Справа № 22-ц-5490/11 Головуючий у І інстанції Білик Г.О.
Провадження № 22-ц/1090/18042/11 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 58 10.11.2011
РІШЕННЯ
Іменем України
10 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Даценко Л.М.
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.,
при секретарі Мироненко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Служба замовника" на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2010 року по справі за позовом Комунального підприємства "Служба замовника" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті за утримання житлового будинку та прибудинкової території,
встановила:
У жовтні 2008 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2, яка є власником квартири АДРЕСА_1, надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території, але за період з 01.01.2007 року по 01.10.2008 року за відповідачкою рахується заборгованість з оплати за надані послуги в сумі 1441,55 грн.
У зв’язку з наданням відповідачкою документів про її відсутність у квартирі протягом певного періоду позивач зробив перерахування заборгованості і уточнив свої позовні вимоги (а. с. 184) та просив стягнути з відповідачки на його користь 1066,44 грн. за період з 01.01.2006 року по 01.10.2008 року заборгованості за надані послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території і судові витрати.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд обґрунтовував свої висновки тим, що в ході розгляду справи представником позивача не було надано суду обґрунтування з посиланням на відповідні докази щодо вартості кожної послуги, що надавалась КП "Служба замовника" відповідачці в період з 01.01.2007 року по 01.10.2008 року, в тому числі розрахунку вартості тих послуг, за які був проведений перерахунок відповідачці за період її відсутності.
Проте, з такими висновками суду повністю погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1, позивачем надаються послуги з утримання даного житлового будинку та прибудинкової території.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та поясненнями сторін.
Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов’язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів, тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт вивезення побутових відходів, тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та (або) членів його сім"ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги та апеляційну скаргу, позивач посилався на те, що права на несплату вартості частини житлово-комунальних послуг, зокрема: з прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічного обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж та димовентиляторів, дератизація, дезинсекція, освітлення місць загального користування, поточного ремонту за період своєї тимчасової відсутності відповідачка не має.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд зазначені доводи позивача не прийняв до уваги з посиланням на відсутність обґрунтування та відповідних доказів щодо вартості кожної послуги, що надавалась КП "Служба замовника" відповідачці в період з 01.01.2007 року по 01.10.2008 року, в тому числі розрахунку вартості тих послуг, за які був проведений перерахунок відповідачці за період її відсутності.
Однак, суд не звернув уваги на те, що вартість кожної послуги, яка надається позивачем, визначається в даному випадку рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 24 жовтня 2006 року № 464, яке прийнято на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 "Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, чинної на час виникнення спірних правовідносин між сторонами.
Пунктом 1 Порядку, затвердженого зазначеною постановою, визначено механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, який поширювався на суб"єктів господарювання всіх форм власності, які надавали зазначені послуги.
Пунктом 5 зазначеного Порядку передбачено, що калькуляційною одиницею розрахунку нормативних витрат є 1 кв. метр загальної площі квартир будинку, а не чисельність мешканців будинку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Згідно ч. 3 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" органи місцевого самоврядування затверджують ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Встановлено, що позивач на підставі заяв відповідачки зробив перерахунок плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, якими ОСОБА_2 дійсно не користувалася під час своєї відсутності.
Однак, судом встановлено, що за період з 01.01.2006 року по 01.10.2008 року за відповідачкою рахується заборгованість в сумі 1066,44 грн. за надані позивачем послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території, права на несплату яких відповідачка не має, яка підтверджується історією сплат за утримання приміщення та прибудинкової території (а. с. 185-186), що відображає вартість кожної послуги за кожний місяць вказаного періоду і яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд безпідставно дійшов висновку про відмову в позові.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача та держави згідно вимог 79-81, 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Служба замовника" задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов Комунального підприємства "Служба замовника" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті за утримання житла та прибудинкової території задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Служба замовника" заборгованість по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1441,55 грн. (одна тисяча чотириста сорок одна грн. 55 коп.) з 01.01.2007 року по 01.10.2008 року та 30 (тридцять) грн. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. та 90 (дев’яносто) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді