Р І Ш Е Н Н Я                     Справа №  2 - 108/2008 р.

                                          І М ЕНЕМ   У К Р А Ї Н И

20 серпня 2008 р.                                                                        смт. Печеніги

     Печенізький районний суд Харківської області у складі:

             головуючого  - судді Іващенко Ю.П.

     при  секретарі -  Ріпа І.В.

розглянувши у відкритому   судовому засіданні  в смт. Печеніги цивільну справу за  позовом   ОСОБА_1   до Печенізької районної державної адміністрації Харківської області

3-ї особи : Печенізький районний відділ земельних  ресурсів ,  

                   комісія по розпаюванню ,

 про визнання  права власності на земельну  частку (пай) та виділення земельної частки (паю) в натурі ,

                                           в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою  до Печенізької районної державної адміністрації Харківської області 3-ї особи : Печенізький районний відділ земельних  ресурсів ,   комісія по розпаюванню ,  про визнання  права власності на земельну  частку (пай) та виділення земельної частки (паю) в натурі, де вона вказує , що

16 грудня 1996 року помер її чоловік , ОСОБА_2 і вона своєчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті свого чоловіка , 15 листопада 2006 року вона отримала свідоцтво –ВЕС № 300768 про право на спадщину за законом після смерті свого чоловіка , яке посвідчує її право на те , що вона є спадкоємицею всього майна ОСОБА_2

        Чоловік позивачки працював  у радгоспі “ Артемівський “ (з 1981 р по 1987 р., та з 1990р.по1996 р. , коли він помер ) який після перетворення на колективне сільськогосподарське  підприємство, провів паювання земель , що передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства  , та став членом  колективного сільськогосподарського підприємства. На дату своєї смерті – 16 грудня 1996 року ,  мав право на земельну частку (пай) у КСП  “ Артемівка “  .

      У зв’язку зі смертю , її чоловік ОСОБА_2 , не мав можливості (не встиг) отримати сертифікат  на земельну частку (пай) .

      Її звернення безпосередньо до Артемівської сільської ради та до Печенізької державної адміністрації щодо надання їй у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) , як  спадкоємиці всього майна члена  КСП “ Артемівська “ , не дали бажаного результату .Визнання за нею цього права є необхідним для отримання нею державного акту про право власності на земельну ділянку .

    Факт наявності у неї права на земельну частку (пай) у розмірі в 6,74 умовних кадастрових га., як наслідок паювання земель КСП “ Артемівка” , та наслідок отримання прав спадкоємця всього майна ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами:

-   змістом Архівної довідки № 35 від 12.02.2008 року ;

-   записом у трудової книжці її чоловіка ОСОБА_2 на 20 та 21 сторінках про прийняття до радгоспу “ Артемівський “;

-   статутом КСП “ Артемівка “ , зареєстрованим Печенізькою районною державною адміністрацією 13 лютого 1996 року за № 40 ;

-   Державним актом на право колективної власності на землю КСП “ Артемівка “ серія ХР № 23-00-000794;

-   Свідоцтвом про право ОСОБА_1 на спадщину за законом серія ВЕС №  300768 від 15 листопада 2006 року ;

-   Розпорядженням № 62 від 21.03.2000 р. про затвердження Печенізькою районною адміністрацією розрахунку вартості земельної частки (паю) та ії розміру в умовних кадастрових гектарах по КСП “ Артемівка “ у розмірі в 6,74 умовних кадастрових га.

-          

            В судовому засіданні позивачка   підтримала свої вимоги.    

            Відповідач - представник Печенізької районної  Державної  адміністрації у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував і просив суд вирішити спір на користь позивачки .

           Представники 3-іх осіб , які  не заявляють самостійних вимог    Печенізького районного відділу земельних ресурсів та голова комісії по  розпаюванню в судове засідання не з’явилися  ,але надали  суду письмові заяви де вони визнають позов в повному обсязі .

            Заслухавши позивачку ,  представника відповідача ,  дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, позов таким , що підлягає задоволенню з наступних підстав.

           У відповідності до Указу Президента України № 666/ 94 від 10.11.1994 р. :

  “ 2. Рекомендувати місцевим Радам народних депутатів за участю Державного комітету України по земельних ресурсах ужити заходів щодо прискорення передачі відповідно до земельного законодавства безплатно у колективну власність земель колективним сільськогосподарським підприємствам , у тому числі створеним на базі радгоспів , трудові колективи яких виявили бажання одержати землю у власність .Кожному члену підприємства, кооперативу , товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах , а також у вартісному виразі.

       Установити , що право на земельну частку (пай ) може бути об’єктом купівлі- продажу , дарування , міни , успадкування , застави. “

       У відповідності до Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 р.:

  “ 1. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

      Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства.

     2. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства , в тому числи пенсіонери , які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства , відповідно до списку , що додається до державного акта на право колективної власності на землю .

    При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства є рівними .

    3. Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства.

    4. Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями , утвореними у підприємствах з числа їх працівників . Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству окремо приймається районною державною адміністрацією.

   5. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією” .

  Звернення до суду викликане тим , що її чоловік , ОСОБА_2 безпідставно (помилково ) не потрапив до списку громадян, що додається до Державного акту серія ХР № 23-00-000794 на право колективної власності на землю КСП “ Артемівка “ , виданому Артемівською сільською Радою. Список громадян , як додаток до Державного акта формується самим підприємством відповідно до статуту , розглядається і затверджується загальними зборами членів підприємства та підписується головою місцевої ради і головою колективного сільськогосподарського підприємства.  

     Виходячи з викладеного , право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського підприємства , а надання права на земельну частку (пай) здійснюється відповідно до встановленого членства в підприємстві на час виготовлення та видачі державного акта господарству.    

    У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року “ п 7. Судам слід мати на увазі , що підвідомчі їм спори , пов’язані із земельними відносинами , розглядаються в позовному провадженні .

    За заявою сторони , яка не погоджується з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади щодо земельного спору , суд перевіряє правильність цього рішення і вирішує спір по суті .

   Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст. 152 ЗК України шляхом : визнання прав ; відновлення стану земельної ділянки , який існував до порушення прав , і запобігання вчиненню дій , що порушують права або створюють небезпеку порушення прав ; визнання угоди недійсною ; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування ; відшкодування заподіяних збитків ; застосування інших передбачених законом способів.

      Зокрема  , при оскарженні рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань , віднесених до їх компетенції , суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов’язує їх , залежно від характеру спору , виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем .

     П. 24 . Член колективного сільськогосподарського підприємства , включений до списку , що додається до державного акта на право колективної власності на землю , , набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта , і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК , у тому числі й у випадку , коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

     Невнесення до зазначеного вище списку особи , яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі , не може позбавити її права на земельну частку .

     Після оформлення прав 15 листопада 2006 року на спадщину за законом після смерті свого чоловіка , вона не має можливості звернутись з відповідними вимогами до КСП “ Артемівка “ і до його правонаступників у зв’язку з їхньою відсутністю.

      У відповідності до розділу Х Перехідних Положень ЗК України “ п.8.абз. 2 Члени колективних сільськогосподарських підприємства , а також пенсіонери  з їх числа , які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай) , мають право на їх приватизацію в порядку , встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу .

     П.8.абз.3 При обчислені розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя , які на час набрання чинності Земельним кодексом України належали цим підприємствам на праві колективної власності чи перебували у постійному користуванні , за винятком земель , що не підлягають приватизації або залишаються у державній чи комунальний власності відповідно до цього Кодексу .

     П. 12 . До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні , міські ради , а за межами населених пунктів- відповідні органи виконавчої влади.

    П.16 . Громадянам – власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натури (на місцевості ) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

     У відповідності до ст. 25 ЗК України : “ 1. При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організації , а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки(паю).

   У відповідності до ст. 118 ЗК України : “1.Громадянин ,зацікавлений у приватизації земельної ділянки , подає заяву до відповідної районної державної адміністрації за місцезнаходженням земельної ділянки.

            Згідно свідоцтва про смерть  серія 1-ВЛ  №  025670 від 17 грудня1996 р. ОСОБА_2   помер 16 грудня 1996 року .

            Згідно свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 листопада 2006 року виданого державним нотаріусом Печенізької Державної нотаріальної контори спадкоємицею всього майна ОСОБА_2 , який помер 16 грудня 1996 року є його дружина : ОСОБА_1 .

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно ,  № 12518799, реєстраційний номер № 8780001 від 15.11.2006 року  виданого Комунальним підприємством “Печенізьке бюро технічної інвентаризації”,  на підставі свідоцтва про  право на спадщину серія ВЕС № 300768 від 15.11.2006 року  виданого виконкомом Печенізької селищної ради , домоволодіння розташоване в смт. Печеніги провулок Донецький  , буд. 03   належить ОСОБА_1

 Згідно архівної довідки за № 35 від 12.02.2008 року виданої Печенізькою районною державною  адміністрацією Харківської області  , ОСОБА_2  дійсно працював в радгоспі “ Артемівський “ з 1990 по 1996 роки .

Згідно розпорядження Печенізької районної Державної адміністрації Харківський області від 21 березня 2000 року , був затверджений розрахунок вартості земельних часток (паїв) та їх розмірів в умовних кадастрових гектарах , розробленого комісією КСП “ Артемівка “.

Згідно трудової книжки  від 15 квітня 1961 року ОСОБА_2 працював в радгоспі “ Артемівский “.                          

  Вказані докази підтверджують , що чоловік позивачки працював у радгоспі “Артемівський “ , який після перетворення на КСП “Артемівка” , провів (у другій половині 1995р.) паювання земель , що передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП , та став членом КСП на дату смерті – 16 грудня 1996р., мав право на земельну частку (пай) у розмірі в 6,74 умовних кадастрових га.

Визнання за позивачкою права на земельну частку (пай) необхідне для створення умов здійснення заявником своїх майнових прав , а саме : для прийняття спадкоємицею всього майна ОСОБА_2 у повному обсязі спадщини після смерті чоловіка .

 Керуючись ст.ст. 373, 374  ЦК України, ст.ст. 10,11,209,212,214,215 ЦПК України ,

В И Р І Ш И В :

         Позов ОСОБА_1    до Печенізької державної адміністрації Харківської області , треті   особи -  Печенізький районний відділ земельних ресурсів , комісія по розпаюванню   про  визнання  права власності на земельну частку (пай) , та виділення земельної частки (паю)в натурі  ,задовольнити в повному обсязі.

        Виділити ОСОБА_1 земельну частку (пай) в натурі розміром в 6, 74 умовних кадастрових га. ріллі, нормативною грошовою оцінкою в 27415, 76 грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай ) розміром в 6,74 умовних кадастрових га. ріллі , нормативною грошовою оцінкою в 27415,76 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:     підпис:

копія вірна : суддя :