КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.03.2009                                                                                           № 3/142

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

             

 За участю представників:

 від позивача : представник – Букій В.О. ( за довіреністю)

відвідповідача : представник –  Гавриленко Ю.С. ( за довіреністю)

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного транспортного малого підприємства "П.Г.Внєштранс"

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.12.2008

 у справі № 3/142 (суддя  

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства „Ніжинський жиркомбіт”

 до                                                   Приватного транспортного  малого підприємства „П.Г. Внєштранс”

              

             

 про                                                   стягнення 37819,53 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 В листопаді 2008року позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача   заборгованості  в розмірі 36 018,60 грн., штрафу в сумі 1800,93 грн..

          Рішенням Господарського суду  Чернігівської області від 23.12.2008року позов задоволено.

          Відповідач  не погодившись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і прийняти нове  рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.

          На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається, на те, що висновок лабораторного дослідження відповідно до „Удостоверение №13 о качестве зерна” є незаконним, оскільки відповідачем не надавались зразки  зерна для досліджень.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  колегія встановила наступне.

02.07.2008р. між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу ріпаку харчового № 64 ( а.с.8)

На підставі рахунку-фактури № 52 від 02.07.2008року (а.с.9) позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 80000,00 грн.

Так, згідно накладної № 82 від 09.07.2008р. на суму 50779,20 грн. (а.с.11)  позивач отримав насіння ріпаку в кількості 17888 кг, що після проведення розрахунків позивачем згідно залікової ваги, зазначеної в п.2.2 договору, становить 16227 кг на суму 43991,40 грн., недопоставивши таким чином насіння ріпаку на суму 36018,60 грн. (80000-43991,40).

Як було встановлено судом першої інстанції, даний факт  не заперечується відповідачем, який зазначив, що за отриманням решти зерна позивач жодного разу по теперішній час не звертався.

Відповідно до п.4.1 договору „Продавець" зобов'язується передати товар „Покупцю" до 07.07.2008 року.

Пункт 5.1 договору передбачає, якщо товар не буде переданий у термін, передбачений п.4.1, „Продавець" сплачує „Покупцю" штраф в сумі 5 % від вартості непоставленого товару.

Таким чином, позивач обґрунтовано нарахував відповідачу штраф в сумі 1800,93 грн..

Відповідно ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п.1.1 договору № 64 від 02.07.2008р. предметом даного договору є насіння ріпаку харчового, однак після проведення лабораторією позивача відповідного лабораторного дослідження було встановлено, що відповідач передав позивачу насіння ріпаку технічного, про що складено акт та договір-розрахунок № 138 від 09.07.2008р.(а.с.12-13)

Пунктом 5.5 договору передбачено, якщо „Продавець" не згоден з показниками якості товару встановленими лабораторією „Покупця", він має право оскаржити їх на протязі 3-х днів. Договір-розрахунок № 138 від 09.07.2008р. відповідач  не оскаржив.

Доводи апелянта про те, що позивач не прийняв заходів щодо отримання товару колегія не може прийняти до уваги, оскільки відповідно до п.2.1 договору „Продавець" зобов'язується передати товар, а „Покупець" прийняти його і оплатити на умовах даного договору. Товар   повинен був бути переданий до 7 липня 2008 року.  Ріпак частково   було передано відповідачем після закінчення зазначеного строку, а лабораторією позивача було видано „Удостоверение № 13 о качестве зерна",  (а.с.28) де зазначено, що дане насіння ріпаку не відповідає ГОСТУ, передбаченому п.2.2 договору та є непридатним для харчових цілей ( технічний ріпак ), копію додано до матеріалів справи.

Положеннями статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Відповідач не надав ніяких доказів того, що він, до 7 липня 2008 року повідомляв позивача про наявність у нього ріпаку харчового із зазначенням адреси, де цей ріпак  підлягає передачі позивачу.

Отже, враховуючи вищевикладене, апелянт не надав суду достатніх і необхідних доказів на підтвердження своїх заперечень тому з огляду на зазначені обставини, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення   відповідає чинному законодавству, фактичним  обставинам та матеріалам справи, підстав для його  скасування або зміни не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105  ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Приватного транспортного малого підприємства „П.Г. Внєштранс”  залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду  Чернігівської області  від 23.12.2008 р. по справі №3/142 залишити без змін.

3. Матеріали справи №3/142 повернути Господарському суду  Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 29.03.09 (відправлено)