ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" березня 2009 р. Справа № 56/29-09
вх. № 864/4-56
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, особисто; відповідача -
11.03.2009р. - ОСОБА_2 (довіреність № 1 від 13.01.2009р.);
31.03.2009р. - не з'явився;
розглянувши справу за позовом
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Харків
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків
про визнання укладеною додаткової угоди
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання укладеною Додаткової угоди від 18.10.2008р. до Договору оренди № 1878-Н від 18.10.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області в редакції позивача, а саме п.10.10. викласти наступним чином: "10.1. Приймаючи до уваги ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", цей Договір діє три роки - з 18.10.2008р. до 18.10.2011р., включно".
У судовому засіданні, яке розпочалося 11.03.2009р., позивач підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує, вважає, що посилання позивача на Додаткову угоду до Договору оренди № 1878-Н від 18.10.2005р., якою строк дії Договору подовжувався на три роки, не доречне. На вимогу суду представник відповідача надав відзив на позовну заяву, який долучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні була оголошена перерва з 11.03.2009р. до 31.03.2009р. до 10:20 години.
24.03.2009р. позивач через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі, в яких наполягає на тому, що відповідно до ст.ст. 10, 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Договір оренди № 1878-Н від 18.10.2005р. є діючим у продовж трьох років, тобто до 18.10.2011р., включно. Позивач також вказує, що лист балансоутримувача від 02.09.2008р. № 1311 не можна приймати до уваги, оскільки подовження дії Договору з балансоутримувачем - вокзалом Харків-Пасажирський за нормами останнього не передбачено. Стосовно листа від 20.01.2009р. № ЦЗС-12/123 Міністерства транспорту та зв'язку України, позивач зазначає, що він є простроченим з огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки з дати закінчення Договору (18.10.2008р.) минуло три місяці.
Надані позивачем пояснення долучено судом до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
18.10.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди № 1878-Н, згідно п. 1.1. якого відповідач (орендодавець) передав, а позивач (орендар) прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення нового касового залу на 1-му поверсі нової двоповерхової будівлі вокзалу Харків-Пасажирський, загальною площею 8,93 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі вокзалу Харків-Пасажирський Південної залізниці. Дане майно було передано позивачу в оренду з метою розміщення кіоску з торгівлі непродовольчими товарами.
Згідно п. 10.1. вищевказаного Договору, цей Договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 18.10.2005р. до 17.09.2006р. включно.
13.07.2006р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди № 1878-Н від 18.10.2005р., якою було внесено зміни до п. 10.1. Договору оренди, та викладено його у наступні редакції: після слів "Цей Договір укладено строком на" читати "3 (три) роки".
Додатковою угодою № 2 від 22.03.2007р. сторонами було внесено зміни до п. 3.1. Договору оренди № 1878-Н від 18.10.2005р. та встановлено новий розмір орендної плати.
11.08.2008р. позивач звернувся до Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області з пропозицією продовжити строк дії Договору оренду на наступні три роки.
06.10.2008р. позивач надав відповідачу для перевірки нову експертну оцінку майна.
Регіональним відділенням ФДМУ по Харківській області було підготовлено Додаткову угоду № 3 до Договору оренди № 1878-Н від 18.10.2005р. та визначено строк дії Договору - 11 місяців.
Додаткова угода № 3 була підписана позивачем. Проте, не погоджуючись з встановленим у ній відповідачем строком дії Договору оренди, позивач направив до відповідача протокол розбіжностей, в якому визначив строк дії Договору - три роки (з 18.10.2008р. до 18.10.2011р.). Протокол розбіжностей був отриманий відповідачем через його канцелярію 01.12.2008р., що підтверджується відміткою відповідача на примірнику протоколу. Не отримавши позитивної відповіді, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання Додаткової угоди № 3 від 18.10.2008р. до Договору оренди № 1878-Н від 18.10.2005р. укладеною в редакції позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та вважає, що Договір оренди № 1878-Н від 18.10.2005р. має бути продовжений на той же самий термін (три роки, згідно Додаткової угоди № 1 до Договору) та на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Позивач також зазначає, що Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та спірним Договором не передбачено узгодження питань подовження договору оренди з балансоутримувачем, у зв'язку з чим фактично було скорочено строк оренди. Також позивач вказує, що строк, визначений Додатковою угодою № 3 не був узгоджений з Міністерства транспорту та зв'язку України, як органом, уповноваженим управляти майном.
Ретельно проаналізувавши матеріали справи та дослідивши докази, надані сторонами в обґрунтування позову та заперечень проти нього, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Тобто, цією нормою Закону передбачено автоматичне подовження дії договору оренди без укладення яких-небудь угод між сторонами.
Судом встановлено, що сторони до закінчення терміну дії Договору № 1878-Н від 18.10.2005р. (зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 1 від 13.07.2006р.) виявили намір внести зміни до цього Договору в частині строку його дії, про що свідчить лист позивача від 11.08.2008р. та підготування проекту Додаткової угоди № 3 відповідачем.
Крім того, пунктом 10.8. спірного Договору оренди визначено, що строк дії Договору може подовжуватись, за умови погодження його з органом, уповноваженим управляти майном. Тобто, подовження дії спірного Договору є умовним, що також виключає автоматичне подовження Договору, як це передбачено статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Таким чином, посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на статтю 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є безпідставним.
Оглянувши Додаткову угоду № 3 від 01.12.2008р. до спірного Договору оренди щодо зміни істотних умов орендної плати та строку дії Договору, суд дійшов висновку, що цією Додатковою угодою були внесені зміни до спірного Договору оренди в частині визначення строку дії Договору. Тобто, Договір не був подовжений, а розділ 10 пункт 10.1 Договору був викладений у новій редакції з визначенням нового терміну його дії.
Таким чином, укладення між сторонами додаткової угоди свідчить про фактичне внесення змін до умов договору.
Згідно статті 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до загального порядку укладення господарських договорів, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до чинного законодавства, а за наявності заперечень щодо окремих умов договору, складає протокол розбіжностей. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, вжити заходи для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції. Ті розбіжності, що залишились не врегульованими, передати до суду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов, такий договір вважається неукладеним.
З Додаткової угоди № 3 до Договору оренди вбачається, що відповідачем не були прийняті пропозиції, які були викладені позивачем в протоколі розбіжностей, та проект Додаткової угоди був підписаний сторонами у варіанті, запропонованому орендодавцем.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Оскільки Додаткова угода буда підписана обома сторонами, це свідчить про прийняття позивачем всіх істотних умов.
Як вбачається з листа Укрзалізниці № ЦЗС-12/123 від 20.01.2009р., орендодавцем (відповідачем) 01.10.2008р. був направлений лист за № 06-7364 до органу, уповноваженого управляти майном, щодо продовження терміну дії Договору оренди № 1878-Н від 18.10.2005р. Державна адміністрація залізничного транспорту України за дорученням Мінтрансзв'язку розглянула матеріали, надіслані цим листом, та погодила продовження терміну дії Договору строком на 11 місяців, за умови врахування вимог спільних листів Фонду державного майна України і Міністерства транспорту та зв'язку України від 19.12.2005р. № 10-16-20555//4610/16/14-05 і від 03.05.2007р. № 10-16-7093//1910/16/10-07.
Враховуючи, що відповідач направив запит (лист № 06-7364 від 01.10.2008р.) до органу, уповноваженого управляти майном, до закінчення терміну дії Договору оренди (18.10.2008р.), суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що лист-відповідь Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.01.2009р. № ЦЗС-12/123 є простроченим.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 654, 627 Цивільного кодексу України, статтями 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Повний текст рішення підписано "01" квітня 2009 року.
Суддя