених прав позивачки як споживача товарів у зв'язку з придбанням нею у відповідача неякісного бензину та відшкодування спричиненої цим матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів» майнова відповідальність за шкоду, завдану майну споживача продукцією неналежної якості, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законом не передбачено більш високої міри відповідальності. При цьому на такого споживача покладається обов'язок довести: наявність шкоди, наявність дефекту (неякісності) продукції, наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими шкодою та дефектом.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції по даній справі та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, апеляційний суд виходив з того, що з матеріалів справи не вбачається де, ким, в який час, за яких обставин, з паливного баку якого автомобіля чи з ємкості у відсутність представника відповідача було відібрано зразок бензину марки А-95, який став предметом дослідження ЗАТ «Гефест», а також врахував, що експертиза по справі судом не призначалась, лабораторія контролю якості нафтопродуктів ЗАТ «Гефест» не є експертною установою, а тому вважав недоведеним факт, продажу позивачці неякісного бензину на СТО ПП «Ніка» та спричинення їй матеріальної та моральної шкоди внаслідок порушення відповідачем прав позивачки як споживача.
Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Звернувшись до суду з позовом про відшкодування спричиненої їй матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з придбанням неналежної якості бензину, позивачка на підтвердження своїх вимог надала суду фіскальний чек ПН54100966, що підтверджує факт придбання нею 25.12.2005 о 08:43 у ПП НІКА АЗС бензину марки А-95 у кількості 42,08 літрів по 3,85 грн. за літр на суму 162,01 грн. (ас6); талон замовника про транспортування 25.12.2005 автомобіля позивачки KIA-CERATO з смт. Старобешеве до СТО Алекс у зв'язку із зупинкою двигуна та квитанцію про оплату послуг евакуатора в сумі 435 грн. (ас8,16); акт огляду 25.12.2005 автомобіля позивачки на СТО АТЗТ «Компанія Алекс» у зв'язку із зупинкою двигуна, відповідно до якого паливо у паливному баці автомобіля має велику кількість домішок (ас9); висновок експерта - Завідувача лабораторією контролю якості нафтопродуктів ЗАТ «Гефест» про те, що 11.01.2006 ним за заявою ОСОБА_1 проведено хімічне дослідження бензину А-95, що зберігався в опечатаній пломбою АТЗТ «Компанія Алекс» ємкості об'ємом 5 л без номера, та установлено, що надана на дослідження рідина не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 по наявності механічних домішок та води (ас 12).
Факти заправки автомобіля позивачки 25.12.2005 на АЗС відповідача в смт. Старобешеве, зупинки двигуна та транспортування автомобіля ОСОБА_1 в той же день з смт. Старобешеве до СТО «Компанія Алекс» відповідачем не заперечувались і не спростовані.
Сукупність зазначених доказів спростовують висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1
Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у матеріалах справи доказів про те, де, ким, в який час, за яких обставин, з паливного баку якого автомобіля було відібрано зразок бензину марки А-95, який став предметом дослідження ЗАТ «Гефест», спростовується актом огляду 25.12.2005 автомобіля позивачки на СТО АТЗТ «Компанія Алекс» та поясненнями свідків, зокрема, свідка ОСОБА_2, допитаного в порядку ст. 132 ЦПК України Іллічівським райсудом м. Маріуполя 13 березня 2006 року (ас88-89), який пояснив, що 25.12.2005 він як механік АТЗТ «Компанія Алекс» після огляду автомобіля KIA-CERATO, що належав ОСОБА_1, та виявлення у паливному баці палива з домішками води за наказом майстра зливав бензин з паливного баку у каністру з-під тасолу ємкістю 4-5 літрів, а майстер опломбовував та опечатав цю каністру. Також свідок ОСОБА_2 пояснив, що паливний елемент (фільтр) зазначеного автомобіля був забитий емульсією, яка утворилася від попадання в нього води.
Заперечуючи факт продажу позивачці неякісного бензину 25.12.2005, представник відповідача у передбаченому ст. 60 ЦПК України порядку не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень, а надані ним докази не спростовують факти та обставини, на які посилалась позивачка в обґрунтування своїх вимог.
Так, наданий відповідачем протокол випробувань №11к від 01.02.2006 показників бензину А-95 на АЗС ПП «Ніка» смт. Старобешеве про відповідність зразку бензину А-95, підданого випробуванням, вимогам ДСТУ 4063-2001, не може бути доказом по справі, адже випробування за цим протоколом проводились після 25.12.2005, а даних про те, що випробуванню піддавався саме той бензин, яким заправляла свій автомобіль 25.12.2005 ОСОБА_1, суду не надано.
З огляду на викладене висновок суду першої інстанції по даній справі про те, що позивачка зазнала шкоди внаслідок заправки автомобіля неякісним паливом, яке придбала 25.12.2005 у відповідача, підтверджується встановленими по справі обставинами, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а висновок суду апеляційної інстанції не відповідає встановленим судом обставинам.
Разом з тим, вирішуючи питання про розмір спричиненої ОСОБА_1 шкоди, суд першої інстанції не врахував, що надані позивачкою фіскальні чеки про придбання нею бензину 11.01.2006 на суму 100 грн., 12.01.2006 - на 78 грн. та 13.01.2006 на 78 грн. (ас 15) не можуть бути доказами спричинення матеріальної шкоди по даній справі, адже відсутні дані про те, що це паливо витрачалось позивачкою саме на поїздки для вчинення дій, необхідних для розгляду справи. Також відсутні докази витрат позивачки в сумі 439 грн. на ремонт паливної системи. В іншій частині позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню: в розмірі 162,01 грн. вартості придбаного у відповідача неякісного бензину (ас6), 435 грн. вартості послуг евакуатора (ас 8), 120 грн. вартості експертизи (ас11), а всього на суму 717,01 грн.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Щодо розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачці у зв'язку з придбанням нею бензину неналежної якості, то враховуючи обставини справи, характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань ОСОБА_1, характеру немайнових втрат, яких зазначала позивачка, а також тяжкості вимушених змін у її житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, - розмір моральної шкоди, стягнутий судом першої інстанції з відповідача на користь позивачки, підлягає зменшенню.
Питання розподілу судових витрат між сторонами слід вирішити у порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ», ст.ст. 336,341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
ВИРІШИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Апеляційного суду Донецької області від 4 липня 2006 року скасувати, а рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 25.04.2006 - змінити, зменшивши розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з Приватного підприємства «Ніка» на користь ОСОБА_1, до 717,01 (сімсот сімнадцяти грн. 01 коп.), а розмір моральної шкоди - до 5000 грн. (п'яти тисяч грн.), а також зменшивши розмір державного мита, що підлягає стягненню з Приватного підприємства «Ніка» на користь держави до 59,50 грн. (п'ятдесяти дев'яти грн. 50 коп.). В решті рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 25.04.2006 залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.