Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 25 " березня 2009 р. Справа № 53/334-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М., суддя Лакіза В.В.
при секретарі Сємєровій М.С.
за участю представників:
позивача –Пащенко О.М., довіреність № 141 від 12.01.09 року.
відповідача –Тютюнник Є.А., довіреність б/н, від 23.06.2008 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 403Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2009 р. по справі № 53/334-08
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
до ТОВ «Околиця», м. Харків
про виселення та розірвання договору
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 30.01.2009 р. по справі № 53/334-09 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Прохоров С.А., судді Присяжнюк О.О., Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Розірвано договір оренди № 594 від 24.03.1999 р., укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та ТОВ «Околиця». Виселено ТОВ «Околиця»із займаних нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, літ. «А-2»площею 2261,2 м2 та передано вказані нежитлові приміщення Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради шляхом складання відповідного акту приймання-передачі. Крім того, з ТОВ «Околиця»на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради стягнено 170 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема, відповідач зазначає, що висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи та рішення прийнято за умов неправильного застосування норм матеріального права (статей 651, 773, 774, 783 Цивільного кодексу України, статей 188, 193, 291 Господарського кодексу України, статей 18, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна») та з порушенням норм процесуального права (статей 43, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач вважає рішення суду законним і обґрунтованим, у зв’язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 23.03.2009 р. було оголошено перерву до 14:30 год. 25.03.2009 р. для виготовлення повного тексту постанови.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.1999 р. між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та ТОВ «Околиця»був укладений договір № 594 оренди нежитлових приміщень літ. «А-2»площею 3059,4 м2, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, строком до 24.03.2004 р.
У зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу № 1936-В-С від 20.04.2001 р. на частину нежитлових приміщень площею 415,1 м2 по вул. Академіка Павлова, 152, додатковою угодою від 12.04.2001 р. до договору оренди № 594 внесено зміни щодо її площі, яка склала 2644,30 м2.
У зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу № 2528-В-С від 25.04.2003 р. на частину нежитлових приміщень площею 383,1 м2 по вул. Академіка Павлова, 152, додатковою угодою від 21.05.2003 р. до договору оренди № 594 внесено зміни щодо загальної площі, яка склала 2261,2 м2.
До вказаного договору сторонами були укладені 15 додаткових угод, якими частково змінювалися умови договору, зокрема, угода № 14, відповідно до п. 1.3 якої сторони встановили строк дії договору до 24.10.2010 р. (а.с. 30).
Відповідно до п. 3.2.3 договору оренди орендар має право передати в суборенду з дозволу орендодавця частину орендованого приміщення. При цьому строк надання в суборенду приміщення не може перевищувати строку дії даного договору.
Як встановлено в акті перевірки від 22.09.2008 р., проведеної спеціалістами Управління комунального майна та приватизації, на яких покладено обов'язок відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»здійснювати контроль за використанням майна, переданого в оренду були виявлені наступні порушення:
- нежитлове приміщення площею 60,0 м2 займає ФОП Колодний Є.Б., дозвіл
на суборенду відсутній;
- нежитлове приміщення площею 35,4 м2 займає ФОП Кондратюк І.В., дозвіл
на суборенду відсутній;
- нежитлове приміщення площею 27,0 м2 займає ТОВ ТК «Велтон Телеком», дозвіл на суборенду відсутній;
- нежитлове приміщення площею 120,0 м2 займає ФОП Пенкін І.А., дозвіл на
суборенду відсутній.
При цьому відповідач стверджує, що вказаними особами приміщання займалися правомірно, оскільки відповідач звертався до позивача з листами про надання згоди на передачу в суборенду третім особам частини приміщення, яке є предметом договору оренди (а.с. 56, 58, 61, 63, 65, 67).
Листами № 10251 від 12.08.2008 р., №№ 11311, 11313 від 08.09.2008 р., № 13541 від 21.10.2008 р., № 14151 від 30.10.2008 р. позивач повідомляв відповідача про те, що орендну справу ТОВ «Околиця»передано до Юридичного департаменту Харківської міської ради, у зв’язку з чим вирішення питання про передачу в суборенду частини орендованого приміщення не даний час неможливе (а.с. 60, 64, 69, 73).
Листом № 129 від 29.10.2008 р. відповідач повідомив позивача про те, що у встановлений законом строк відповідь від позивача на листи відповідача не отримано, а також виходячи з п. 6.8 договору оренди № 594 від 24.03.1999 р. (у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов протягом одного місця), відповідач вважає, що вся відповідальність за невиконання п. 3.1.3 договору покладається на Управління комунального майна та приватизації (а.с. 72).
Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, у зв’язку з тим, що Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у передбачені чинним законодавством строки не надало відмови у дозволі на суборенду приміщень, відповідач та суборендарі, виконавши зі свого боку усі передбачені законом дії, вважали, що позивач не заперечує проти суборенди приміщень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.
Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.
Згідно зі ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам міст належить право комунальної власності на нерухоме майно, землю, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно з Положенням про управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, затвердженого рішенням 2 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 31.05.2006 р. № 21/06, основними завданнями Управління є контроль за ефективністю використання та збереження комунальної власності, дотримання норм діючого законодавства України суб'єктами, яким передані об'єкти комунальної власності в оренду забезпечення дохідної частини бюджету міста від оренди та приватизації об'єктів комунальної власності.
Відповідно до ст. 773 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний користуватися приміщенням відповідно до його призначення та умов договору. Якщо орендар користується приміщенням не за його призначенням або з порушенням умов договору оренди, орендодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України, п. 3.2.3. договору оренди орендар має право передавати за згодою орендодавця частину нежитлового приміщення в суборенду фізичним та юридичним особам в порядку передбаченому чинним законодавством. Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»плата за суборенду майна не повинна перевищувати орендної плати орендаря.
Як вбачається з матеріалів справи, орендарем порушено умови чинного законодавства в частині надання юридичним та фізичним особам в суборенду нежитлових приміщень без згоди орендодавця.
Відповідач не оскаржував дій чи бездіяльності позивача щодо ненадання відповіді на листи. При цьому відповідач вказує в апеляційній скарзі, що у зв’язку з тим, що Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у передбачені чинним законодавством строки не надало відмови у дозволі на суборенду приміщень, відповідач та суборендарі, виконавши зі свого боку усі передбачені законом дії, вважали, що позивач не заперечує проти суборенди приміщень, тому відповідач продовжував надавати приміщення в суборенду.
Однак відсутність відповіді на листи не може вважатися автоматичною згодою на передачу приміщень в суборенду.
Статтею 783 Цивільного кодексу передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо, зокрема, наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та з інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, відповідач, передавши без дозволу орендодавця в суборенду іншим особам частину орендованого приміщення, порушив істотні умови договору оренди, що є підставою для розірвання договору, у зв’язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Враховуючи прийняття судового рішення про розірвання договору оренди № 594 від 24.03.1999 р., укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та ТОВ «Околиця», правові підстави для знаходження відповідача у спірних приміщеннях відсутні, у зв’язку з чим колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про виселення ТОВ «Околиця»із займаних нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, літ. «А-2»площею 2261,2 м2 та передачу вказаних нежитлових приміщень Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради шляхом складання відповідного акту приймання-передачі.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем не дотримано вимог ст.188 Господарського кодексу України, однак слід зазначити, що відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008 р. «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»Верховним Судом України з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) також зазначалося, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (Постанова названого суду від 17.06.2008 р. № 8/32пд).
Що стосується посилань відповідача на п. 6.8 договору оренди стосовно того, що ненадання згоди позивачем на передачу приміщень в суборенду є підставою для продовження договору на новий строк і на тих же умовах, то вони не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки вказаний пункт договору стосується лише продовження строку дії всього договору оренди, а не в частині передачі частини приміщення в суборенди іншим особам.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2009 р. по справі № 53/334-08 прийняте у відповідності до чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2009 р. по справі № 53/334-08 залишити без змін.
Головуючий суддя (підпис) Бондаренко В.П.
суддя (підпис) Камишева Л.М.
суддя (підпис) Лакіза В.В.
Постанову підписано 25.03.2009 р.