АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження № 33/790/ 332 /14 Суддя районного суду: Калиновська Л.В.
Справа № 619/1829/14-п Доповідач Цілюрик В.П.
Категорія:ст. 124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.07.2014 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Цілюрик В.П. за участю осіб, у відношенні яких винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1, 1988 року народження та ОСОБА_2 1991 року народження у відкритому судовому засіданні в м. Харкові розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 21 травня 2014 року у відношенні ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП,-
встановив:
Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачено ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень та стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 36 гривень, 54 копійки .
Зі змісту цієї постанови вбачається, що ОСОБА_2 06.03.2014 року о 14 годині 15 хвилин керуючи автомобілем "Фольксваген Поло" державний номер НОМЕР_1 по а/д Київ-Харків_Довжанський, 493км. +500 м. при здійсненні вимушеної зупинки не позначив свій транспортний засіб на проїзній частині, внаслідок чого на його автомобіль було здійснено найзд автомобілем “ВАЗ 21120” Державний номер НОМЕР_3 пуд керуванням водія ОСОБА_1 та протоколом про адміністративне правопорушення АВ2№ 349850 від 08.04.2014 року встановлено, що ОСОБА_1 06.03.2014 року о 14 годині 15 хвилин керуючи автомобілем ВАЗ 21120", державний номер НОМЕР_3 по а/д Київ-Харків-Довжанський, 493 км+500 м не вибрав безпечної швидкості руху допустив наїзд на автомобіль Фолцваген Поло" державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2
Не погодившись з вказаною постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 21.05.2014 року у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Доводи своєї апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що на його думку обставини Дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що викладені в постанові суду суперечать наявним в матеріалах справи доказам, а саме протоколу огляду місця події.
Апелянт зазначає, що свою вину не визнає, так як він не порушував вимоги п. 9.10 "б" Правил дорожнього руху України (ПДР), оскільки відповідно протоколу огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди від 08.03.2014 року ДТП сталося в світлий час доби , проїзна частина горизонтального профілю, сухе асфатобетонне покриття, видимість в напрямку руху 200 метрів, зона видимості елементів проїзної частини з робочого місця водія 150 метрів. Дорога має дві полоси руху в кожному напрямку, по лівій полосі рухався автотранспорт, права полоса вільна. Таким чином апелянт вважає, що ОСОБА_1 повинен був і міг побачити йог автомобіль, що стояв на правому краю проїзної частини не рухаючись з включеною аварійною сигналізацією. Виїхати на обочину він не міг, так як у нього не працював двигун, а відштовхнути автомобіль він не міг, так як заважав бордюрний камінь. Встановлювати аварійний знак гне було потреби, оскільки видимість була достатньою.
Водій автомобіля Фольксваген поло ОСОБА_1 заперечував проти апеляційної скарги та призначення авто технічної експертизи, пояснивши, що обставини вчинення ним адміністративного правопорушення викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 349850 від 08.04.22014 року, і додав, що огляд йому затинав мікроавтобус Фольксваген, який рухався попереду нього. Автомобіль ОСОБА_1, який рухався у лівому ряду дороги з двома полосами руху в одному напрямку, обігнав автомобіль "Тойота кемрі", який різко зманеврував праворуч перед мікроавтобусом Фольксваген, таким чином "підрізавши" автомобіль ОСОБА_1, в результаті чого він був змушений різко построїтись у правий ряд, і тут він побачив на полосі руху трохи праворуч стоїть автомобіль ВАЗ. ОСОБА_1 різко загальмував, але зіткнення запобігти не зміг. Вважає, що водія автомобіля ВАЗ порушив ПДР, зупинивши свій автомобіль на проїзній частині, не виставивши заздалегідь аварійний знак.
Аналогічні пояснення дала у судовому засіданні свідок ОСОБА_9, яка їхала поруч з ОСОБА_1 на пасажирському сидінні.
Заслухавши пояснення апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, ОСОБА_1, який заперечували проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вирішує апеляційну скаргу в межах заявлених апелянтом апеляційних вимог, і вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування вини ОСОБА_2 суд першої інстанції зазначив зміст протоколу про адміністративне правопорушення АВ2 № 349849 від 08.04.2014 року, протоколом огляду місця події, та поясненнями свідків. Але при цьому аналізу показанням свідків судом не надано. Відповідно до матеріалів справи, на аркушах 8 та 13 є протоколи допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які не повідомляють про будь-які порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2
Апеляційний суд вважає, що зміст проколу про адміністративне правопорушення АВ2 № 349849 від 08.04.2014 року спростовується висновком експерта № 548/14 від 01.07.2014 року, в якому зазначено, що найменша швидкість руху автомобіля ВАЗ-2112 перед гальмуванням дорівнювала 93 км/годину.
В даній дорожній обстановці у діях водія автомобіля VW Роlо ОСОБА_2 немає невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з подією, що відбулася.
У діях водія ОСОБА_2 також немає невідповідностей вимогам п. 9.10-б Правил дорожнього руху України.
В даній дорожній обстановці водій автомобіля VW Роlо ОСОБА_2
повинен був діяти відповідно до вимог п. 15.1 Правил дорожнього руху
України.
Технічна можливість уникнути ДТП діями водія ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці не визначалася.
В діях водія автомобіля VW Роlо ОСОБА_2 немає невідповідностей
вимогам Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору,
знаходилися у причинному зв'язку з подією, що відбулася.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи, що пояснення апелянта підтверджуються висновком експерта, який не спростований у судовому засідання, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.. 124 КУпАП .
Відповідно до п. 1 с. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову судді Дергачівського районного суду м. Харкова від 21 травня 2014 року змінити.
Пункт 4 резолютивної частини постанови від 21.05.2014 року викласти у такій редакції - Провадження в справі у відношенні ОСОБА_2 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Пункти 5 та 6 постанови від 21.05.2014 року виключити.
В іншій частині постанову від 21.05.2014 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Харківської області В.П. Цілюрик