АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 15
Справа №22к-4938/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2008 м.Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі
головуючої судді Дербенцевої Т.П.,
суддів Качана В.Я., Антоненко Н.О., Панченка М.М., Білич І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за касаційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області й ОСОБА_1 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 22 червня 2006 року та на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 серпня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області моральну шкоду в сумі 40000 грн. на підставі статей 21,28,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Зазначав, що під час виконання трудових обов'язків на різних підприємствах гірничої промисловості він захворів на професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилової етимології друга стадія помірного проходження, фаза загострення; легенева недостатність другої ступені. Висновком МСЕК від 14.03.2006 йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% та інвалідність третьої групи безстроково.
Посилаючись на те, що наслідки професійного захворювання спричиняють йому фізичні та моральні страждання, призводять до погіршення стану здоров'я, що він не може виконувати будь-яку роботу, вимушений постійно лікуватись, - просив задовольнити позов у повному обсязі.
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 22 червня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 серпня 2006 року, позов задоволений частково, з Відділення на користь ОСОБА_1 стягнуто 12000 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу в сумі 300 грн.
У поданій касаційні скарзі Відділення просить скасувати судові рішення по даній справі та ухвалити нове рішення про відмову позивачеві у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
ОСОБА_1. у своїй касаційній скарзі також просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення його позову у повному обсязі. Посилається на безпідставність зменшення судом розміру моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Відділення підлягає задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_1 - відхиленню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач, працюючи на різних підприємствах гірничої промисловості, а з 02.11.1995 - гірником ВАТ шахти «Комуніст» ДП ДХК «Жовтень вугілля»,
захворів на професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилової етимології друга стадія помірного проходження, фаза загострення; легенева недостатність другої ступені.
Висновком МСЕК від 14.03.2006 йому вперше встановлена стійка "втрата професійної працездатності 40% та інвалідність третьої групи безстроково.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суди виходили з факту спричинення йому моральної шкоди ушкодженням здоров'я, отриманого при виконанні трудових обов'язків, та обов'язку відповідача відшкодувати цю шкоду на підставі ч.1 ст.21, ч.3 ст.28 Закону України від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України по відшкодуванню моральної шкоди працівникові при стійкій втраті працездатності у разі ушкодження здоров'я на виробництві.
Разом з тим, відповідно до ч. 27 ст. 77 розділу 6 «Особливі положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом на 2006 рік зупинено дію абзацу 4 ст.1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їй сімей), підпункту «е» п.1 ч.1 ст.21, ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34 Закону від 23.09.1999.
За таких обставин суди не врахували, що право потерпілого на відшкодування моральної шкоди згідно з висновком МСЕК від 04.07.2006 виникло у період дії ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а тому передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог не було.
Враховуючи, що судами правильно встановлені обставини справи, проте, неправильно застосовано норми матеріального права, судові рішення на підставі ст. 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ», ст.ст. 336,341 ЦПК України, колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва, -
ВИРІШИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Харцизьк Донецької області задовольнити.
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 22 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 серпня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області про відшкодування моральної шкоди відмовити.