ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № |
|
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Траффік»
До Відкритого акціонерного товариства «ХДІ страхування»
про відшкодування збитків в сумі 4 515,51 грн.
Суддя Катрич В.С.
Представники:
Від позивача не з‘явилися
Від відповідача не з‘явилися
Рішення приймається 19.03.2009р., у зв’язку з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України.
Обставини справи :
Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом про стягнення з відповідача 4 515,51 грн. збитків заподіяних внаслідок неналежного виконання умов договору № 096/3373 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власних наземних транспортних засобів від 02.10.2006р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.12.2008р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, присвоєно справі № 25/564, розгляд справи був призначений на 13.01.2009р.
Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва № 1 від 19.01.2009р. «Про передачу справ на розгляд іншим суддям», у зв’язку з тим, що у судді Морозова С.М. закінчились повноваження судді, справа № 25/564 передана для подальшого розгляду судді Катрич В.С.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2009р. справа № 25/564 була прийнята до провадження суддею Катрич В.С., розгляд справи був призначений на 13.02.2009р.
У судовому засіданні представником позивача подано клопотання про додаткове стягнення з відповідача суми витрат, пов’язаних з розглядом справи у розмірі 840,00 грн. за надання консультаційно-юридичних послуг за договором про надання консультаційно-юридичних послуг від 01.12.2008р. та додатковою угодою до даного договору.
Представник позивача у судовому засіданні подав також письмові пояснення по справі, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні, яке відбулося 13.02.2009р. представником відповідача поданий відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що відповідач не визнає заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що на підставі страхового акту № 096/19-5007 від 27.04.2007р. Большакову В.М. було виплачено страхове відшкодування у розмірі прямої дійсної шкоди з вирахуванням франшизи - 1698,45 грн. За виплатою додаткового відшкодування Большаков до СК «Алькона»не звертався.
Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву наголосив, що підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача суперечать п.22.3 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та п.п.1, 2 ч.2 ст. 23 ЦК України, згідно з яким моральна шкода виплачується у разі завдання фізичного болю та страждань, яких особа зазнала, у зв’язку з ушкодженням та/або протиправною (злочинною) поведінкою щодо неї. Таким чином, оскільки внаслідок ДТП Большаков В.М. тілесних ушкоджень не отримав, у відповідача відсутні підстави для сплати моральної шкоди.
З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –
ВСТАНОВИВ :
В матеріалах справи знаходиться рішення Апеляційного суду Одеської області від 21.10.2008р. за позовом Большакова В.М. до ТОВ «Траффік», третя особа з боку відповідача Павелко Р.М., третя особа без самостійних вимог ВАТ «СК «Алькона»про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яким встановлено, що 18.12.2006р. о 20:30 на перехресті вул. Чорноморського козацтва і вул. Одарія в м.Одесі керуючи автомобілем MAN д/н ВН 4155АХ, водій Павелко Р.М., в порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306 не обрав безпечного інтервалу і швидкості руху, внаслідок чого здійснив зіткнення із рухавшимся у попутному напрямку автомобілем ЗАЗ 110307 д/н ВН 6673АС, яким керував Большаков В.М.; у квітні 2007р. Большаков В.М. провів ремонт автомобіля у ВАТ «Одесса-Авто» і сплатив за це 4 215,06 грн., від страхової компанії ВАТ СК «Алькона»отримав 1 698,45 грн. на часткове відшкодування матеріальної шкоди, тому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 2 916,57 грн. та 4 000,00 грн. моральної шкоди, 65,00 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 600,00 грн. витрат на правову допомогу просив стягнути з ТОВ «Траффік».
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21.10.2008р. позовні вимоги Большакова Валерія Миколайовича до ТОВ «Траффік»про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Траффік»на користь Большакова В.М. 2 516,61 грн. матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля; 1 000,00 грн. грошової компенсації за заподіяну моральну шкоду; 600,00 грн. витрат на правову допомогу; 59,50 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду в суді першої інстанції; в іншій частині позовних вимог –відмовлено; зобов’язано Большакова В.М. після відшкодування заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди, повернути ТОВ «Траффік»пошкоджені автомобільні деталі, що не можуть використовуватись за призначенням.
Частиною 4 ст. 35 ГПК України передбачено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Таким чином, встановлені у вищевказаному рішенні Апеляційного суду Одеської області від 21.10.2008р. факти не потребують додаткового доказування.
Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21.10.2008р. було встановлено, що винним у дорожньо-транспортній пригоді є Павелко Р.М., який керував автомобілем MAN д/н ВН 4155АХ, який належить ТОВ «Траффік».
02.10.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Алькона»- «страховик»та ТОВ «Траффік»- «страхувальник»був укладений договір № 096/3373 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Спірний договір був укладений з метою захисту майнових інтересів «страхувальника», пов’язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю транспортного засобу «страхувальника».
Об’єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням «страхувальником», цивільно-правова відповідальність якого застрахована за спірним договором, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю транспортного засобу «страхувальника».
Страховим випадком у відповідності до п.2.1 договору є дорожньо-транспортна пригода, яка сталася за участю транспортного засобу «страхувальника»і внаслідок якої настає його цивільно-правова відповідальність за заподіяну транспортним засобом шкоду життю, здоров’ю третіх осіб та шкоду життю, здоров’ю пасажирів, що перебували у транспортному засобів «страхувальника», а також шкоду, заподіяну майну третіх осіб.
Відповідно до 1.2 договору № 096/3373 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ТОВ «Траффік» та ВАТ СК «Алькона», полісу обов’язкового страхування № ВА/4983452, автомобіль ТОВ «Траффік»на час настання страхового випадку був забезпеченим транспортним засобом за договором № 096/3373 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.10.2006р.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п.7.1 договору, страховому відшкодуванню підлягає шкода, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи, якщо має місце причинний зв’язок між рухом транспортного засобу і заподіяної ним шкодою.
Обсяг обов'язків страховика за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, її розмір і порядок розрахунку визначені п.п.7.8.-7.9 договору.
Пунктом 7.9 договору передбачено, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу «страховиком»відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому Уповноваженим органом, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місяця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місяця здійснення ремонту на території України. Даним договором не передбачено страхування непрямих збитків. Вказані умови договору не суперечать закону, ТОВ «Траффік»підписавши договір вільно погодилось на такі умови.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Керуючись, зокрема, ст. 1194 ЦК України, Апеляційним судом Одеської області було стягнуто саме з ТОВ «Траффік»кошти в сумі 4 515,51 грн. на користь Большакова В.М.
Причиною даного спору, є звернення ТОВ «Траффік»до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «ХДІ страхування», який є правонаступником ВАТ СК «Алькона», збитків в сумі 4 515,51 грн., у зв’язку з компенсацією матеріальної і моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок неналежного виконання ВАТ СК «Алькона»умов договору № 096/3373 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.10.2006р.
Згідно з п. 4.6 договору № 096/3373 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.10.2006р., відповідальність за неналежне виконання зобов’язань за цим договором регулюється цим договором та чинним законодавством України.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення у відповідності до ст. 225 ГК України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання (ч. 4 ст. 226 ГК УКраїни).
Статтею 355 ГК України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Частиною 3 ст. 988 ЦК України передбачено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Договором № 096/3373 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власних наземних транспортних засобів від 02.10.2006р., укладеним між позивачем та відповідачем не передбачено страхування непрямих збитків. Вказані умови договору не суперечать закону, ТОВ «Траффік»підписавши договір вільно погодилось на такі умови.
Відповідно до ст. ст. 988,990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором і страхового акту.
За змістом ст. 29, п.32.7 ст. 32 Закону України від 01.07.2004р. № 1961-ІV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого порядку, встановленому законодавством, а страховик не відшкодовує шкоду, пов’язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.
На підставі страхового акту № 096/19-2007 від 26.06.2007р. відповідачем у даній справі було виплачено страхове відшкодування Большакову В.М. у розмірі прямої дійсної шкоди з вирахуванням франшизи –1698,45 грн., що також встановлено рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21.10.2008р.
Статтею 36 Закону України від 01.07.2004, № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, якщо особа, яка має право на отримання відшкодування, не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового відшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє таку особу, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження особою, яка мала право на отримання відшкодування, зокрема, Большаковим В.М., а також ТОВ «Траффік»рішення страховика про виплату страхового відшкодування саме в сумі 1698,45 грн.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відшкодування непрямих збитків умовами договору № 096/3373 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власних наземних транспортних засобів від 02.10.2006р. не передбачено, підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи не підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.
Згідно зі ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.
Таким чином, суми витрат, пов’язаних з розглядом справи у розмірі 840,00 грн. за надання консультаційно-юридичних послуг за договором про надання консультаційно-юридичних послуг від 01.12.2008р. та додатковою угодою до даного договору також покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 29, 32, 36 Закону України від 01.07.2004, № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 979, 998, 990, 1187, 1194 ЦК України, ст. 224, 225, 226, 355 ГК України, ст.ст. 33, 35, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя | В.С. Катрич |