РІШЕННЯ

Іменем України Справа № 2-933/10

05.03.2010 року Бердичівський міськрайоннии суд Житомирської області у складі: судді Шевчук А.М, при секретарі Крушевській Л.Л., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

У січні 2010 року ОСОБА_1Ю звернулася в суд із позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, посилаючись на те, що перебуває у шлюбі з відповідачем, від спільного сумісного життя є донька ОСОБА_3 на утримання якої чоловік надає матеріальну допомогу добровільно. Проте, сімейне життя не складається по причині різних характерів і поглядів на життя.

У попередньому судовому засіданні позивач не відмовилася від вимог. Пояснила, що миритися не бажає, у неї повторний шлюб, вона просить судових витрат їй не повертати та на неї покласти витрати за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу.

Відповідач позов визнав, погодився з мотивами розірвання шлюбу, про що надав суду письмову заяву, яка приєднана до матеріалів справи. Пояснив, що миритися також не бажає, оскільки намагався жінку вмовити упродовж: двох місяців, але це неможливо, вона вперто прагне розлучення, тому він її у цього не перешкоджатиме.

Судом роз»яснені юридичні наслідки визнання позову відповідачем. ОСОБА_1 намірів не змінив, наполягає на постановленні рішення у попередньому судовому засіданні.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановлено, що з 10 липня 1992 року сторони перебувають у шлюбі від якого мають доньку ОСОБА_3, 05 січня 1994року народження (а.с.3,4).

Суд, згідно ч.2 ст.112 СК України, постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Сторони про примирення не клопочуть.

Як пояснила позивач, з якою погодився відповідач, останнім часом сторони не можуть порозумітися через різницю у поглядах на життя та різні характери. Такі стосунки істотно суперечать інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.

Таким чином, визнання відповідачем пред»явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Між: сторонами відсутній спір щодо виховання дитини.

Позивач просить судових витрат їй не повертати та на неї покласти витрати за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу.

Керуючись ст.ст.130,174 ЦПК України, ст.112 СК України, суд ,-

вирішив :

позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю. Розірвати шлюб між: ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який зареєстрований 10 липня 1992 року міським відділом ЗАГС м. Бердичів Житомирської області, актовий запис №410.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 20 грн. державного мита, звільнивши від таких витрат ОСОБА_2.

Доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити із матір»ю — ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: