АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22а-201 -ф/2007
Головуючий суду першої інстанції: Терентьєв A.M.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.
суддів: Притуленко О.В., Мудрової В.В.,
при секретарі Цендра О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1до Республіканського військового комісаріату Автономної Республіки Крим про перерахунок пенсії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Феодосійського міського суду АРК від 06 листопада 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2006 року ОСОБА_1, посилаючись на те, що з 1997 року їй призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», звернулася до суду з позовом до Республіканського військового комісаріату АРК про перерахунок пенсії у відповідності до вимог закону з урахуванням щомісячної надбавки у розмірі 40% посадового окладу, встановленої Указом Президента України №847/99 від 14 липня 1999 року з 01 вересня 1999 року, 100% щомісячної надбавки грошового забезпечення, встановленої Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 року з 01 січня 2003 року, 90% щомісячної надбавки за безперервну службу, встановленої Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003 з 01 травня 2003 року, 33,3 % премії, яка передбачена п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року №829 і наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 року №75.
Позовні вимоги мотивовані тим, що не зважаючи на вказані збільшення грошового утримання військовослужбовців, відповідач відповідні перерахунки пенсії не зробив, що суперечить Конституції України, вимогам ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Постановою Феодосійського міського суду від 06.11.2006 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати постанову, прийняти нову постанову - про задоволення її позову, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що військовослужбовець ОСОБА_1.., дружиною якого була позивачка, під час проходження служби не одержував надбавку за вислугу років та інші додаткові види грошового забезпечення. Дії зазначених Указів на нього не поширюються, тому відсутні підстави для перерахування пенсії, призначеної позивачці.
Колегія суддів вважає таки висновки суду обґрунтованими.
Згідно роз'яснень, які містить п.8 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання при застосуванні судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб» від 15.04.2005 року виходить, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01 січня 2005 року, не була передбачена можливість перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з введенням після звільнення військовослужбовців і осіб, які мають право на пенсію у відповідності до Закону України №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не одержували під час служби, а також премій.
Закон № 1769-ІУ «Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який набрав чинність з 01 січня 2005 року, не має зворотної сили і тому вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням введених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час, тобто з 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_1.., якій проходив службу в Збройних Силах СРСР і відповідно до наказу Головнокомандуючого військово-морських сил від 15.05.1970 року №НОМЕР_1 був звільнений у запас. Йому була призначена пенсія як військовослужбовцю.
У зв'язку зі смертю ОСОБА_1. 10.11.1993 року позивачці була призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» визначається як відсоток від заробітку годувальника.
У відповідності до ст.63 Закону України № 2262-ХП розмір призначеної військовослужбовцю пенсії підлягає перерахунку з кожним підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
Підвищення раніше призначених пенсій особам даної категорії проводиться на
підставі постанов Кабінету Міністрів України від 25.10.2002 року № 1576 «Про заходи
про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та від 27.08.2003 року № 1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб».
Відповідно до ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" і п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 перерахунок раніше призначеної пенсії військовослужбовцям і прирівняних до них особам проводиться у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії, що було зроблено після звільнення їх зі служби.
При цьому слід мати на увазі, що при збільшенні розміру окладів грошового забезпечення (посадового окладу і окладу за військове спеціальне звання) підлягає перерахунку як процентна надбавка за вислугу років, так і інші додаткові види грошового забезпечення, які враховувалися при обчислюванні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від вказаних окладів грошового забезпечення (за класність, роботу з секретними документами, умовами служби тощо).
Таким чином, з приведених обставин випливає, що щомісячна 100% надбавка, встановлена Указом Президента України від 23.02.2002 року №173 і надбавка за безперервну службу, яка встановлена Указом Президента України №389 від 05.05.2003 року, та виплата премії в розмірі 33,3% грошового забезпечення, яка передбачена п.3 постанови Кабінету Міністрів України відносяться до додаткових видів грошового
забезпечення і приймаються в розрахунок при обчисленні пенсії особам, які одержували їх під час проходження служби і звільнені після їх встановлення.
Безсуперечно встановлено, що під час проходження служби ОСОБА_1. ні 100% надбавку, встановлену Указом Президента України №173/2002 від 23.02.2002 року, ні премії в розмірі 33,3 % грошового забезпечення, ні надбавку за безперервну службу встановлену Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року не одержував Тому дія Указів Президента України №847/1999, № 173/2002, № 389/2003, а також постанова Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.2000 року на нього не може розповсюджуватися, оскільки встановлення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення після звільнення військовослужбовця зі служби і яких він не одержував під час служби, не може бути підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.
З січня 2005 року відповідно до п.2 розд.2 Прикінцевих положень Закону України №1769 позивачці був призведений перерахунок пенсії та сплачувалось 50 % від суми перерахованої пенсії.
В матеріалах справи відсутні, докази того, що відповідач не в повному обсязі сплачує позивачці нараховану пенсію. А відповідно до ч.І ст.71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржене рішення не підлягає скасуванню, оскільки фактичні обставини справи судом встановлені і дослідженні в повному обсязі, норми матеріального та процесуального права застосовані правильно.
Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції вимог ч.4 ст.9 КАС України, які полягають в тому, що суд при вирішенні справи застосував невідповідні Конституції України нормативно-правові акти, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вирішення питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України згідно зі статтями 147 та 150 Конституції належать Конституційному Суду України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення. Постанову Феодосійського міського суду АРК від 06 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.
Судді:
Ломанова Л.О. Притулецко О.В. Мудрова В.В.