Суддя першої інстанції - Перетятько О.Ю.

                                                                                                                    Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

11 березня 2009 року                                                                      справа № 2а-439/08/0551

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Білак С.В.

Міронової Г.М.                          

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 грудня 2008 року по справі № 2а-439/08 задоволений частково позов ОСОБА_1до Центрально - Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, внаслідок чого визнані неправомірними дії посадових осіб Центрально - Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради стосовно відмови провести перерахунок щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 до 5 травня 2008р.; зобов'язано Центрально - Міське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008р. у розмірі 3448грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

            В апеляційній скарзі Центрально - Міське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

            В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

            Представник відповідача  у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином. Скаржник - Центрально - Міське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради  в апеляційній скарзі просив справу розглянути без його участі.

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

            Позивач є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12.10.01р. (арк. справи 5). Позивачем заявлені вимоги стосовно щорічної грошової допомоги як ветерану війни -   інваліду війни 2 групи за 2006-2008рр.

            Пільги для інвалідів війни визначені у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12, за приписами ч. 5 статті 13 якого, інвалідам війни 2 групи встановлена щорічна до 5 травня разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

            Відповідно до ст. 17  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

            Законом України N 968-IV від 19.06.2003 наведений Закон було  доповнено   статтею   17-1 , якою встановлено, що виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах,  передбачених статтями 12-16  цього  Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

            Відповідачем щорічна разова допомога за 2008р. позивачу була виплачена в сумі 400грн.

            Мінімальна пенсія за віком у 2008р. складала 481грн. згідно зі ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.                        

             Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року                 № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 20 розділу II  Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стосовно виплати щорічної разової допомоги, зокрема, учасникам бойових дій.  

            Таким чином, розмір щорічної грошової допомоги  з урахуванням виплаченої допомоги повинен складати 3448,00грн. (481х8-4000), саме зазначену суму позивач має право отримати.

            Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність порядку сплати щорічної допомоги за 2008р. у зв'язку із прийнятими Конституційним судом України рішень з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від надходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги.

            Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог за 2006-2007рр. у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, з огляду на наступне.

В суді першої інстанції та в апеляційній скарзі відповідач наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених              ст.ст. 99, 100 КАС України.

За приписами ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виплата допомоги до 05 травня є щорічною, тому про порушення свого права, якщо позивач вважав своє право порушеним, він міг дізнатися при виплаті допомоги за відповідний період.

За приписами ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

З позовом до суду позивач звернувся 21.10.2008року, тобто з порушенням встановленого строку.

            Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Тому, пропуск такого строку є підставою для відмови в задоволені позову.  

            Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

                Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційні скарги Центрально - Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, ОСОБА_1на постанову Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 грудня 2008 року по справі № 2а-439/08 - залишити без задоволення.

            Постанову Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 грудня 2008 року по справі № 2а-439/08 - залишити без змін.         

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 11 березня 2009 року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                       Т.Г. Гаврищук

Судді:                                                                                                    С.В. Білак

                                                                                                                Г.М. Міронова