Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2-а/1007/3658/11, cправа № 2-а-3658/11

26.04.2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» квітня 2011 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

при секретарі – Федорець М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Броварах Київської області про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «дітям війни»,

в с т а н о в и в:

У березні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Броварах Київської області (далі – ОСОБА_2 ПФУ), в якому зазначила, що згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», від 18 листопада 2004 року, вона, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни.

Відповідно до ст.6 цього Закону, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, з 01 січня 2006 року їй повинна була виплачуватись державна соціальна допомога у виді підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком.

У 2010 році підвищення до пенсії виплачувалось, але в меншому розмірі, ніж передбачено Законом, чим порушено її права.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України та є неконституційним пункт 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі якої повинно було нараховуватись та виплачуватись підвищення до пенсії.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання.

Мінімальна пенсія за віком згідно із ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

ОСОБА_2 ПФУ в порушення вимог чинного законодавства нарахування та виплату підвищення до пенсії їй, як дитині війни, не здійснило.

Просить визнати бездіяльність ОСОБА_2 ПФУ щодо не нарахування їй підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2010 року протиправною, зобов’язати ОСОБА_2 ПФУ здійснити перерахунок її пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2010 року, а також стягнути з ОСОБА_2 ПФУ на її користь 2 305 грн. 80 коп.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 ПФУ ухвалу про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів отримав 22 квітня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення повістки (а.с.8). Заперечень проти позову або заяву про визнання позову відповідач до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни» відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням серії № 114046. Позивач є пенсіонером за віком, пенсію отримує в ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в місті Броварах Київської області. Цей статус позивача відповідачем не заперечувався, крім того статус «дитина війни» визначається автоматично по даті народження пенсіонера в період з 03 вересня 1927 року по 02 вересня 1945 року.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, набрав чинності 01 січня 2006 року).

Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік».

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотньої дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється.

Рішень щодо аналогічних норм Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось.

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VІ від 28 грудня 2007 року (далі - Закон № 107-VІ) встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

22 травня 2008 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону № 107-VІ, зокрема пункт 41 розділу ІІ.

Що стосується 2009 та 2010 років, то після Рішення Конституційного Суду від 22 травня 2008 року зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» більше не вносились, тому залишаються чинними положення цієї статті і після 31 грудня 2008 року.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30 %, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

У даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_1 є ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Броварах Київської області.

Ухвалою суду від 28 березня 2011 року позовні вимоги в частині про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дитини війни» за період з 01 січня 2010 року по 22 вересня 2010 року залишено без розгляду.

За таких обставин, суд приходить до висновку що дії відповідача щодо неправильного нарахування та виплати позивачу соціальної допомоги є неправомірними, тому необхідно зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Броварах здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 23 вересня 2010 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.

Однак, вимоги про стягнення з Пенсійного фонду України в місті Броварах Київської області доплати до пенсії у зазначеній позивачем грошовій сумі не підлягають перерахунку та нарахуванню судом замість органу, якому надані такі повноваження. Враховуючи відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно – правовий характер, суд може визнати дії відповідача законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов’язати провести нарахування (перерахування) та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум, оскільки вимоги позивача щодо стягнення конкретної суми на вимогах закону не базуються, оскільки розрахунок та виплата певної суми є обов’язком відповідача, а не суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 46, 55, 124 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, ст.ст. 4, 8, 9-12, 94, 128, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Броварах Київської області щодо не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Броварах Київської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та провести відповідні виплати з 23 вересня 2010 року.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду в частині присудження підвищення та виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин