ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.09                                                                                        Справа №  6/45/09

Суддя   Місюра Л.С.

За позовом             Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно –імпортний банк України»в особі філії Відкритого акціонерного товариства «Укрексімбанк»в м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

До          Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер», м. Запоріжжя

Про стягнення 596 759 грн. 98 коп.

                                                            Суддя                    Місюра  Л.С.

За участю представників :

Від позивача:           Бабій С.Є. –дов. № 010-01/47-03 від 26.08.2008р.   

Від відповідача:          не з’явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно –імпортний банк України»в особі філії Відкритого акціонерного товариства «Укрексімбанк»в м. Запоріжжі, м. Запоріжжя до Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер»м. Запоріжжя, про стягнення 596 759 грн. 98 коп., суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 497 307,20 доларів США заборгованості за кредитом, 34 597,92 доларів США заборгованості по відсоткам, 63 655,32 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2 474,23 доларів США пені за несвоєчасне погашення процентів.

До початку судового засідання позивач доповнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 497 307,20 доларів США заборгованості за кредитом, 34 602,20 доларів США заборгованості по відсоткам, 61 334,55 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту, 3 507,88 доларів США пені за несвоєчасне погашення процентів, 6 002,62 гривень заборгованість з плати за управління за кредитом, 592,04 гривень пені за несвоєчасне погашення плати за управління за кредитом.

В судовому засіданні позивач надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 497 307,20 доларів США заборгованості за кредитом, 34 606,48 доларів США заборгованості по відсоткам, 6 002,62 гривень заборгованість з плати за управління за кредитом, 61 334,55 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту, 3 507,88 доларів США пені за несвоєчасне погашення процентів та 592,04 гривень пені за несвоєчасне погашення плати за управління за кредитом.

Заяви позивача були прийняті судом частково, оскільки відповідно до положень ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача лише заборгованість по кредитній угоді № 7506К18/18 від 21.04.2006 року в сумі 497 307,20 доларів США, заборгованість по відсоткам в сумі 34 597,92 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 63 655,32 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 2 474,23 доларів США.

Таким чином, вимоги про стягнення 6 002,62 гривень заборгованості з плати за управління за кредитом та 592,04 гривень пені за несвоєчасне погашення плати за управління за кредитом є додатковими вимогами, тобто новими вимогами. Стаття 22 ГПК України не передбачає можливості подання нових вимог, т. т. додаткових вимог.

За таких обставин, судом були прийняті до розгляду уточненні позовні вимоги тільки в частині стягнення з відповідача суми 497 307,20 доларів США заборгованості за кредитом, 34 606,48 доларів США заборгованості по відсоткам, 61 334,55 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту та 3 507,88 доларів США пені за несвоєчасне погашення процентів.

Позивач збільшив позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача 497 307,20 доларів США заборгованості за кредитом, 34 610,35 доларів США заборгованості по відсоткам за період з 01.05.2008 року по 28.02.2009 року, 61 334,55 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 24.05.2008 року по 24.11.2008 року, 3 507,88 доларів США пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 16.05.2008 року по 26.01.2009 року.

Вказана заява була отримана відповідачем 16.03.2009 року, про що свідчить відмітка працівника підприємства на копі повідомлення про вручення поштового відправлення № 3400548.

Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відповідач в судовому засіданні 05.02.2009 року та у відзиві на позов зазначив наступне: за борги на кошти підприємства постановою про арешт коштів боржника від 27.03.2008 р., постановою № 1924/2 від 22.07.2008 р., а також постановою №1924/2 від 07.11.2008 р. підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області накладено арешт, і у зв'язку з цим підприємство не мало можливості розрахуватися з позивачем. Також, Фондом державного майна України прийнято рішення, наказ від 01.10.2007 р. за № 19-ДП, про приватизацію Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер”. Згідно п. 4 ст. 12 Закону України “Про приватизацію державного майна”: з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства: орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації; стосовно цього підприємства припиняється дія норм Господарського кодексу України в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. Таким чином, підприємство не здійснило оплату по заборгованості оскільки без порушення п. 4 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" підприємство не мало можливості здійснювати продаж майна, а як наслідок і розрахунки з позивачем. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсягу.

За клопотання сторін був продовжений строк вирішення спору, розгляд справи відкладався.

18.03.2009 року розгляд справи продовжено.

Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

Суддя визнав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача (у судовому засіданні 05.02.2009 року), суд вважає, що збільшені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав:

21.04.2006 року між позивачем та відповідачем була укладена кредитна угода № 7506К18/18 з додатковими договорами (надалі - угода).

Відповідно до п. 3.1, та п. п. 3.2.1 та 3.2.2 угоди, в редакції додаткового договору № 7506 к 18-2 від 18.02.2008 року, позивач відкрив відповідачу  не відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості у розмірі 500 000 доларів США, на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання. Кінцевий термін погашення кредиту сторонами визначено 23.05.2008р.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 497 307, 20 доларів США, що підтверджується банківською випискою від 29.08.2008 року.

Підпунктом 3.2.5 угоди (в редакції додаткового договору № 7506 К 18-2 від 18.02.2008 року) та п. 3.5 угоди передбачено, що відповідач щомісячно сплачує позивачу проценти у валюті кредиту у розмірі річної процентної ставки, яка визначена на рівні 11,61%, а у разі, якщо відповідач не підтримує обсяг грошових надходжень на поточному рахунку у ВАТ "Укрексімбанк" в розмірі не менш 65% всіх його грошових потоків, процентна ставка за користування кредитом підвищується на 2 підпункта.  В подальшому коригування розміру процентної ставки здійснюється щомісячно в залежності від обсягу грошових потоків, спрямованих у філії банку.

Так, на протязі періоду березня 2008 року по вересень 2008 року, грошові надходження відповідача у позивача, складали менш 65%, що потягло за собою встановлення процентної ставки на рівні 13,61%.

Відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, наданий кредит не повернув, проценти за користування кредитом своєчасно і у повному обсягу не сплачував.

Згідно до статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного  законодавства, а за  відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що  звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача  підлягає стягненню сума заборгованості по кредиту у розмірі 497 307, 20 доларів США та заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 01.05.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 34 610, 35 доларів США.

Відповідно до п. п. 3.4.2 п. 3.4 угоди, а також п. п. 3.5.3 п. 3.5 угоди, у разі порушення строків погашення кредиту, та строку сплати процентів за кредитом, відповідач сплачує позивачу за кожен день прострочки пеню.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 24.05.2008 року по 24.11.2008 року в сумі 61 334,55 доларів США та пеня за несвоєчасне погашення процентів  за користування кредитом за період з 16.05.2008 року по 26.01.2009 року в сумі 3 507, 88 доларів США.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги на підставі викладеного, а також у зв’язку з наступним:

Відповідач у відзиві зазначив, що за борги на кошти підприємства постановою про арешт коштів боржника від 27.03.2008 р., постановою № 1924/2 від 22.07.2008 р., а також постановою №1924/2 від 07.11.2008 р. підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області накладено арешт. Внаслідок цього підприємство не мало можливості розрахуватися з позивачем. Крім того, відповідач посилається на факти прийняття Фондом Державного майна України рішення (наказу) від 01.10.2007 року за № 19-ДП, про приватизацію підприємства. Підприємство не здійснило оплату по заборгованості оскільки без порушення п. 4 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" підприємство не мало можливості здійснювати продаж майна, а як наслідок і розрахунки з позивачем.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем до матеріалів справи не було надано жодного документу, яки би свідчив про факт арешту грошових коштів підприємства.

Також, суду не було надано рішення (наказу) від 01.10.2007 року за № 19-ДП Фонду Державного майна України стосовно приватизації Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер».

Крім того, відповідно до  п. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна», з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства.., стосовно цього підприємства припиняється дія норм Господарського кодексу України в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку

У даному випадку, між сторонами склалися договірні відносини.

До того ж, договірні відносини позивача та відповідача регулюються положеннями глави 11, параграфом 2 Цивільного кодексу України.

Також, спір між сторонами існує не з приводу надання та одержання кредитів, а з приваду погашення вже наданого кредиту та відсотків за користування ним.

Крім того, як вже зазначалось вище, відповідач не довів, що рішення про приватизацію стосовно Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» було прийнято.  

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 75, 82 –85 ГПК України, суддя  

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 7, п/ рахунок № 2600501751432 в Філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Запоріжжі, МФО 313979) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно –імпортний банк України»в особі філії Відкритого акціонерного товариства «Укрексімбанк»(69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 60, рахунок № 3739804751432 в філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Запоріжжі, МФО 313979) заборгованість по кредиту у розмірі 497 307, 20 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 34 610, 35 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 61 334,55 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 3 507, 88 доларів США, витрати по  сплаті державного мита в сумі 3 707, 64 доларів США та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., надавши наказ.

Суддя                                                                                     Л.С. Місюра

Рішення підписано:  18.03.2009р.