Суддя першої інстанції - Перекупка І.Г.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
11 березня 2009 року справа № 2а-47/08/0513
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Білак С.В.
|
Міронової Г.М. |
|
|
|
|
|
|
|
при секретарі судового засідання за участю представників від позивача: від відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу |
ОСОБА_1 ОСОБА_2не з'явився Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради |
|
|
на постанову Димитровського міського суду Донецької області |
|
|
|
від |
03 грудня 2008 року |
|
|
по адміністративній справі |
№ 2а-47/08 (суддя Перекупка І.Г.) |
|
|
|
|
|
|
за позовом |
ОСОБА_2 |
|
|
до |
Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради |
|
|
про |
визнання протиправними дій при визначені суми одноразової грошової допомоги, стягнення недоотриманих сум,- |
|
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Димитровського міського суду Донецької області від 03 грудня 2008 року по справі № 2а-47/08 позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради задоволений частково, внаслідок чого стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007-2008роки у розмірі 7614,90грн.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та є інвалідом 2 групи, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 (арк. справи 21).
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон).
Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата інвалідам 2 групи допомоги у розміри п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідачем у серпні 2004р., квітні 2004р., березні 2005р., липні 2006р., січні 2007р., лютому 2008р. позивачу була виплачена допомога на оздоровлення за 2003-2005рр. в сумі 26,70грн., за 2006-2008рр. в сумі 120грн. за кожен рік, розмір якої встановлений постановами Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р.
Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав за 2003р. - 205грн., за 2004р. - 205грн., за 2005р. - 262грн., за 2007р. - 400грн., за 2008р. - 515грн. Таким чином, розмір допомоги, з урахуванням виплаченої позивачеві сум, становить: за 2003р. - 998,30грн., за 2004р. - 998,30грн., за 2005р. - 1283,30грн., за 2007р. - 1880грн., за 2008р. - 2455грн.
Стосовно нарахування та виплати позивачеві допомоги на оздоровлення в 2006 році в сумі 120грн., колегія суддів зазначає, що дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-IV від 20.12.2005р. “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України, і тому відповідачем правомірно була нарахована та виплачена позивачу щорічна допомоги на оздоровлення за 2006р. в сумі 120,00грн.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007 році.
Також, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення грошової допомоги на оздоровлення за 2008р., оскільки зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Колегія суддів не приймає посилання відповідача і вважає безпідставним виплату допомоги позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р., оскільки, ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.
Доводи скаржника з посиланням на ті обставини, що виплата допомоги здійснювалась в межах коштів, які надходили на ці цілі, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки, судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від надходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального, процесуального права.
Керуючись статтями 24, 94, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради на постанову Димитровського міського суду Донецької області від 03 грудня 2008 року по справі № 2а-47/08 - залишити без задоволення.
Постанову Димитровського міського суду Донецької області від 03 грудня 2008 року по справі № 2а-47/08 - залишити без змін.
Ухвала винесена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 11 березня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
Г.М. Міронова