ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.06.06 № 12/271/06-АП
суддя Проценко О.А.
За позовом: Закритого акціонерного товариства “Бердянський виноробний завод”, м.Бердянськ Запорізької області
до відповідача Державної виконавчої служби у м.Бердянську та Бердянському районі, м.Бердянськ Запорізької області
до ІІІ особи: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос-Інвест”, м.Запоріжжя
Суддя Проценко О.А.
Представники:
Від позивача: Чипіжко Г.С. –представник на підставі довіреності №14/2/6 від 14.04.2006р.
Від відповідача : Малімон А.Я. –представник на підставі довіреності № 15942 від 07.06.2006р.
Від ІІІ особи: Колоянова В.А. –представник на підставі довіреності №б/н від 10.01.2006р.
Заявлені вимоги про визнання дії відповідача щодо опису й арешту майна: вина “Приморське біле” в кількості 3440 пляшок; вина “Біля скеля” в кількості 7593 пляшок незаконними.
Ухвалою суду від 24.05.2006р. відкрито провадження у адміністративній справі № 12/271/06-АП. Судовий розгляд призначено на 07.06.2006р. Про дату, час і місце проведення засідання сторони повідомлені належним чином.
Позивач підтримує позовні вимоги. Представник позивача в судовому засіданні надав уточнення позовних вимог, просить суд виключити з акту опису й арешту майна №АА 332125 від 27.03.2006р. таке майно: вино “Приморське біле” в кількості 2848 пляшок; вино “Біла скеля” в кількості 7593 пляшок; залучити до справи, на стороні позивача, в якості третьої особи ТОВ “Кронос-Інвест”. Крім того, позивач заявив про уточнення найменування відповідача, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1482/к від 19.08.2005р. “Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції” та наказу Запорізького обласного управління юстиції № 521/15 від 25.08.2005р. “Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби обласного та територіальних управлінь юстиції Запорізької області” Відділ державної виконавчої служби Бердянського міського управління юстиції Запорізької області було ліквідовано. За приписами Законів України “Про внесення змін до Законів України “Про державну службу” та “Про виконавче провадження” здійснено реформування державної виконавчої шляхом утворення Департаменту державної виконавчої служби як урядового органу державного управління, який діє у складі Міністерства юстиції України. Відповідно до наказу Департаменту державної виконавчої служби “Про утворення територіальних органів державної виконавчої служби” №46/к від 26.10.2005р. у складі Департаменту державної виконавчої служби утворено Державну виконавчу службу у районах, містах. На підставі наказу Департаменту державної виконавчої служби “Про прийняття документації та коштів” № 51/7 від 04.11.2005р., органами виконавчої служби відповідних управлінь юстиції, що ліквідуються, передано незавершені виконавчі провадження утвореним органам державної виконавчої служби. На підставі зазначеного, позивач просить відповідачем по справі вважати Державну виконавчу службу у м.Бердянськ та Бердянському районі. Уточнення судом прийняті.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне: на виконанні ДВС у місті Бердянськ та Бердянському районі знаходиться зведене виконавче провадження №12 від 18.04.2003 року про стягнення з ЗАТ «Бердянський виноробний завод»на користь фізичних, юридичних осіб та держави сум заборгованості. 27.03.2006р. під час проведення виконавчих дій, по примусовому виконанню виконавчих документів стосовно ЗАТ «Бердянський виноробний завод», державним виконавцем складено акт опису й арешту майна. Відповідно до якого описано та арештовано наступне майно:
• Виноградне вино (міцне) «Приморське біле», місткістю 0,7 літра; міцність 17,5%; цукор 5%; у кількості 2848 пляшок;
• Вино плодово-ягідне (міцне) «Біла скеля», місткістю 0,7 літра, міцність 17%; цукор 5%; у кількості 21168 пляшок;
• Горілка «Сармат» особлива, місткістю 10 літрів, міцність 40%; у кількості 123 бутлі.Вказане майно знаходилось за юридичною адресою та фактичною адресою боржника ЗАТ «Бердянський виноробний завод». Під час складення акту опису й арешту майна від директора ЗАТ «Бердянський виноробний завод»надійшла заява про те, що описане майно не належить на праві власності ЗАТ «Бердянський виноробний завод», про що зроблено відмітку у акті опису й арешту майна, але будь яких документів, які б підтверджували право власності третіх осіб на зазначене майно надано не було. Виходячи з суті документів, прикладених до адміністративного позову, питання щодо виключення майна, а саме вина (міцного) «Приморське біле», місткістю 0,7 літра; міцність 17,5%; цукор 5%; у кількості 3440 пляшок, вина плодово-ягідного (міцного) «Біла скеля», місткістю 0,7 літра, міцність 17%; цукор 5%; у кількості 7593 пляшок з акту опису й арешту майна від 27.03.2006 року залишаємо на розгляд суду.
Представник ІІІ особи вважає дії відповідача незаконними, на підставі чого просить виключити із акту опису та арешту зазначене майно.
Матеріалами справи встановлено:
07 грудня 2005р. ТОВ “Кронос-Інвест” уклав з ЗАТ “Бердянський виноробний завод” договір поставки №07/12-1(06), згідно до якого позивач зобов’язався передати товари у власність ТОВ “Кронос-Інвест” на умовах та у строки, що встановлені договором, а ТОВ “Кронос-Інвест”, в свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити товар.
30 грудня 2005р. між сторонами було укладено договір відповідального збереження №30/12-1(05), відповідно до якого позивач зобов’язався прийняти та зберігати майно ІІІ особи за винагороду та повернути його за першою вимогою ІІІ особи.
25 березня 2006р. позивач передав у власність ІІІ особи товар – вино виноградне “Приморське біле” у кількості 2848 пляшок на загальну суму 10537,60грн., право власності на товар підтверджується видатковою накладною №РН-00049/1 від 25.03.2006р.
27 березня 2006р. позивач передав у власність ІІІ особі вино “Біла скеля” у кількості 7593 пляшок на загальну суму 21260,40грн. відповідно накладної №РН00052/2.
На підставі договору відповідального зберігання №30/12-1(05) від 30.12.2005р. вищезазначене майно було передано третьою особою на зберігання позивачу.
27 березня 2006р. в межах зведеного виконавчого провадження про стягнення з позивача як боржника заборгованість на користь кредиторів (фізичних та юридичних осіб і держави) Державною виконавчою службою у м.Бердянськ та Бердянському районі на території позивача було описано та арештовано вищезазначене майно, про що складено акт №АА-332125.
Заявляючи позов, ЗАТ “Бердянський виноробний завод” посилається на ст. 48 Закону України “Про власність” та ст.59 Закону України “Про виконавче провадження”.
Згідно зі ст. 48 Закону України “Про власність” Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його
права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом. У разі прийняття Україною законодавчого акта, який припиняє права власності, держава відшкодовує власникові заподіяні збитки. Збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи. Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника.
За нормами ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно
звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання. Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту. Копія постанови начальника органу державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту - боржнику. За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати, пов'язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови державного виконавця про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. У всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
У відповідності до ст.. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Разом з тим, позивач не є власником спірного майна, майно йому не належить і він не є володільцем даного майна або його розпорядником.
За таких обставин слід визнати, що права позивача спірними діями державної виконавчої служби не порушені, опис та арешт спірного майна здійснено в межах повноважень та згідно з чинним законодавством.
Враховуючи вищенаведене, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ :
В позові відмовити.