АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Доценко Л.І.
суддів - Мартинової К.П., Оверіної О.В.,
при секретарі - Мазун І.А.,
за участю прокурора - Прохорової О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Любашівського району Одеської області в інтересах ОСОБА_1 до приватного підприємства "Міраж" про стягнення заборгованості з орендної плати за використання земельного паю за апеляційною скаргою приватного підприємства "Міраж" на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 11 вересня 2006 року, -
встановила:
12.07.2006р. прокурор Любашівського району Одеської області в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП "Міраж" про стягнення заборгованості з орендної плати за використання земельного паю
В обґрунтування своїх вимог прокурор вказував, що 20 лютого 2002р. між ОСОБА_1 та ПП "Міраж" в особі його директора Дяжур В.М. було укладено договір оренди належного ОСОБА_1 земельного паю на період з 2002р. по 2005р., згідно з яким орендар зобов'язувався виплачувати орендодавцю щорічно орендну плату у вигляді: 500 кг пшениці, 400кг ячменю, 100 кг соняшника, 20 кг цукру, 1 тонну соломи. Однак орендар допустив заборгованість за 2003 рік у вигляді 500 кг пшениці та 25 кг зерна соняшника; за 2004 рік - 100кг пшениці та 25 кг зерна соняшника, за 2005 рік - в обсязі, передбаченому договором.
Оскільки відповідач добровільно розрахуватися з ОСОБА_1 не бажає, прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за використання земельного паю та відповідне державне мито на користь держави.
ОСОБА_1, в інтересах якого прокурором був заявлений вказаний позов, підтримав позов.
Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що договір оренди землі розірвано ще в 2002 році.
Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 11 вересня 2006 року ' позов прокурора Любашівського району Одеської області в інтересах ОСОБА_1 до приватного підприємства "Міраж" про стягнення заборгованості задоволений. Суд вирішив стягнути з приватного підприємства «Міраж» на користь ОСОБА_1 в рахунок орендної плати за використання земельного паю 1100
Справа №22ц-618\07 Категорія ЦК: 15
Головуючий у першій інстанції - Споришева Н.І. Доповідач - Доценко Л.І
-2-
кг зерна пшениці, 400кг ячменю, 150кг зерна соняшника, 20 кг цукру, 1 тонну соломи та
стягнути державне мито на користь держави у розмірі 51грн.
В апеляційній скарзі відповідач просив рішення Любашівеького районного суду Одеської області від 11.09.2006р. скасувати та направити справу на новий розгляд, оскільки вважає, що воно не відповідає дійсним обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора Любашівеького району Одеської області в інтересах ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав своїх зобов'язань згідно договором оренди.
Проте погодитись з такими висновками суду без з'ясування всіх обставин справи не можна.
Відповідно до ст. 18 Закону від 06 жовтня 1998року " Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2002року між ОСОБА_1 та ПП " Міраж " був укладений договір оренди земельної частки ( паю) строком на 3 роки. Указаний договір зареєстрований у Книзі записів реєстрації оренди земельних часток( паїв) Іванівської сільської ради 10 квітня 2002року.( а.с.6).
ПП " Міраж" приєднало до апеляційної скарги заяву ОСОБА_1 про розірвання договору оренди з 7 жовтня 2002року. 10.10.2002року директор ПП " Міраж" Дяжур В.М. погодився з даною заявою.
Суд першої інстанції при розгляді справи дані обставини не досліджував і не з;ясував чи був договір оренди, укладений між ОСОБА_1 та ПП " Міраж" розірваний і знятий з реєстру. Ці обставини мають значення для вирішення справи, тому підлягають належній оцінці та перевірці.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції належним чином не перевірив яка саме заборгованість виникла у відповідача перед ОСОБА_1 по орендній платі. В матеріалах справи відсутні докази того, що ПП " Міраж" не виплатила ОСОБА_1 орендну плату в розмірі 1100 кг зерна пшениці, 400 кг ячменю, 150 кг зерна соняшника, 20 кг цукру, 1 тонна соломи.
Крім цього, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.213,214 ЦПК України під час ухвалення рішення не вирішив питання про докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п.5 ч.І ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Суд першої інстанції не розглянув у відповідності до вимог ст.ст.213,214 ЦПК України позовні вимоги прокурора Любашівеького району Одеської області в інтересах ОСОБА_1, тому рішення суду підлягає скасуванню як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Оскільки порушення процесуального права перешкоджають суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, підстав для ухвалення нового рішення немає.
Керуючись ст. 307 ч.І п.5, ст.311 ч.І п.5, ст.315,ст.319 ЦПК України, колегія суддів у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області, -ухвалила: Апеляційну скаргу приватного підприємства "Міраж" задовольнити частково. Рішення Любашівеького районного суду Одеської області від 11 вересня 2006 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до того ж суду іншим суддею. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.