РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

'16" січня 2007 року

м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого      Фединяка В.Д.

суддів:                  Павлишиної А.Т., Шишка А.І.

секретаря            Гаран Н.І.

з участю:             відповідачки ОСОБА_1,

представника державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" Давидової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 02 листопада 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 1485,08 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання, 157,73 грн. пов'язаних з інфляцією зазначених коштів та 3% річних в сумі 49,82 грн. за прострочення грошового зобов'язання і 2,15 грн. витрат за пересилку повісток про виклик до суду посилаючись на те, що відповідач не в повному обсязі оплачувала надані позивачем послуги з теплопостачання починаючи з 01 січня 2003 року внаслідок чого утворилась зазначена заборгованість.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 листопада 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 1485,08 грн. на користь державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" заборгованості за надані послуги теплопостачання отримані до 01 січня 2006 року та судові витрати у справі.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення і відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що зазначене судове рішення не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, на думку апелянта, в загальну полощу теплопостачання будинку АДРЕСА_1 в якому належить ОСОБА_1 входять допоміжні приміщення Вищого професійного училища НОМЕР_1, оплата за теплопостачання яких нараховується мешканцям цього будинку.

Справа №22-ц-38/2007р. Категорія 42

Головуючий у Іінст. Горейко М.Д. Доповідач-суддя Фединяк В.Д.

2

ОСОБА_1 вказує, що нарахування за отримані послуги з теплопостачання повинні проводитись з розрахунку загальної площі квартир №№1-32 розміром 2728, 7 кв.м.     вказаного   будинку,   а   не   з   загальної  площі   опалення    цього   будинку розміром 3349 кв.м..

Також апелянт зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду щодо стягнення заборгованості за надані послуги, який не був врахований судом при вирішенні спору у справі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просить їх задовольнити.

Представник державного міського підприємства "Івано-Франківськ-теплокомуненерго" апеляційну скаргу не визнав, вважає цю скаргу безпідставною.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" і стягуючи з ОСОБА_1 на користь позивача 1485 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка своєчасно не сплачує кошти за отримані послуги, які надаються позивачем внаслідок чого утворилась заборгованість по оплаті таких послуг.

Висновок суду частково відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Згідно ст. 161 ЦК України (в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення спору) встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Такі ж вимоги передбачені ст. 526 ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1, в якому знаходиться квартира НОМЕР_1 належна ОСОБА_1, забезпечується теплопостачанням державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго". Зазначених обставин сторони не заперечують.

Зібраними у справі доказами: представленим позивачем розрахунком про заборгованість відповідачки по оплаті послуг з теплопостачання підтверджується, що ОСОБА_1 починаючи з 1 січня 2003 року не в повному обсязі оплачує кошти за надані позивачем послуги (а.с. 6).

За таких обставин, відповідно ст. 161 ЦК України (в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення спору), ст. 526 ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року суд першої інстанції прийшов до правильного висновку стягнувши з ОСОБА_1 1265,33 грн. на користь позивача, оскільки відповідачкою з травня 2003 року не в повній мірі оплачувались   надані послуги з теплопостачання.

Разом з тим, встановлено, що позивачем до травня 2003 року були надані позивачці послуги з теплопостачання на суму 219,75 грн. Даний факт підтверджується представленим розрахунком (а.с. 6).

Згідно ст. ст. 256,257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стягуючи з відповідачки 219,75 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання, суд першої інстанції не врахував вимог вищевказаного закону та не звернув уваги на те, що зазначені кошти є заборгованістю за надані послуги до травня 2003 року. Про захист цивільного права державне міське підприємство "Івано-

з

Франківськтеплокомуненерго"    звернулось до суду 6 травня 2006 року, тобто після спливу загального строку позовної давності.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивачу слід відмовити у стягнення 219,75 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання до травня 2003 року за пропуском строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем в послуги з теплопостачання зараховується обігрів допоміжних приміщень будинку АДРЕСА_1 внаслідок чого у завищеному розмірі нараховуються відповідачці оплата за такі послуги є помилковими, так як спростовуються письмовими доказами представленими позивачем про нарахування плати за теплопостачання зазначеного будинку загальною площею 2728,7 м. кв., в якому знаходиться квартира НОМЕР_1 належна відповідачці згідно показників лічильника про надання таких послуг (а.с. 32,33).

Інших розрахунків щодо неправильного нарахування коштів за надані послуги з теплопостачання відповідачка ОСОБА_1 суду не представила. Тому підстав для скасування оскаржуваного рішення в цілому, за доводами апеляційної скарги не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,309,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 02 листопада 2006 року в частині стягнення ОСОБА_1 219,75 грн. на користь державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" за надані послуги з теплопостачання до травня 2003 року скасувати і державному міському підприємству "Івано-Франківськ-теплокомуненерго" в цій частині позову відмовити за пропуском строку позовної давності.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України .

Судді:

В.Д. Фединяк А.Т. Павлишина А.І. Шишко

ВІРНО: