РІШЕННЯ

Іменем України

11.07.2011 року Справа № 2-364/11

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коломієць Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із даним позовом, за розгляду справи збільшив розмір позовних вимог, в його обґрунтування посилаючись на те, що в результаті дорожньо - транспортної пригоди яка мала місце 15.11.2007 р, було пошкоджено належний позивачеві транспортний засіб “Мазда 626” р/н НОМЕР_1: 15.11.2007 р. о 13.15 год. у м. Дніпропетровську по вул. Набережна імені Леніна у напрямку вул. Московська водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ОСОБА_4 р/н НОМЕР_2, здійснив наїзд на автомобіль НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, який зупинився попереду, в результаті чого автомобіль під керуванням ОСОБА_3 здійснив наїзд на автомобіль “Мазда 626” р/н 004-19, яким керував син позивача ОСОБА_5, а ОСОБА_1 знаходилася у салоні автомобіля. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п.1.3, 1.5, 13.1 Правил дорожнього руху, та постановою судді Багно С.Г. було визнано винним у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП правопорушення, та, посилаючись у позові на те, що в результаті пригоди належний позивачеві транспортний засіб отримав пошкодження, чим було спричинено його власникові матеріальну та моральну шкоду, зазначене й сало приводом для цього звернення до суду та заявлення у позові вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування матеріальної шкоди 24 964 грн. 50 коп., адже саме дана сума була витрачена на відновлення пошкодженого транспортного засобу, та на відшкодування моральної шкоди 12 000 грн., оскільки позивач втратила можливість користуватися транспортним засобом, їздити кожного дня на роботу, по місту, на оздоровлення. Разом з тим, під час пригоди позивач пережила душевні хвилювання у зв’язку з протиправними діями відповідача, дуже злякалася за свого сина який знаходився за кермом, а також відчуває душевні хвилювання у зв’язку з пошкодження належного їй майна, у зв’язку з відмовою відповідача відшкодувати в добровільному порядку шкоду, розмір якої для позивача є істотним.

У судове засідання позивач не з’явилася, утім, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просила суд повністю задовольнити поданий позов; третя особа у судове засідання не з’явилася, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У судове засідання відповідач, який був повідомлений належним чином про розгляд справи не з’явився, причини неявки суду не повідомив та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, у зв’язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Таким чином, суд, врахувавши заяву позивача та дослідивши докази, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково з огляду на такі встановлені судом факти.

15.11.2007 р. о 13.15 год. у м. Дніпропетровську по вул. Набережна імені Леніна у напрямку вул. Московська водій ОСОБА_2, рухаючись та керуючи транспортним засобом ОСОБА_4 р/н НОМЕР_2, здійснив наїзд на автомобіль НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, який зупинився попереду, в результаті чого автомобіль під керуванням ОСОБА_3 здійснив наїзд на автомобіль “Мазда 626” р/н 004-19, яким керував ОСОБА_5 (син позивача); ОСОБА_1 знаходилася у салоні автомобіля. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; за загальним правилом, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативною управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як вбачається, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача за цим позовом та розмір якої відповідно до наданих доказів щодо вартості проведеного відновлювального ремонту складає 24 964 грн. 50 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; за ч. 4 ст. 64 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, оскільки на виконання зазначених вище правових норм вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є доведеною (постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2007 р. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП правопорушення), та відповідач не скористався правом надання заперечень проти позову, тому суд, розв’язуючи питання лише щодо розміру відшкодування виходить також з доведеності понесення позивачем витрат, пов’язаних із відновленням пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу (п. 1 ч. 1 ст. 22 ЦК), через що для суду вбачаються підстави для ухвалення рішення у частині вимоги про відшкодування матеріальної шкоди про задоволення позову повністю та ухвалення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, 24 964 грн. 50 коп.

З приводу вимоги позову про відшкодування моральної шкоди, то, на переконання суду, доводи позивача в особі його представника є слушними, тому суд виходить із наявності передбачених ЦК України підстав для відшкодування моральної шкоди, через що присуджує особі, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, відшкодувати спричинену потерпілому шкоду в розмірі 2 000,00 грн.

Вирішуючи при ухваленні судового рішення на виконання ст. 215 ЦПК України в обов’язковому порядку питання про розподіл судових витрат, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 88 ЦПК України, у зв’язку з чим, зважаючи на часткове задоволення судом позову судові витрати підлягають присудженню позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та в розмірі 131,38 грн. щодо сплати судового збору та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 гривень.

Керуючись ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224 та ст. 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, 24 964 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, 2 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 131,38 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя