ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2009                                                                                                                   Справа№  18/197

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ролдугіній Н.В.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 24.03.2009 року:

позивача: Турчанов О.В.- предст., дов.№08/12 від 17.12.2008 року

відповідачів: 1. Яблонська І.В.- предст., дов. від 16.01.2009 року

                        2. Не явився

                                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Агропромкооперація-плюс" (м. Кіровоград) на рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2009р. у справі №18/197

за позовом: приватного підприємства "Агропромкооперація-плюс" (м. Кіровоград)

до: 1. Відкритого акціонерного товариства "Станція Придніпровська" (с. Куцеволівка Кіровоградської області)

               2. Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області (смт. Онуфріївка Кіровоградської області)

про: визнання недійсним додатку до договору оренди земельної ділянки водного фонду

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05 лютого 2009 року (підписано 10.02.2009р.) по справі №18/197 (суддя Тимошевська В.В.) відмовлено у позові приватного підприємства "Агропромкооперація-плюс" (м. Кіровоград) до відкритого акціонерного товариства "Станція Придніпровська" (с. Куцеволівка Кіровоградської області) і Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області (смт. Онуфріївка Кіровоградської області) про визнання недійсним додатку до договору оренди земельної ділянки водного фонду №11 від 20.05.2008р.

Позивач –приватне підприємство "Агропромкооперація-плюс" (м. Кіровоград), не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2009 року по справі №18/197 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Сторона вважає, що  господарським судом були порушені норми матеріального і процесуального права. Скаржник не згоден з висновком суду, що “норми чинного законодавства, які регулюють відносини, пов’язані з орендою землі, не передбачають необхідної передумови для внесення змін до укладеного договору оренди землі прийняття рішення відповідного органу. Відсутність такого рішення нормативно не визначається як правова підстава для визнання недійсним договору, яким вносяться зміни до договору оренди землі”. Позивач спростовує висновок суду, посилаючись на ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності набувається за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Сторона також зазначила, що реалізація місцевими державними адміністраціями наданих повноважень щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюється виключно за умови прийняття головою місцевої державної адміністрації відповідного розпорядження, що передбачено ч.1 ст. 6 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”. Матеріали справи не містять рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо надання відповідачу-1 земельної ділянки у користування на 49 років, що є підставою вважати спірний додаток до договору оренди земельної ділянки водного фонду недійсним відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки правочин укладений головою Онуфріївської районної державної адміністрації з перевищенням повноважень, наданих йому вищезазначеними нормативними актами.

Відповідач-1 –відкрите акціонерне товариство "Станція Придніпровська" (с. Куцеволівка Кіровоградської області) –у відзиву на апеляційну скаргу і представник відповідача-1 у судовому засіданні пояснив, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах матеріального права. Посилання скаржника на ч.1 ст.116 не є правомірним, оскільки остання регулює набуття права користування земельними ділянками і не стосується питання про внесення змін до вже укладеного договору. На думку відповідача-1 норми чинного законодавства, які регулюють відносини, пов’язані з орендою землі, не передбачають необхідної передумови для внесення змін до укладеного договору оренди землі прийняття рішення владного органу і відсутність такого рішення нормативно не визначається як правова підстава для визнання недійсним договору, яким вносяться зміни до договору оренди землі. Крім того, на час укладення додатку до договору (11.02.2005 року) позивач не існував як юридична особа. Останнього було зареєстровано 03.06.2006 року, тому права і інтереси позивача не порушувалися.

Відповідач-2 –Онуфріївська районна державна адміністрація Кіровоградської області (смт. Онуфріївка Кіровоградської області) – у запереченнях на апеляційну скаргу просив залишити рішення господарського суду без змін з огляду на те, що ним на адресу відповідача-1 був направлений 04.04.2008р. лист про відсутність у районної державної адміністрації наміру поновлювати договір оренди земельної ділянки водного фонду від 20.05.2003р. №11. Керівництво ВАТ "Станція Придніпровська" листом повідомило про існування додатку до договору оренди від 20.05.2003р., укладеного 11.02.2005р., відповідно до якого термін дії договору збільшено на 49 років. Посилаючись на зміни внесені Законом України від 03.06.2008р. №309-VІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” у ст. 124 Земельного кодексу України, відповідач-2 вважає, що він не мав законних підстав надавати позивачу в оренду земельну ділянку.

В судове засідання представник Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області не з’явився і надіслав заяву про розгляд справи без його участі (вх.№1387 від 10.03.2009р.).

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.20 02 квітня 2009 року.

Вислухавши представників позивача та відповідача-1, переглянувши матеріали справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 16.05.2003 року між Онуфріївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавець) та відкритим акціонерним товариством "Станція Придніпровська" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки водного фонду, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар набув право на оренду земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться на території Успенської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області загальною площею 903,4 га, в т.ч. водне дзеркало 812,2 га, під дамбами та дерево –чагарниковими насадженнями –91,2 га.

Відповідно до п.2.1. вищевказана земельна ділянка була передана з метою сільськогосподарського використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: промислового вирощування риби.

Сторони домовилися, що договір укладено на 5 років з моменту його реєстрації; по закінченню строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін і кожна із сторін повідомляє іншу про бажання поновити договір не пізніше ніж за один рік до закінчення терміну дії чинного договору (п.п.3.1-3.2 договору).

Договір був зареєстрований у встановленому законом порядку 20.05.2003р. за №11.

За взаємною згодою сторін додатком до вищезазначеного договору, зареєстрованим 17.09.2008р. у Світловодському міськрайвідділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" сторони внесли зміни до п. 3.1 договору і виклали його в наступній редакції: “Цей договір сторони уклали на 49 (сорок дев’ять) років з 11.02.2005 року”. Пунктом 2 додатку сторони домовилися всі інші умови договору залишити без змін.

Приватне підприємство “Агро промкооперація-плюс”, вважаючи, що  укладений між відповідачами зазначений вище додаток до договору оренди землі суперечить нормам законодавства, а саме, ч. 2 ст. 19 Конституції України і ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (відсутнє рішення органу місцевого самоврядування) та порушує права і охоронювані законом інтереси позивача, зокрема, набути на законних підставах право оренди земельною ділянкою, просив визнати його недійсним.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги і судове рішення Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що статтею 1 Закону України “Про оренду землі” визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до статті 13 названого Закону  договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Статтею 17 Земельного кодексу України передбачено повноваження місцевих державних адміністрацій розпоряджатися землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

За приписами частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, підставою для набуття та документального оформлення права на землю є прийняття рішень органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Таке рішення було прийнято і передувало укладенню договору оренди від 16.05.2003 року. Відповідно до статті 30 Закону України “Про оренду землі” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. При цьому така зміна вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст.654 ЦК України).

Суд правильно встановив, що оспорюваний позивачем у даній справі додаток до договору оренди  земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2003 р. укладено в письмовій формі, підписано представниками обох сторін, скріплено печатками та зареєстровано в установленому законом порядку, що свідчить про належне волевиявлення сторін на вчинення відповідного правочину, належну форму такого правочину та досягнення згоди по зафіксованим у ньому умовам. Норми чинного законодавства, які регулюють відносини, пов’язані з орендою землі, не передбачають необхідної передумови для внесення змін до укладеного договору оренди землі прийняття рішення владного органу. Відсутність такого рішення нормативно не визначається як правова підстава для визнання недійсним договору, яким вносяться зміни до договору оренди землі.

Аналогічної точки зору дійшли судові органи і при розгляді справи №16/314, у якій предметом спору було визнання недійсним додатку до цього ж договору №1 від 16.07.2004 року з тих же підстав.

Правомірним є також висновок суду, що спірний додаток не порушує прав і охоронюваних законом інтересів позивача.

При прийнятті постанови судовою колегією також враховані інші рішення судов, які стосувалися договору оренди та реєстрації змін до цього договору, а саме: справи №5/234, №16/314, 4/232.

За таких обставин, судова колегія погоджується з рішенням господарського суду і вважає, що воно прийнято на підставі повністю досліджених матеріалів справи та в межах чинного законодавства України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Агропромкооперація-плюс" (м. Кіровоград) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 05 лютого 2009 року у справі №18/197 залишити без змін.

Головуючий                                                                                              О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                          Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                     Р.М. Бахмат