У Х В А Л А

м. Вінниця

24 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/3306/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                              Вергелеса Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання:           Федчук Тетяни Юріївни

представника позивача:                     ОСОБА_1

представника відповідача:                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

до: державного підприємства "Підприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області №86"

про: стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 170546, 43 грн.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до державного підприємства "Підприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№86)" про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 170546, 43 грн..

Постановою суду від 06.08.2012 року вказаний адміністративний позов задоволено та присуджено до стягнення з Державного підприємства Вінницької виправної колонії № 86 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області в дохід Державного бюджету податковий борг в розмірі 170546, 43грн..

11.09.2012 р. до суду надійшла заява ДП "Підприємство Вінницької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№86)" правонаступника ДП "Підприємство Вінницької виправної колонії управління державного департаменту з питань виконання покарань у Вінницькій області (№86)" про відстрочення виконання постанови суду від 06.08.2012 р. по справі № 2а/0270/3306/12 строком на 3 роки.

Ухвалою суду від 14.09.2012 р. вказану заяву призначено до розгляду.

Представник заявника (відповідача) підтримав заяву про відстрочення виконання рішення суду.

Представник позивача - Вінницької ОДПІ поклалася на розсуд суду.

Відповідно до частини 1 статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно частини 2 статті 263 КАС України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Дослідивши заяву про відстрочення виконання рішення суду, матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, суд дійшов до наступного висновку.

Так, згідно постанови суду від 06.08.2012р., яка набрала законної сили, заборгованість державного підприємства "Підприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№ 86)" перед державою складає 170 546, 43 грн.

Судом встановлено, що у державного підприємства "Підприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№ 86)" відкриті поточні рахунки в АТ "УкрСиббанк", залишок грошових коштів по кожному з рахунків складає 0, 00 грн., для рахунків відкритих у гривні, та 0,00 євро, для рахунків, відкритих у євро відповідно. Вказана обставина підтверджується довідкою АТ "УкрСиббанк" № 50-2/399-7-85 від 05.09.2012р. (а.с. 95).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці.

В ході розгляду заяви судом встановлено, що низький рівень бюджетного фінансування, дотримання встановлених норм харчування, медичного, комунально-побутового забезпечення засуджених і осіб взятих під варту, та неможливість здійснення витрат, без відповідних бюджетних асигнувань, призвели до необхідності покриття видатків на утримання засуджених і ув'язнених за рахунок коштів виробничої діяльності підприємства.

Через специфіку виробництва, некваліфіковану робочу силу та зношеність оборотних активів підприємство не має можливостей нарощувати темпи виробництва, що призводить до роботи на неповну потужність, незначного грошового потоку, якого не вистачає щоб оплатити заробітну плату засудженим, спрямовану на погашення цивільних позовів з відшкодування шкоди потерпілим по вироках, за якими вони засуджені.

Окремо слід зазначити, що відповідно до статті 26 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань. Звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається.

Аналізуючи вищенаведену норму закону, суд приходить до висновку, що у державного підприємства "Підприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№ 86)" відсутнє майно, на яке відповідно до закону може бути звернуто стягнення.

Таким чином, враховуючи відсутність коштів на рахунках підприємства, відсутність майна, на яке може бути накладено стягнення, низький рівень результатів некомерційної господарської діяльності підприємства, суд приходить до висновку, що одночасне примусове стягнення з державного підприємства "Підприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№ 86)" всієї суми заборгованості може призвести до значного погіршення його фінансового становища, скрутного становища працівників. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відстрочення виконання постанови суду від 06.08.2012р. по справі № 2а/0270/3306/12 строком на три роки.

Що стосується посилання заявника на необхідність зазначення в судовому рішенні обов'язку податкового органу провести в картці особового рахунку державного підприємства "Підприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№ 86)" відстрочення податкового боргу в сумі 170546, 43 грн. в термін на 3 роки з моменту проголошення ухвали, то суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі - Інструкція), затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005р. № 276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (п. 3.1 Інструкції).

Картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників (п. 3.2 Інструкції).

Оскільки, сам по собі облік нарахованих і сплачених платником сум бюджетних платежів, що ведеться органом державної податкової служби, не спричиняє правових наслідків для платника, підстави для зобов'язання відповідача внести зміни в облік відсутні так само як відсутні підстави для внесення інформації про відстрочення податкового боргу в сумі 170546, 43 грн.

Окремо слід зазначити, що дана вимога заявника виходить за межі статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 165, 254, 263 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

1. Заяву Державного підприємства "Підприємство Вінницької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 86)" про відстрочення виконання рішення суду від задовольнити повністю.

2. Відстрочити виконання постанови суду від 06.08.2012 р. у адміністративній справі № 2а/0270/3306/12 за позовом Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до державного підприємства "Підприємство Вінницької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№86)" про стягнення податкового боргу в сумі 170 546 грн. 43 коп. строком на три роки.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                               Вергелес Андрій Валерійович