апеляційний суд одеської області

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2006 року                                                                                                     м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого   Фадєєнко А.Ф.

суддів                 Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.

при секретарі   Матяш Т.Л.

за участю розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Санаторій Затока) Закритого акціонерного товариства «Укрпрофздравниця> про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 червня 2006 року,

встановила:

У грудні 2005 року позивач звернувся до суд з позовом про стягнення заробітної плати та, уточнивши вимоги, просив суд стягнути заборгованість по заробітній платі за серпень 2005 року у сумі 465 грн., за вересень 2005 року у сумі 416 грн., компенсацію за невикористану відпустку у сумі 48 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку з 01.10.2005р. по 01.07.2006 року у сумі 7724 грн., заробіток за фактично виконану роботу у період з жовтня по листопад 2005 року у сумі 368 грн., вихідну допомогу у сумі 2895 грн., всього 11916 грн., та моральну шкоду у сумі 3000 грн.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням суду у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення його вимог у повному обсязі, посилаючись на те що суд не розглянув усі вимоги, які він заявив і не висловив свою думку у рішення суду з цього приводу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду-скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до ст. 311 ч.1 п.5 ЦПК України розгляд судом першої інстанції не всіх вимог, які заявлені, і неможливість усунення таких недоліків шляхом ухвалення додаткового рішення, є безумовною підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.

Справа № 22ц-5074/06                                                                                 Категорія ЦП:

Головуючий у першій інстанції Ступакова І.Г. Доповідач Фадєєнко А.Ф.

2

Відмовляючи у позові, суд у мотивувальній частині рішення зробив свої висновки про те, що порушення трудового законодавства у період роботи позивача в організації відповідача не було.

При цьому суд розглянув тільки вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі за серпень 2005 року та за період фактичного виконання трудових обов'язків з жовтня по листопад 2005 року і моральної шкоди (а.с. 59-60).

Інші питання, які заявлені в уточненому позові (а.с. 22-24) суд першої інстанції не розглянув і свою думку у своєму рішенні не висловив.

Згідно ч.1 п. п. 3,4 ст. 210 ЦПК України та роз'ясненням, які містяться у п. п. 6,7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення) від 29.12.1976 року зі змінами від 25.05.1998 року, мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволення грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.

Резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог.

Однак ці вимоги закону і роз'яснення, які містяться у п. п. 6,7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення> суд першої інстанції не виконав, обставини щодо вимог позивача про стягнення заробітної плати за вересень 2005 року, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку з 01.10.2005 року по 01.07.2006 року, вихідної допомоги зовсім не дослідив і свою думку з цих питань у мотивувальній і резолютивній частині рішення суду не висловив.

Оскільки суд вимоги позивача у повному обсязі не розглянув, юридичну сутність правовідносин сторін не з'ясував, норми закону, які їх регулюють не встановив, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.5, 313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 червня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій Затока> Закритого акціонерного товариства «Укрпрофздравниця» витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді апеляційної інстанції у сумі 30 (тридцять)грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців, з дня проголошення через Верховний Суд України.