Суддя першої інстанції - Качуріна Л.С.

                                                                                                         Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

Ухвала

Іменем України

25 березня 2009 року                                                                           справа № 2а-2214/08/1270

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                        Сухарька М.Г.

                                    Білак С.В.

ВСТАНОВИЛА:

            Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новострой», Приватного підприємства «Фірми «Промстройіндустрія» про визнання недійсною угоди купівлі-продажу на загальну суму 9540,94грн., стягнення з Приватного підприємства «Фірми «Промстройіндустрія» грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новострой», стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новострой» на користь Державного бюджету України вартість оплачених послуг, одержаних від Приватного підприємства «Фірми «Промстройіндустрія» на загальну суму 9540,94грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду   від 21 жовтня 2008 року по справі № 2а-2214/08 відмовлено у задоволенні позовних вимог Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції  у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новострой», Приватного підприємства «Фірми «Промстройіндустрія»  про визнання господарського зобов'язання недійсним.

            В апеляційній скарзі Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у                      м. Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.    

                Представники відповідачів  у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.    

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Між відповідачами була укладена усна угода купівлі-продажу, за якою відповідач-2 здійснив продаж відповідачу-1 будівельних матеріалів.

Виконання господарського зобов'язання підтверджується платіжними дорученнями № 1401 від 16.08.06р., № 1702 від 21.11.06р., № 1599 від 23.10.06р., № 1630 від 02.11.06р., № 1655 від 08.11.06р., податковими накладними № 115 від 16.08.06р., № 147 від 02.11.06р., № 153 від 08.11.06р., № 164 від 21.11.06р., накладними № 113 від 29.08.06р., № 150 від 23.10.06р., № 153 від 13.11.06р., № 164 від 27.11.06р., рахунками № 125 від 15.08.06р.,                № 289 від 01.10.06р., № 754 від 20.10.06р., № 304 від 07.11.06р., № 311 від 20.11.06р.

Позивач вважає, що оспорену угоду було укладено відповідачами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, в обґрунтування своїх доводів посилаючись на вирок Краснодонського районного суду Луганської області від 18.05.07р. по справі № 1-532/2007 за обвинуваченням засновника відповідача 2 ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 212 КК України та за ст. 205 КК України, що набрав чинності 04.06.07р., за яким керівник (засновник) Приватного підприємства «Фірми «Промстройіндустрія» ОСОБА_1 не мав мети займатися підприємницькою діяльністю, ніякої господарської та фінансової діяльності не здійснював, а перердав усі статутні документи, печатку підприємства невстановленій особі, на підставі чого наполягає на визнанні угоди купівлі-продажу недійсною, посилаючись на ст. 207 ГК України та на застосуванні наслідків, передбачених ст. 208 ГК України.          

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою..

            Посилання позивача на вирок Краснодонського районного суду Луганської області від 18.05.07р. по справі № 1-532/2007, як на доказ спрямованості умислу та доведення мети суперечною інтересам держави та суспільства при укладанні оспореної угоди, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки він не містить в собі висновки щодо укладання угоди купівлі-продажу на загальну суму 9540,94грн., та не робилися висновки відносно її мети та наявності у такого суб'єкта господарювання мети суперечної інтересам держави та суспільства при укладанні всіх угод та виконанні всіх господарських зобов'язань.

            За приписами ст. 71  Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що позивачем не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи угоду,  сторони діяли  з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Сама по собі угода купівлі-продажу на загальну суму 9540,94грн. не є такою, що суперечить інтересам держави і суспільства.   

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення ст. ст. 207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням  того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2                 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Частиною 1 ст. 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що такі санкції у відповідності до ч.1 ст.238 Господарського Кодексу України є адміністративно-господарськими, а тому  для їх застосування позивачем пропущений  встановлений ст.250 цього Кодексу строк.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у                   м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду   від 21 жовтня 2008 року по справі № 2а-2214/08 - залишити без задоволення.

            Постанову Луганського окружного адміністративного суду  від 21 жовтня 2008 року по справі № 2а-2214/08 -  залишити без змін.    

            Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 25 березня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                      Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                                                   Сухарьок М.Г.

                                                                                                                              Білак С.В.