ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2009 Справа№ 18/212
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Куліш Р.Ф. (доповідача),
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.,
при секретарі: Прокопець Т.В.,
представники сторін, в судове засідання не з’явились про час ті місце слухання справи були повідомленні належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, в особі Кіровоградської обласної дирекції Філії “Придніпровське регіональне управління” відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Кіровоград
на ухвалу господарського суду Кіровоград області від 15.12.2008 р.
у справі № 18/212
за позовом закритого акціонерного товариства “АгроДар”, м. Кіровоград
до відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Кіровоградської обласної дирекції Філії “Придніпровське регіональне управління” відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Кіровоград
про визнання відсутності права вимоги
ВСТАНОВИВ:
06.03.2008 р. між ЗАТ “АгроДар” та відкритим акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит” укладено договір не поновлювальної кредитної лінії №31-01-08, відповідно до умов якого банк надав позивачу в кредит 1 000 000 грн., а позивач зобов’язався повернути отримані кредитні кошти у визначений договором строк і сплатити за користування кредитними коштами відсотки в розмірі 18% річних.
29.08.2008 р. між ЗАТ “АгроДар” та відкритим акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит” укладено договір відновлювальної кредитної лінії №83-01-08, відповідно до умов якого банк відкрив позивачу відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 4 000 000 грн., а позивач зобов’язався повернути отримані кошти до 12 лютого 2009 року і сплатити за користування кредитними коштами відсотки в розмірі 22% річних.
07.11.2008 банк звернувся до ЗАТ “АгроДар” з вимогою №340 достроково повернути кредитні кошти в повному обсязі, протягом одного дня з дати отримання цієї вимоги.
02.12.2008 р. приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Цимбаревич Л.Ю., в порядку ст. 84 Закону України “Про нотаріат”, передав ЗАТ “АгроДар” заяву відповідача в реєстрі за №3309, якою доводилось до відома ЗАТ
“АгроДар” про дострокове звернення стягнення на предмет застави –ріпак врожаю 2008 р. в кількості 4000 тон; пшеницю м’яку четвертого класу, врожаю 2007 р. в кількості 1000 тон; ячмінь врожаю 2007 р. в кількості 1000 тон, що знаходиться на відповідальному зберіганні на Трепівському елеваторі ЗАТ “АгроДар”, запропоновано виконати умови договорів застави щодо повного погашення заборгованості.
Свою вимогу від 07.11.2008 р. №340 банк обґрунтовує тим, що ЗАТ “АгроДар” порушує умови п. 6.1(з) договорів не поновлювальної кредитної лінії від 06.03.2008 р. №31-01-08 та договору відновлювальної кредитної лінії №83-01-08 від 29.08.2008 р., в частині зниження більш ніж на 10% вартості заставного майна по відношенню до його вартості на момент укладення договорів; порушує п. 6.1 (б) договорів щодо своєчасності оплати відсотків за користування кредитними коштами.
Закритим акціонерним товариством “АгроДар”, м. Кіровоград (далі –ЗАТ “АгроДар”) в порядку господарського судочинства подано позовну заяву до відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Кіровоградської обласної дирекції Філії “Придніпровське регіональне управління” відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Кіровоград з вимогою визнати відсутність у відповідача права вимагати від позивача дострокового повернення кредитних коштів отриманих на виконання умов договору не поновлювальної кредитної лінії №31-01-08 від 06.03.2008 р. та на виконання умов договору відновлювальної кредитної лінії №83-01-08від 29.08.2008 р.
При поданні позовної заяви ЗАТ “АгроДар” подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відкритому акціонерному товариству “Банк “Фінанси та Кредит”:
- вчиняти дії, спрямовані на дострокове повернення кредиту, наданого ЗАТ “АгроДар” на підставі договору не поновлювальної кредитної лінії № 31-01-08 від 06.03.2008 р. та договору відновлювальної кредитної лінії №83-01-08 від 29.08.2008 р.;
- вчиняти дії, пов’язані зі зверненням стягнення на заставне майно (майнові права) згідно договорів, що забезпечують виконання ЗАТ “АгроДар” зобов’язань, що випливають з договору не поновлювальної кредитної лінії №31-01-08 від 06.03.2008 р. та договору відновлювальної кредитної лінії №83-01-08 від 29.08.2008 р.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 15.12.2008 р. заяву ЗАТ “АгроДар” від 10.12.2008 р. про забезпечення позову задоволено частково; заборонено відкритому акціонерному товариству “Банк “Фінанси та Кредит” вчиняти дії, пов’язані зі зверненням стягнення на заставне майно (майнові права) згідно договорів, що забезпечують виконання ЗАТ “АгроДар” зобов’язань, що випливають з договору не поновлювальної кредитної лінії №31-01-08 від 06.03.2008 р. та договору відновлювальної кредитної лінії №83-01-08від 29.08.2008 р. Суд вважає, що здійснення відповідачем зазначених дій утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки право вимоги, щодо якого виник спір фактично буде реалізовано відповідачем. В задоволенні клопотання про вчинення дій спрямованих на дострокове повернення кредиту, наданих ЗАТ “АгроДар” на підставі договору не поновлювальної лінії від 06.03.2008 р. №31-01-08, та договору відновлювальної кредитної лінії від 29.08.2008 р. №83-01-08 відмовлено, мотивуючи тим, що вжиття таких заходів є фактично вирішенням спору по суті.
Не погодившись з ухвалою господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось відкрите
акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит”, в особі Кіровоградської обласної дирекції Філії “Придніпровське регіональне управління” відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Кіровоград, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 15.12.2008 р. Вказує, що заборонивши відповідачеві вчиняти будь-які дії стосовно майна позивача, господарський суд, помилково виходив з того, що невжиття такого заходу до забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки майно знаходиться у позивача. Також вказує, що відповідач своїми діями немає можливості вплинути на зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна у зв’язку з тим, що заставне майно знаходиться у власності та на зберіганні безпосередньо у позивача, тобто у ЗАТ “АгроДар”.
Представники сторін 30.03.2009 р. в судове засідання не з’явились, про час та місце слухання справи були повідомленні належним чином (а.с. 69-71). Також, від представника відповідача до судового засідання надійшла телеграма про розгляд справи без представника відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Кіровоградської обласної дирекції Філії “Придніпровське регіональне управління” відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Кіровоград (а.с. 72).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно пункту 3 роз”ясень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. №02-5-611 умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване на думку суду припущення, що майно, яке є у відповідача (у даному випадку банку) на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Ухвала про забезпечення позову має бути обґрунтована доводами позивача,
викладених у клопотанні про забезпечення позову, наявністю підстав для вжиття заходів забезпечення позову через можливе утруднення виконання судового рішення.
Право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Так, за змістом ст.32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів –фактичних даних.
Як свідчать матеріали справи, пунктом 6.2 договорів №31-01-08 від 06.03.2008 р. і №83-01-08 від29.08.2008 р. передбачено право відповідача у разі невиконання позивачем умов пункту 6.1 договорів звернути стягнення на предмет застави. На забезпечення зобов’язань по вказаним вище договорам між сторонами укладено договори застави майнових прав №82 МП/0808 від 29.08.2008 р. та застави товарів в обороті на складі, на умовах “Тверда застава” № 32ТО/0308 від 06.03.2008 р.
За приписами статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченою заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Намір відповідача звернути стягнення на заставне майно підтверджується прикладеними до позову заявами від 07.11.2008 р. та від 02.12.2008 р.
Тому, господарський суд правомірно дійшов до висновку, що здійснення відповідачем зазначених дій утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки право вимоги, щодо якого виник спір, фактично буде реалізовано відповідачем.
При таких обставинах, підстав для скасування ухвали господарського суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 66, 67, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
- апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, в особі Кіровоградської обласної дирекції Філії “Придніпровське регіональне управління” відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Кіровоград залишити без задоволення;
- ухвалу господарського суду Кіровоград області від 15.12.2008 р. у справі № 18/212 залишити без змін.
Головуючий суддя Р.Ф.Куліш
Суддя О.В.Джихур
Суддя О.М.Лисенко
З оригіналом згідно.