Справа № 2-а-5651/11

ПОСТАНОВА

іменем України

12.12.2011

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Спаї В.В., розглянувши одноособово справу в порядку скороченого провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій незаконними та про зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що є дитиною війни та відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”має право на підвищення до пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії, проте, відповідач не виконував обов’язку щодо приведення розміру її пенсії у відповідність до статті 6 зазначеного вище Закону, навіть не зважаючи на письмове звернення до відповідача з цього приводу, що й стало приводом для цього звернення до суду.

Ухвалою вимоги позову, що стосуються періоду з 09.07.2007 р. по 25.03.2011 р. було залишено без розгляду у зв’язку з пропуском з боку позивача строку звернення до адміністративного суду та відсутністю, на переконання суду, підстав для його поновлення.

Відповідач не скористався правом надання заперечень проти позову; у відповідності до приписів ст. 183№ КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково з огляду на такі встановлені обставини.

Судом було встановлено, що позивач є особою, яка має статус “дитина війни”, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, та на яку у зв’язку з цим поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№2195-ІV від 18 листопада 2004 року. Згідно зі ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 р. Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”текст статті 6 Закону України було викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Утім, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р. було визнано неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в новій редакції. Отже з 22.05.2008 р. дія ст. 6 зазначеного вище Закону була відновлена, та чинною й у 2010 р.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. На переконання суду, поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке зазначається у ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Отже, виплата позивачеві у цій справі у 2010 р. підвищення до пенсії у розмірі 49,80 грн. та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 не відповідає вимогам ст. 6 закону України “Про соціальний захист дітей війни”розмірам та порушує права позивача. Враховуючи пріоритет закону над підзаконними нормативно-правовими актами, вимоги позову щодо визнання незаконними дій Управління Пенсійного Фонду України у частині недонарахування пенсії з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком та про зобов’язання відповідача перерахувати та здійснити виплату пенсії з урахуванням підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, є такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, частково задовольняючи позову суд виходить з того, що відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

На виконання пункту 7 вказаного Закону Постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06 липня 2011 року, яка набрала законної сили 23.07.2011 р., установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49 гривень 80 копійок. З урахуванням наведеного відповідач, починаючи з 23.07.2011 р., здійснює позивачу доплату до пенсії, як дитині війни, в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

Таким чином, відповідач нараховує та виплачує позивачу щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії, починаючи з 23.07.2011 р., у розмірі 49 гривень 80 копійок правомірно, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, починаючи із зазначеної вище дати.

Разом з тим, з урахуванням виниклого спору та формування коштів на виплату пенсій, саме тому порушені права позивача підлягають поновленню у зазначений в цій постанові спосіб.

Вирішуючи на виконання п. 7 ч. 6 ст. 183 І КАС України питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат вбачаються підстави для присудження до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 86, 159-162, 183І, п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська у частині нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”та з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 24.03.2011 р. по 22.07.2011 р., в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка вже була виплачена у цей період.

В задоволенні вимоги позову про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 невиплаченої щомісячної соціальної допомоги відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська) на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 3 (трьох) гривен 40 (сорока) копійок.

Постанова суду в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку; строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було поданою. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя