ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.03.09Справа №2а-8027/08/2
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Щербіна М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу
за позовом Сільскогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Гагаріна
до Відділу Державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АРК
про спонукання до виконання певних дій
за участю представників:
від позивача – Євтушенко І.К. – пред-к, посв. № 760807 .
від відповідача – Альохіної Г.О. – пред-к, дов. № 14 від20.02.2009 р.
Сутність спору: Сільскогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Гагаріна (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом , в якому просило спонукати Відділу Державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АРК (далі відповідач) скасувати постанову про накладення арешту на грошові кошти від 22.07.2008 р. , постанову про накладення арешту на грошові кошти, які надходять на розрахункові рахунки №26047303361230 та №26157301361230 від 08.08.2008р., постанову про накладення арешту на автотранспортні засоби та сільськогосподарську техніку від 11.03.2006 р., постанову про накладення арешту на нерухоме майно від 11.03.2006 р., постанову про накладення арешту на все рухоме майно від 16.01.2008 р. , передати всі виконавчі документи до ліквідаційної комісії. Вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог ст.65 Закону України «Про виконавче провадження», незважаючи на прийняття засновниками позивача рішення про його ліквідацію, відмовляється передати виконавчі документи до ліквідаційної комісії.
Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 15.01.2009 р., надав заперечення на позов ( вих. 40/03-28/8 від 14.01.2009р.) , в яких зазначив, що відсутні підстави для скасування постанов, зазначених позивачем у позові, надання виконавчих документів до ліквідаційної комісії позивача.
У судових засіданнях представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та запереченнях на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд
ВСТАНОВИВ:
На примусовому виконанні у відповідача знаходиться зведене виконавчепровадження по стягненню з позивача на користь юридичних осіб заборгованості у сумі 266469,23 грн.
Відповідачем під час примусового виконання виконавчих документів були вчинені передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи, а саме винесені постанова про накладення арешту на грошові кошти від 22.07.2008 р. , постанова про накладення арешту на грошові кошти, які надходять на розрахункові рахунки №26047303361230 та №26157301361230 від 08.08.2008р., постанова про накладення арешту на автотранспортні засоби та сільськогосподарську техніку від 11.03.2006 р., постанова про накладення арешту на нерухоме майно від 11.03.2006 р., постанова про накладення арешту на все рухоме майно від 16.01.2008 р.
Під час проведення 18.08.2008 р. зборів засновників позивача прийнято рішення про зупинення його діяльності та проведення його ліквідації,була створена ліквідаційна комісія.
Позивачем 16.10.2008 р. на адресу відповідача була надіслана заява щодо скасування зазначених вище постанов про накладення арешту та надіслання всіх виконавчих документів на адресу ліквідаційної комісії.
Відповідач 03.11.2008 р. надіслав голові ліквідаційної комісії позивача відповідь, в який зазначив, що виконавчі провадження будуть закінчені , скасовані постанови про накладення арешту після надання документів , яки підтверджують виключення товариства з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних – осіб підприємців.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що органами державної виконавчої служби підлягають виконанню в тому числі виконавчі листи , що видаються судами.
Державний виконавець зобов'язаний неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (ст. 5 Закону) .
Згідно зі ст. 24 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документу до виконання .
У ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» зазначені підставі закінчення виконавчого провадження, серед яких визначено передача виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.
Порядок припинення діяльності суб’єкта господарювання визначений у ст.59 Господарського кодексу України ( далі ГК України), відповідно до якої припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Суб'єкт господарювання ліквідується , зокрема, за ініціативою засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників . Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу. Оголошення про ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети "Урядовий кур'єр" та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарювання.
Згідно зі ст. 60 ГК України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
Як зазначено вище, на зборах засновників позивача 18.08.2008 р. було прийнято рішення про припинення його діяльності, призначена ліквідаційна комісія , визначений порядок її діяльності.
До матеріалів справи залучено пояснення Державного реєстратора Джанкойської районної державної адміністрації ( вих. № 43 від 10.03.2009 р.), який підтвердив внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про рішення засновників позивача про припинення діяльності юридичної особи за № 112511000003000267 від 09.09.2008 р.
Позивачем до матеріалів справи залучена копія номеру Бюлетеня державної реєстрації № 108 (18) 2008 р., в якому надруковане об’ява 1706 про прийняття засновниками рішення про припинення позивача.
Вивчивши зазначені документи, суд прийшов до висновку, що вчинені позивачем дії не в повному обсязі виконують вимоги ГК та ЦК України, щодо проведення його ліквідації.
Так, у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач після прийняття його засновниками рішення щодо його ліквідації виконав вимоги щодо необхідності виявлення кредиторів, надання терміну для заявлення ними вимог, надіслання відомим кредиторам повідомлення про свою ліквідацію.
В силу викладеного суд вважає обґрунтованими твердження відповідача про те, що позивачем не в повному обсязі проведені дії щодо припинення його діяльності, доведення цієї інформації до відома всіх зацікавлених осіб та установ, в наслідок чого відсутні підстави для того, щоб вважати його ліквідованим.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу в скасуванні постанов про накладення арешту на його майно та грошові кошти, діяв в межах наданих йому повноважень, з метою, для досягнення якої ці повноваження надані, у спосіб, передбачений чинним законодавством України, в наслідок чого відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
При цьому суд вважає необхідним роз’яснити позивачу, що у разі виявлення ним покупців на майно , на яке накладений арешт, він згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» має можливість здійснити реалізацію цього майна з направленням коштів на виконання виконавчих документів, які знаходяться на примусовому виконанні .
Під час судового засідання, яке відбулось 11.03.2009 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 18.03.2009р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні позовних вимог.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної
сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.