ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.2009 Справа№ 27/203-08(18/62-07)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),
суддів: Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.
секретар судового засідання Врона С.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №6107 від 31.10.07;
позивач: ОСОБА_2 підприємець, свідоцтво про реєстрацію ВО1 №444123 від 25.01.95;
від відповідача: ОСОБА_3 представник, довіреність №472 від 27.01.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.08р. у справі №27/203-08(18/62-07)
за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ
до фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м.Дніпропетровськ
про стягнення шкоди та заборгованості
В С Т А Н О В И В:
У січні 2007 року фізична особа –підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 про зобов’язання повернути орендоване згідно договору оренди №1 від 01.06.06р. нежитлове приміщення та обладнання відповідно до наведеного переліку, а також про стягнення заборгованості по орендній платі і комунальним платежам у сумі 2068,33грн., витрат на проведення експертизи в сумі 683,75 грн.( з урахуванням уточнення позовних вимог від 20.11.2007р. (т. 1 а.с.143-144)).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.07р. позов задоволено частково. Стягнуто з підприємця ОСОБА_4 на користь підприємця ОСОБА_2 заборгованість за електроенергію у сумі 927,48грн., заборгованість за послуги телефонного зв’язку у сумі 30, 85грн., витрат по сплаті держмита в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 41,10грн. В решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.08р. рішення господарського суду змінено, з викладенням резолютивної частини в наступній редакції: “стягнути з підприємця ОСОБА_4 на користь підприємця ОСОБА_2 927,48грн. заборгованості за електроенергію, 4, 95 грн. заборгованості за послуги зв’язку, 51,00грн. витрат по справі та 2,49грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.08р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.07р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.08р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 3 а.с.88-95).
12.09.08р. позивач подала заяву про уточнення позовних вимог і просила суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі 41516,00грн., заборгованість по комунальним платежам у сумі 1068,33грн., відшкодування неодержаних доходів у сумі 11000,00грн., моральну шкоду у сумі 5000,00грн., витрати на проведення незалежної оцінки завданого приміщенню збитку в сумі 683,75грн., витрати на поїздку до Вищого господарського суду України в сумі 346,82грн. та судові витрати (т.3 а.с.104-108).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2008 року по справі №27/203-08(18/62-07) (суддя Татарчук В.О.) позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги господарський суд виходив з того, що згідно з висновком ТОВ “Ратекс” від 18.10.2006р. ринкова вартість шкоди, завданої торговим кіоскам внаслідок пожежі, складає без урахування ПДВ 41516грн.; положенням п.4.1 договору оренди встановлений обов'язок орендаря забезпечити зберігання обладнання орендованого приміщення, усунення пошкодження такого приміщення і відшкодування орендодавцю шкоди від пожежі; позивач зазнала душевних страждань у зв'язку із знищенням її майна.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, підприємець ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2008р. по справі №27/203-08(18/62-07) та припинити провадження по справі.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що при розгляді справи були порушені його права, а саме, він не був повідомлений про дату та місце розгляду справи, в результаті чого не мав можливості давати пояснення суду; вартість завданої шкоди згідно висновку ТОВ “Ратекс” від 18.10.08р. у сумі 41516грн. є сумнівною, оскільки в повідомленні №1251 Науково-дослідного інституту судових експертиз зазначено про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи у зв’язку з ненаданням сторонами витребуваних документів; висновок спеціаліста ТОВ “Ратекс” не може бути прийнятий як доказ; орендованим майном відповідач не користується з 09.10.06р., але позивач ухилялась від оформлення передачі цього майна; заборгованість по комунальним платежам погашена; позивач не надала жодного доказу, який би підтверджував той факт, що пожежа сталася з вини відповідача.
В відзиві на апеляційну скаргу підприємець ОСОБА_2 просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.08р. у даній справі без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
01.06.06р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1.
Згідно з п.1.1 договору та відповідно до акта приймання-передачі приміщення від 01.06.06р. орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване у м.Дніпропетровську по вул.Маршала Малиновського, буд.44 (перший поверх комплексу торгівельних кіосків) загальною площею 30кв.м., для здійснення діяльності, передбаченої статутом орендаря.
За актом приймання-передачі відповідачу разом з нежитловим приміщенням було також передано обладнання, а саме:
- полиці стелажні -3 шт. (зібрані);
- лічильник електроенергії опломбований -1 шт.;
- морозильна камера “Гиачел”-1 шт.;
- морозильна камера “Снайге 122”-1 шт.;
- телефонний апарат -1 шт.;
- холодильник “Дніпро”-2 шт.;
- полиця стелажна (не зібрана) -1 шт.;
- полиця маленька металева -1 шт.
Пунктом 3.1 договору встановлена орендна плата за користування орендованим приміщенням в розмірі 500грн. в місяць.
Відповідно до п.4.1 договору оренди, орендар зобов'язаний здійснювати своєчасну і повну оплату комунальних та інших послуг (електро-, водопостачання, послуги зв'язку, вивезення сміття та інші).
В пункті 4.1 договору оренди сторони також передбачили, що орендар зобов'язаний вчасно усувати за свій рахунок пошкодження орендованого приміщення, відшкодовувати орендодавцю шкоду від пожежі та інших негативних явищ, що виникли в результаті діяльності та з вини орендаря.
Згідно з п.4.2 договору оренди орендар має право здавати орендоване приміщення в суборенду тільки з письмової згоди орендодавця.
За договором купівлі-продажу від 17.12.2002р., укладеного з ТОВ “Фірма “Валентин і Ко”, торгівельні кіоски, що були передані в оренду, належать підприємцю ОСОБА_2 на праві власності.
09.10.06р. в орендованому відповідачем приміщенні сталася пожежа.
Як вбачається з акта про пожежу СДПЧ -3 Дніпропетровського міського управління Головного управління МНС України в Дніпропетровській області від 09.10.2006р., пожежею пошкоджено зовнішню і внутрішню обшивки кіоску, товар, техніку, холодильники та приміщення медичного кабінету підприємця ОСОБА_5 Як ймовірну причину пожежі вказано на коротке замикання в електромережі ігрового автомата.
Пізніше додатковим розслідуванням було встановлено, що причиною пожежі є підпал невстановленою особою, про що зазначено у доповненні до акту самостійної державної пожежної частини (СПДЧ-3) (т.1, а.с.122).
Відповідно до висновку дослідно-випробувальної лабораторії ГУ МНС України в Дніпропетровській області від 16.10.06р. №278/21/06, складеному за результатами огляду місця пожежі, проведених досліджень та з урахуванням обставин виникнення та розвитку пожежі, пожежа, що сталася 09.10.06р. в приміщенні зали гральних автоматів за адресою: м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, виникла внаслідок підпалу невстановленою особою (особами) (т.1, а.с.84-87).
18.10.06р. районним відділом внутрішніх справ Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська порушено кримінальну справу №61061934 за фактом підпалу торгівельного кіоску, розташованого по АДРЕСА_1 у м.Дніпропетровську, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України.
Згідно з висновком ТОВ “Ратекс” від 18.10.2006р. ринкова вартість шкоди, завданої торгівельним кіоскам, розташованим за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, б.44 внаслідок пожежі, складає без урахування ПДВ 41516грн.
Згідно з висновком спеціаліста вибухово-технічного відділу Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Дніпропетровській області від 20.05.2007р. №70/30-10 найбільш ймовірною технічною причиною виникнення пожежі було внесення джерела відкритого вогню на завчасно підготовлену поверхню.
Відповідно до ст.773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Частинами 1 та 2 ст.779 Цивільного кодексу України визначено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Разом з тим, частина 3 зазначеної статті встановлює лише дві підстави, у зв'язку з якими наймач не відповідає за погіршення речі: якщо погіршення речі сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.
Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92р. №6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку з заподіянням шкоди майну.
Цивільним законодавством України встановлено, що шкода може полягати у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода - у зменшенні майнової сфери потерпілого. За загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі, тобто відшкодовується як реальна шкода (втрачене або пошкоджене майно в результаті противоправної поведінки), так і упущена вигода.
Частиною 1 статті 774 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
В довідці старшого слідчого СВ АНД РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 25.06.2008р. зазначено, що згідно з наявними в кримінальній справі показаннями свідка гр.ОСОБА_6, ігрові автомати в приміщенні кіоску по АДРЕСА_1 були встановлені без згоди орендодавця ОСОБА_2, за волевиявленням ОСОБА_7, з дозволу ОСОБА_4
Доказів надання орендодавцем згоди на здачу орендованого приміщення в суборенду відповідачем не надано. Отже, позивач не надавала відповідачу згоди на передачу приміщення третій особі. Відповідачем не доведено, що кіоски позивача не були передані в користування третій особі.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Господарський суд першої інстанції, на підставі аналізу матеріалів справи та умов договору оренди, враховуючи положення ст.ст. 509, 525, 526, 759, 773, 774, 779 Цивільного кодексу та вказівки п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92р. №6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, дійшов цілком вірного висновку про наявність у орендаря - відповідача обов'язку щодо відшкодування орендодавцю - позивачу вартості втраченого майна в сумі 41516грн. без огляду на наявність чи відсутність вини у виникненні пожежі.
Підприємцем ОСОБА_2 було сплачено 650грн. ТОВ “Ратекс” у зв'язку з проведенням оцінки матеріальної шкоди (заява на переказ готівки №31599275 від 20.10.2006р.), 9,75грн. комісії за обслуговування громадян (квитанція №31599275 від 20.10.2006р.), 24грн. на копіювання документів (фіскальний чек від 11.12.2006р., чек від 09.12.2006р., товарний чек від 10.12.2006р.). Загальна сума витрат на проведення оцінки збитків становить 683,75грн.
Згідно з положеннями ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, орендодавець, як постраждала сторона, має право на відшкодування доходів, які реально могла б одержати, так як розраховувала на належне виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності орендарем.
Згідно розрахунку позивача, неодержаний прибуток (упущена вигода) складає 11000грн. (500грн. в місяць * 22 місяця).
29.12.03р. між ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” і позивачем був укладений договір № 3024, предметом якого є постачання і передача електроенергії енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії споживачем, яким, відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 6 до договору), є комплекс торгівельних кіосків по АДРЕСА_1 в особі підприємця ОСОБА_2
Матеріали справи містять копію заяви на переказ готівки №32010218 від 14.12.2006р. щодо сплати позивачем 913,77грн. заборгованості за спожиту електроенергію, у зв'язку з перерахуванням вказаної суми позивачем було сплачено банку 13,71грн. комісії за обслуговування громадян (квитанція №32010218 від 14.12.2006р.).
10.02.04р. позивачем укладено договір №68249 з ТОВ “Оптіма телеком” про надання послуг телефонного зв’язку у приміщенні за адресою АДРЕСА_1.
Матеріали справи містяться копії фіскальних чеків №9050 від 24.10.2006р., №9051 від 24.10.2006, №9057 від 24.10.2006р., №9450 від 08.11.2006, №5639 від 12.12.2006р., №5641 від 12.12.2006р. на загальну суму 140грн., та рахунок ТОВ “Оптіма телеком” від 08.11.2006р. на суму 85коп.
Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч.3 ст.386 Цивільного кодексу України).
Згідно частин 1, 3 та 4 тст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Матеріали справи містять копії проїзних документів серії ЛХ №474126, серії ЛХ №474125, серії ЛЛ №713821, серії ЛЧ №401859, серії ЛЗ №638603 на загальну суму 346,82грн. Зазначені проїзні документи були придбані позивачем у зв'язку з участю в судових засіданнях Вищого господарського суду України про даній справі.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи викладене, господарський суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача витрати на проведення незалежної оцінки завданого приміщенню збитку в сумі 683,75грн., упущену вигоду в сумі 11000грн., заборгованість в сумі 1068,33грн., пов'язані з придбанням проїзних документів витрати в сумі 346,82грн. та моральну шкоду в розмірі 5000грн. у зв'язку з тим, що позивач зазнала душевних страждань у зв'язку із знищенням її майна.
Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що, положеннями договору оренди встановлений обов'язок орендаря забезпечити зберігання орендованого приміщення, усунення пошкодження такого приміщення і відшкодування орендодавцю шкоди від пожежі. Користування орендованим приміщенням за договором оренди не передбачає зміни стану приміщення. Приміщення повинно використовуватися у тому стані, в якому воно було передане та повернуто орендодавцю після закінчення строку оренди у тому ж стані з урахуванням нормального зносу.
Щодо твердження відповідача про неможливість проведення ТОВ “Ратекс” оцінки збитків, то ТОВ “Ратекс” мало виданий Фондом державного майна України сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №3025/05 від 16.02.2005р., а особи, які безпосередньо здійснювали оцінку, мали свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, видані Фондом державного майна України №2413 від 09.03.2005р. і №2508 від 25.03.2005р.
Щодо посилання скаржника на порушення господарським судом норм процесуального права, то відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Ухвали господарського суду про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи містять відповідний штамп суду з відміткою про відправку процесуального документа. Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуальних документів відповідачу.
Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “закінчився термін зберігання, адресат не з’явився” можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (т.3 а.с.149-152).
Таким чином, з урахуванням встановлених апеляційною інстанцією обставин, відповідача у цій справі слід вважати належно повідомленим про розгляд справи в місцевому господарському суді.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2008р. у справі №27/203-08(18/62-07) залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Т.А. Верхогляд
(постанова складена в повному обсязі –24.03.2009р.)