ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2009 Справа№ 38/203
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів:Верхогляд Т.А., Чоха Л.В.
при секретарі: Вроні С.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 , паспорт серії АК №НОМЕР_1 від 19.10.99;
від відповідача: Котович Д.В. головний держподатінспектор юридичного відділу, довіреність №598/10/100 від 13.01.09;
розглянувши апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.05р. у справі №38/203
за позовом суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, м.Кривий Ріг
до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.05р. у справі №38/203 позов суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (далі-СПД ФО) ОСОБА_3 задоволено частково; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі (далі-Південна МДПІ) №0000322306/0 від 14.02.05р. в частині визначення штрафних санкцій як податкового зобов’язання, застосованого на підставі Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення щодо нарахування фінансових санкцій в розмірі 9000грн. –в позові відмовлено;
- не погодившись з прийнятим рішенням, суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу та просить це рішення скасувати як необґрунтоване;
- ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2006р. рішення суду першої інстанції залишено без змін;
- за наслідками перегляду справи Вищим адміністративним судом України касаційна скарга ОСОБА_3 задоволена частково, ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2006р. скасована, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, про що 26.06.2008р. прийнята відповідна постанова;
- в судовому засіданні 17.03.2009р. позивач вимоги апеляційної скарги підтримав;
- представник відповідача просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2005р. Південною МДПІ проведено перевірку позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності.
За результатами зазначеної перевірки складено акт №000028, на підставі якого до підприємця застосовані штрафні санкції на суму 9000грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322306/0 від 14.02.05р..
09.08.2005р. суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 звернувся з позовом про визнання вказаного податкового повідомлення-рішення недійсним.
Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 названого Кодексу справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п.7 ч.1 ст.3 Кодексу під терміном “суб’єкт владних повноважень” слід розуміти орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні ” завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно з вимогами ч.1, 3 ст.4 цього Закону Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади; державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Як вбачається з п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У відповідності із п.п.1, 6 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу, останній набирає чинності з 1 вересня 2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, з наведених норм випливає, що справи за позовами суб’єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень є справами адміністративної юрисдикції.
Тому спір по даній справі з 1 вересня 2005р. належало розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Господарський суд Дніпропетровської області розглянув справу в порядку господарського судочинства та прийняв рішення 16.11.2005р, тобто після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
За таких обставин, рішення місцевого господарського суду є незаконним і підлягає скасуванню з припиненням провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
-апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 задовольнити частково;
-рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.05р. у справі №38/203 скасувати;
-провадження у господарській справі припинити;
-справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для передачі по підсудності до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду в порядку адміністративного судочинства;
-постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя Л.В.Чоха
- Номер:
- Опис: стягнення 135ь533,73 грн.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 38/203
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Кузнецова І.Л.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.08.2008
- Дата етапу: 09.10.2008